Гострі респіраторні вірусні захворювання (стр. 4 из 7)

Лікарські форми і застосування.ВНУТРІШНЬО—відвар кори (15 г на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці тричі на день; настій кори (1 чайна ложка на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по 1 столовій ложці 4—5 разів на день; порошок кори по 0,5—1 г наніч. ЗОВНІШНЬО — настій для ванн (1 чайна ложка порошку кори на 400 мл холодної води, настоюють 8 годин, проціджують) при гіпергідрозі.

2.4. Плоди Глоду – FructusCrataegi

Квітки Глоду – FloresCrataegi

Глід колючий

Crataegusoxycantha

Родина розові - Rosaceae

Деревце 2,5—4 м заввишки або кущ родини розових. Пазушні колючки 1—2 см завдовжки, часто їх не буває. Листки яскраво-зелені, в обрисі оберненояйцевидні, з клиновидною основою: на плодоносних пагонах нижні листки суцільні й лише на верхівці зазублені, решта — вгорі трилопатеві, зарубчасто-зубчасті; на неплідних пагонах — 3—5-лопатеві, глибокорозсічені. Квітки двостатеві, правильні, 2—3 стовпчикові, 5-пелюсткові, білі або ледве рожеві, зібрані по 6—10 у щитковидні суцвіття. Плоди яб-луковидні, майже кулясті, шарлахово-червоні, з 2 кісточками. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Дико росте в лісах Закарпаття. По всій території України розводять у садах і парках.

Заготівля і зберігання. Використовують квітки і плоди. Квітки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітіння рослини, коли частина їх ще Не розкрилась. Сушать у затінку. Сухої сировини виходить 18—20 %. Строк придатності — один рік. Плоди збирають у період повного достигання. Сушать при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 40 % . Строк придатності — 2 роки. Квітки і плоди відпускають аптеки.

Хімічний склад. Квітки містять гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорі-єнтин, рамнозиди вітексину, фенолокислоти (кавова, хлорогенова), аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін). У плодах знайдено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,9 — 6,1 % ), аскорбінову кислоту (18 — 100 мг), р-каротин (0,4—2,7 мг ), вітамін К, фенольні сполуки (антоціани — до 1200 мг, лейкоантоціани — 400—1500 мг, катехіни, флавоноли, фенолокис-лоти тощо), кумарини (0,7 — 3,4 % ), стерини, тритерпенові кислоти (урсолову, олеанолову).

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Г. к. - ч. виявляють кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну, седативну та десенсибілізуючу дію. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск (підвищений— знижує, знижений — підвищує), зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів психічного пригнічення. Слід відзначити, що направленість терапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і седативним засобом. Надто великі дози, в 4—5 разів більші за звичайно призначувані, спричинюють зайву сонливість і сповільнення пульсу. Препарати рослини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ. їх використовують при різних захворюваннях серцевого м'яза, зокрема, при коронаритах, які супроводяться симптомами стенокардії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно-нервовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психічному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревматизмі, а також; при клімактеричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні для цього періоду життя жінок. Квітки і плоди використовують окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препаратам, виготовленим з квіток рослини (краще брати- свіжі квітки), пам'ятаючи, що вони малоефективні при декомпенсації серця.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настойку квіток (настоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70 % -вого спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15—30 крапель у чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсибілізуючий засіб, дозу збільшують у 2— З рази); настій квіток (5 г, або одна столова ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2— З рази на день; настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70 % -вого спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 30—40 крапель у чарці води; настій плодів (15 г або столова ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по половині або третині склянки 2—3 рази на день; екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окропу, кип'ятити до зменшення об'єму наполовину) по 40 крапель 3 рази на день; одну столову ложку з верхом суміші квіток Г. к.-ч. (10 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожини сизої (25 г) і трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюють 10 хв на 200 мл окропу і п'ють по 1 склянці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії; одну столову ложку суміші квіток та плодів Г. к.-ч., трави хвоща польового, омели білої, зубків часнику (по 30 г), квіток арніки гірської (і0 г) і трави деревію звичайного (40 г) настоюють на 200 мл окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі; три столові ложки суміші квіток та листя Г. к.-ч. (20 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (20 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), листя меліси лікарської (10 г), м'ягїі перцевої (5 г), шишок хмелю звичайного (5 г), квіток лаванди колоскової (5 г), трави горицвіту весняного (5 г) і листя конвалії звичайної (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п'ють по півсклянки З рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині); дві столові ложки суміші квіток і листя Г. к.-ч,. (30 г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (30 г), квіток бузини чорної (30 г), слані ламінарії цукристої (5 г), листків меліси лікарської (5 г), м'яти перцевої (5 г), трави чаберу садового (5 г), собачої кропиви звичайної (25 г), фіалки триколірної (15 г), листя берези пухнастої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (15 г) заливають 250 мл окропу, кип'ятять 5 хв, настоюють до охолодження, проціджують і випивають протягом дня за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині). З готових аптечних препаратів використовують настойку глоду (TincturaCrataegi) — по 20—30 крапель, рідкий екстракт глоду (ExtractumCrataegifluidum) — по 20— 30 крапель 3—4 рази на день до їди.

2.5. Трава Багна звичайного – HerbaLedipalustris

Багно звичайне

Ledum palustre

Родина Вересові - Ericaceae

вічнозелений розгалужений кущик родини вересових, 50—120 см заввишки. Молоді гілки рудува-топовстистоопушені. Листки шкірясті, чергові, короткочерешкові, прості, цілісні, лінійні, з загорнутими краями; зверху темно-зелені, голі, зісподу — повстисті. Квітки двостатеві, правильні, білі або жовтаво-білі, у верхівкових зонтиковидних щитках, на довгих тонких іржаво-білоповстяних клейких квітконіжках. Плід — довгаста поникла коробочка. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Росте розсіяно на Поліссі, зрідка — на Прикарпатті і в Карпатах у сирих і заболочених соснових, рідше — дубово-соснових лісах, на торфових болотах.

Заготівля і зберігання. Використовують траву (HerbaLedipa-lustris). Збирають однорічні пагони під час дозрівання плодів. Сушать під наметом або в сушарках при температурі до 40 °С. Зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності —2—3 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Трава Б. з. містить глікозид арбутин, флавоноїди, дубильні речовини,ефірну олію (до 7,5 %). До складу олії входять сесквітерпеноїди ледол і палюстрол, цимол, геранілацетат та інші.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати трави Б. з. мають спазмолітичні, відхаркувальні, потогінні, сечогінні, дезинфікуючі, подразні, заспокійливі та наркотичні властивості, розширюють судини і знижують кров'яний тиск. Внутрішньо у вигляді настою призначають як відхаркувальний і протикашлевий засіб при гострих і
хронічних бронхітах, трахеїтах, ларингітах, коклюші, при спастич
них ентероколітах. Дає ефект використання при бронхіальній астмі. В гінекологічній практиці Б. з. Використовують як засіб, що підвищує тонус матки. В зарубіжній і вітчизняній народній медицині, крім того, настій Б. з. вживають при туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, діабеті, дизентерії, скрофульозі, екземі і висипах на тілі.

Зовнішньо настій трави використовують при укусах комах, набряках, відмороженнях, для лікування забитих місць, колотих і рваних ран, для по силення циркуляції крові в пальцях при занімінні (ендартеріїті)
тощо. Екстракт або відвар в оліїзакапують у ніс при грипі та риніті. Хворим на бронхіальну астму рекомендується невеликукількість трави Б. з. тримати вспальному приміщенні. Використовують траву і як інсекти
цидний засіб.