МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО
АНТОНОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
УДК: 616-001-092-084
Стан системної гемодинаміки при сполучній дії
на організм компонентів шахтного вибуху і електричного струму
14.03.04 — патологічна фізіологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк — 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім.М. Горького Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Кривобок Григорій Кирилович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри патологічної фізіології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, старший науковий співробітник Золотухін Сергій Євгенович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, завідувач відділу патологічної фізіології НДІ травматології і ортопедії;
доктор медичних наук, професор Гуляр Сергій Олександрович, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, завідувач лабораторії підводної фізіології;
Захист відбудеться “16” травня 2008 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16)
Автореферат розісланий “15” квітня 2008 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доктор
медичних наук, доцент____________М.В. Єрмолаєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Кількість смертельних випадків і показники інвалідності внаслідок шахтного травматизму в Україні за останні роки залишаються на високому рівні. У Донецькому вугільному басейні більш половини вугільних шахт є вибухо- та пожеженебезпечними. Розробка вугільних пластів глибокого залягання в складних гірничогеологічних умовах супроводжується зростанням випадків шахтних вибухів. За даними гірничорятувальних служб в 2000—2007 рр. на шахтах України сталося 18 великих катастроф, у яких від шахтних вибухів загинуло більш 400 гірників.
Рівень травматизму із смертельними випадками у вугільної галузі складає 15,6% від смертельних нещасних випадків, що відбулися у всіх галузях промисловості. Кожний шостий загиблий робітник в Україні — шахтар. Вибухова шахтна травма (ВШТ) — найбільш складна як в організації екстреної медичної допомоги, особливостей її проведення, так і в соціальних наслідках. (Захаров В. І., 2003; Єльський В. М. із співавт., 2004; Редько Г. О., 2007).
На виживаність постраждалих, результат травми і частоту ускладнень особливо впливає період часу від моменту ураження до початку лікування. Через завали само- або взаємодопомога практично неможлива. На патогенез тяжкої травми в умовах глибоких вугільних шахт також впливають шахтні виробничі фактори (важка фізична робота, висока вологість, температура, запорошеність і загазованість повітря, знижений вміст кисню в повітрі вибою, шум, вібрація, нервово-емоційний стрес) (Захаров В. І., 2003; Золотухін С. Є. та співавт., 2005; Комаров П. Д. та співавт., 2007). При цьому насиченість гірничодобувної промисловості електроприладами обумовлює високу ймовірність електротравм при роботі в шахтному забої й у результаті руйнування струмоізолюючих засобів при вибуху (Нечаєв Є. А., 2002; Єльський В. М. та співавт., 2007).
Провідну роль у роботі всіх органів і систем організму в умовах дії екстремальних факторів відіграє стан системної гемодинаміки (Лілі Л. та співавт., 2003; Мазуркевич Г. С., 2004; Єльський В.М. та співавт., 2007). Вивчення основних ланок патогенезу розладів системної гемодинаміки при дії чинників вибухового ураження і патогенних факторів виробничого шахтного середовища становить основу для розробки необхідних заходів, спрямованих на зниження смертності серед потерпілих.
Зв'язок роботи з науковим планом. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Вона є фрагментом тем "Експериментальний аналіз стану системної гемодинаміки при вибуховій шахтній травмі й при дії на організм компонентів шахтного вибуху" (№ державної реєстрації 0101U007999) та "Експериментальний аналіз стану мікроциркуляції при вибуховій шахтній травмі та при дії на організм компонентів шахтного вибуху" (№ державної реєстрації 0104U010582), які виконувалися за завданням Міністерства охорони здоров'я України на кафедрі патологічної фізіології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького й Інституту невідкладної й відновної хірургії АМН України ім. В.К. Гусака. Дисертант є співвиконавцем цих робіт.
Мета дослідження: встановлення патогенетичної значущості порушень системної гемодинаміки при сполученій дії на організм електричного струму і окремих компонентів шахтного вибуху.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан системної гемодинаміки при дозованій дії на організм електричного струму (50 В, 50 Гц).
