До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Є такий символ і в українців - це гімн "Ще не вмерла Україна".
Втім, принагідно згадаємо, що перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну - в сьогоднішньому розумінні - виконували бойові заклики та пісні, які створювали патріотичний настрій перед битвами. Вони, як свідчить "Слово о полку Ігоревім", закликали воїнів до хоробрості, аби здобути "князю славу", "слави Ігорю Святославичу, Буй-Туру Всеволоду, Володимиру Ігоровичу" - "за землю Руську", "за рани Ігорові хороброго Святославича".
З тих часів поширюються й пісні релігійного змісту. В них возвеличуються Божа Матір, Господь, святі. До найпоширеніших видів старовинної гімнової пісні належать канти, що виконуються хором, триголосні псалми, короткі похвальні кондаки в честь Богородиці та святих тощо. Закордонний дослідник В. Трембіцький допускає, що національно-державним гімном Київської Русі могла бути похвальна церковна пісня "Архангельський глас".
Перед боєм з монголо-татарською ордою на Калці 1223 року руські дружинники співали "С нами Бог, разумійте, язици". Також як гімн звучала з уст українських воїнів перед Грюнвальдською битвою 1410 року бойова пісня "Богородзіца Дзєвіца", що була на той час спільною для народів Польщі і Литви.
1. Білокінь С. Погляньмо в глиб історії // Літературна Україна. - 1989. - 6 липня.
2. Гломозда К., Павловський О. Українська національна символіка, похоження, традиції, доля. - К.: 1989. - №2.
3. Гречило А. Національний прапор // Пам`ятки України. - 1989. - № 4.
4. Сергійчик В. Доля української національної символіки. - К.: 1990.
5. Сергійчук В.І. Національна символіка України: Наук - худ. кн.: /За ред.Л.В. Демчишина. - К.: Веселка, 1992. - 109с.