Смекни!
smekni.com

Облікова політика як елемент культури бізнесу (стр. 3 из 3)

Для повного розуміння що таке облікова політика для підприємства, та яке вона має значення, нижче наведено опис обраної облікової політикиВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг ”, за якою товариство має самостійний баланс, розрахункові (поточні), валютні й iншi рахунки в банках, печатку. Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї дiяльностi вiдповiдно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також складає фiнансовi й статистичну звiтнiсть.

У вiдповiдностi зi ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік i фінансову звiтнiсть в Україні ” в 2009 році були встановлені наступні елементи облікової політики:

1. Основними засобами вважати матерiальнi активи, що утримуються з метою їх використання в процесі виробництва або поставок товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адмiнiстративних i соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року, вартість яких більше 1000 грн.

2. До інших необоротних матеріальних активів відносити матерiальнi активи, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року й вартість яких не більше 1000 грн.

3. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити спецодяг та iншi засоби iндивiдуального захисту, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року й вартість яких не більше 1000 грн.

4. Придбані (створені) основні засоби зараховувати на баланс за первісною вартістю вiдповiдно до П (С) БО 7 “Основні засоби”.

5. Амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів у бухгалтерському обліку нараховувати за прямолiнiйним методом.

6. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів i бiблiотечних фондів нараховувати в першому мiсяцi використання об'єкта в розмiрi 100 вiдсоткiв його вартості.

7. Фактичні видатки на ремонт основних засобів відображати в складі видаткiв звітного періоду.

8. Нематерiальнi активи зараховувати на баланс підприємства за первісною вартістю вiдповiдно до п.11-18 П (С) БО 8 “Нематерiальнi активи".

9. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснювати iз застосуванням прямолiнiйного методу. Строк корисного використання нематеріальних активів установлювати при їхньому одержанні, але не більше 20 років.

10. Лiквiдацiйну вартість нематеріальних активів прийняти рiвнiй нулю.

11. Не визнавати активом, не нараховувати амортизацію, а відображати в складі видаткiв звітного періоду витрати на науково-дослiднi роботи, видатки на підготовку й перепідготовку кадрів, видатки на рекламу й просування продукції на ринку.

12. Платежі за право користування (роялті) розробками, патентами, що не є власністю підприємства, не визнавати нематеріальними активами й відносити на видатки поточного періоду.

13. Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнати однорідну групу або вид.

14. Прийняти, що оприбуткування запасів на пiдприємствi здійснюється за первісною вартістю вiдповiдно до П (С) БО 9 "Запаси".

15. Транспортно-заготiвельнi витрати (далi - ТЗВ) по сировині включати до собiвартостi її придбання, а по інших видах запасів обліковувати на тому ж субрахунку, що й вiдповiдний вид запасів, виділяючи окремим рядком, i щомісяця розподіляти мiж сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою запасів, які вибули (використані, реалiзованi, безкоштовно передані й т.п.) за звітний місяць.

16. При відпуску запасів у виробництво, продажу й іншому вибуттю, оцінку запасів провадити:

за середньозваженою собiвартiстю - для сировини, коксу, коксівного вугілля, напiвфабрикатiв, незавершеного виробництва й готової продукції;

за цінами продажу - для товарів;

за iдентифiкованою собiвартiстю - для всіх інших видів запасів.

17. Всі загальновиробничі витрати для цілей бухгалтерського обліку й складання звiтностi вважати постійними.

18. У зв’язку зi зростанням виробництва й неоднорiднiстю виробничих процесів, нормальну виробничу потужність встановлювати щомісяця на рiвнi планової величини виробництва.

19. Рахунки класу 8 при веденні синтетичного обліку витрат за елементами не використовувати.

20. При обліку дебіторської заборгованості поточну дебіторську заборгованість включати в підсумок балансу по чистій реалiзацiйнiй вартості, рiвнiй сумі дебіторської заборгованості за винятком резерву сумнівних боргів.

21. Створювати забезпечення для оплати відпусток працівникам підприємства. Інших забезпечень для відшкодування майбутніх операційних витрат не створювати.

22. До складу доходів майбутніх перiодiв включати суми доходів, отримані протягом поточного або попереднього звітного перiодiв, які відносяться до наступних звітних перiодiв.

23. Фiнансовi витрати визнавати витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані. Капiталiзацiю фінансових витрат не проводити.

24. Доходи й видатки включати до складу звіту про фiнансовi результати на пiдставi принципів нарахування й вiдповiдностi та відображати в бухгалтерському обліку i фінансових звітах тих перiодiв, до яких вони відносяться.

25. Доход вiд реалiзацiї продукції на експорт за договорами, що передбачають умови поставки FOB, визнавати у випадку, якщо покупцю передані ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію, тобто після того як завантаження продукції на судно оформлене коносаментом (штурманською розпискою) у вiдповiдностi з Iнкотермс.

26. Розрахунок відстрочених податкових активів або зобов'язань здійснювати при складанні річного звіту. У промiжнiй фiнансовiй звiтностi вiдстроченi податкові активи й зобов'язання приводити в балансі в сумі, визначеній на 31 грудня попереднього року, без їх обчислення на дату проміжної фінансової звiтностi.

Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку і для набуття нею нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу по облікову політику. Розробляє і складає наказ про облікову політику головний бухгалтер, в затверджує керівник до кінця звітного року. Затверджений наказ набуває чинності з 1 січня нового бюджетного періоду.

Дослідження формування та застосування облікової політики підприємств дозволили встановити, що в сучасних умовах процесу її формування приділяється недостатня увага як з боку працівників бухгалтерської служби, так і з боку власників підприємства. Розробки та подальшого вдосконалення потребують питання методики формування облікової політики та її використання в практиці господарської діяльності, структури наказу про облікову політику, її документальне оформлення, визначення суб’єктів її формування, коригування і розкриття для зовнішніх користувачів фінансової звітності та ін.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - ХІV (зі змінами та доповненнями) // http://liga.net.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31.03.1999 № 87) // http://liga.net.

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 "Подання фінансових звітів".

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки"

5. Лист Мінфіну України від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/ 27793

6. Засадний Б. Складання та подання фінансових звітів відповідно до МСФЗ: загальні вимоги // Справочник економиста. - 2007. - С.61-69.

7. Кучеренко Т. Фінансова звітність як складова економічних наук // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. № 9. - С.21 - 29.

8. Лозко Г. Українське народознавство. - 3-е вид., Х.: Видавництво "Див", 2005. - 472 с.

9. Проданчук М. Податкові розрахунки та звітність у системі фінансового обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 9. - С.26-32.