2. Встановити особливості порушень системної гемодинаміки при сполучній дії на організм щурів комплексу несприятливих виробничих факторів, компонентів шахтного вибуху й електричного струму.
3. З’ясувати характер порушень системної гемодинаміки при сполучній дії на організм уражаючих факторів електричного струму й контузійного компонента шахтного вибуху в умовах дії факторів шахтного виробничого середовища.
4. Виявити особливості змін системного кровообігу при сполучній дії на організм уражаючих факторів електричного струму й термічного компонента шахтного вибуху в умовах дії факторів шахтного виробничого середовища.
5. Вивчити особливості порушень системної гемодинаміки при сполучній дії на організм уражаючих факторів електричного струму і газоподібних компонентів шахтного вибуху в умовах дії факторів шахтного виробничого середовища.
Об’єкт дослідження — білі безпородні лабораторні щури-самці, які зазнавали дію компонентів підземного шахтного вибуху та електричного струму в умовах попередньої дії виробничих чинників.
Предмет дослідження— стан системного кровотоку в умовах дії на організм несмертельної величини електричного струму й факторів шахтного вибуху в умовах попереднього впливу шахтного виробничого середовища.
Методи дослідження: патофізіологічний експеримент — моделювання сполучної дії на організм факторів шахтного вибуху й несмертельної величини електричного струму на тлі дії компонентів шахтного виробничого середовища; порівняльні методи аналізу, що передбачають зіставлення вивчених показників при дії окремих компонентів шахтного вибуху й електричного струму в різній послідовності; електрофізіологічний метод (тетраполярна імпедансна трансторакальна реографія) для визначення ударного об’єму кровотоку; інструментальні методи для визначення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень; математичні методи для визначення параметрів системної гемодинаміки в числовім вираженні; статистичні методи обробки цифрових даних.
Наукова новизна отриманих результатів. Розроблена експериментальна модель для вивчення сполучної дії на організм компонентів шахтного вибуху й несмертельної величини електричного струму в умовах впливу факторів шахтного виробничого середовища. У роботі вперше доведено, що при дії різних компонентів шахтного вибуху й електричного струму, механізми компенсації дефіциту серцевого викиду суттєво різняться. Встановлено їх залежність від послідовності впливу уражаючих факторів шахтного вибуху та електричного струму. Показаний вплив попередньої дії комплексу факторів шахтного виробничого середовища на реакцію системної гемодинаміки при сполучній дії компонентів шахтного вибуху та електричного струму на організм щурів.
Практичне значення отриманих результатів. Дані про вплив патогенетичних факторів шахтного вибуху і електричного струму на стан системної гемодинаміки дозволять оптимізувати лікувальну тактику надання допомоги постраждалим. Вона повинна будуватися в залежності від переважної дії того, чи іншого компонента вибухового шахтного ураження, послідовності нанесення несмертельного електроураження, наявності попередньої дії чинників шахтного виробничого середовища. Рання диференціація сприятиме більшій ефективності медичної допомоги, для якої вкрай важливим є різний підхід до корекції розладів системної гемодинаміки з урахуванням патогенетичних особливостей нанесеного поразки.
Результати дисертаційної роботи використані в науково-дослідній роботі, а також у навчальному процесі на кафедрах патологічної фізіології; медицини катастроф і військової медицини; комбустіології, пластичної хірургії і урології факультету післядипломної освіти; травматології, ортопедії й військово-польової хірургії факультету післядипломної освіти Донецького національного медичного Університету ім. М. Горького, а також у навчальному процесі кафедр патологічної фізіології Харківського національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Дніпропетровської медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аргументовано робочу гіпотезу дослідження та визначено методичні підходи, самостійно виконано всі функціональні дослідження, здійснено аналіз і систематизацію результатів усього дослідження, розроблено основні положення дисертації, обґрунтовано наукові висновки. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.