Новим у Стандарті 7 є те, що первинна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за якими виражені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.
Крім цього Стандарт 7 пропонує п’ять методів амортизації, а також дозволяє застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.
Обмін основних засобів, формування вартості у фінансовому обліку з прийняттям стандарту 7 докорінно відрізняється від податкового обліку. Оскільки досліджуване господарство при нарахуванні амортизації користується методами передбачені податковим обліком, то вони при цьому керуються положеннями Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1987 р. (зі змінами і доповненнями).
Згідно цього Закону під терміном „амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скориговагоного прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею [12].
Основні фонду поділяються на три групи, для яких, відповідно до Закону і встановлену річну норму амортизації для І групи – 5%, ІІ групи – 25% і IV групи – 15%.
Згідно п. 8.8. ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.
Всі сільськогосподарські формування, які ведуть бухгалтерський облік за журнально-ордерною формою обліку повинні використовувати регістри журнально-ордерної форми. По даний час в досліджувальному господарстві керуються Інструкцією по журнально-ордерній формі обліку в сільськогосподарських підприємствах [16]. Проте наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356 затверджені Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку [20]. Прийняті Методичні рекомендації є важливим кроком виконання заходів з реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності.
Методичними рекомендаціями передбачено складання журналів, відомостей, Головної книги, таблиці аналітичних даних, аркушів-розшифровок.
Основним засобам на підприємстві відводиться важлива роль, а тому необхідно контролювати їх надходження і вибуття. Основним документом, яким визначено завдання економічного контролю, його органи, права і обов’язки посадових осіб, які здійснюють функції економічного контролю ревізійних комісій є Закон України „Про контрольно-ревізійну службу” [13].
Незалежний контроль (аудит) регулюється Законом України „Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р., який визначає правові засади здійснення такої діяльності в Україні і спрямований на створення незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника [14].
Крім законодавчих актів при написанні роботи ми керувалися підручниками, використовували матеріали зі статей науковців.
В підручнику під редакцією Литвина Ю.Я. „Бухгалтерський облік у сільськогосподарському господарстві” детально подано завдання обліку основних засобів, а також порядок ведення і заповнення первинних і зведених документів [3].
Економічний зміст, класифікацію та оцінку основних засобів, облік їх надходження і вибуття набули висвітлення в підручнику Скирпона О.П., Олійника В.М. та Палюха М.С. „Бухгалтерський обліку сільськогосподарському господарстві. [27].
Проте рік видання цих підручників передує реформуванню системи бухгалтерського обліку і тому в них не відраховано всіх змін щодо методики ведення обліку та нові рахунки.
Є ряд підручників, в яких висвітлено облік основних засобів вже зі всіма змінами.
В підручнику Гарасима П.М. „Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей” подано характеристику синтетичних рахунків та типові кореспонденції [5].
Значну увагу обліку основних засобів, а саме їх класифікації, оцінку, обліку надходження і вибуття. Амортизації тощо приділено в підручнику Огійчука М.Ф.„Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах” [23]/
Вдало подано облік руху основних засобів та документування господарських операцій, а також розрахунок амортизаційних відрахувань за різними методами в підручнику Ф.Ф. Бутинзе „Бухгалтерський фінансовий облік” [4]. Проте цей підручник не призначений для сільськогосподарських вузів і тому в ньому не відображено специфіку обліку засобів у сільськогосподарському господарстві.
Заслуговує на увагу стаття О. Капінус, Т. Високос „Облік надходження та вибуття основних засобів у сільському господарстві” [18]. Автори розкрили методику обліку надходження основних засобів і її документальне оформлення та обліку вибуття основних засобів керуючись при цьому П (С) БО7 „Основні засоби”.
У статті Губачова О. „Обираємо метод нарахування амортизації основних засобів” автор докладно розглядає методи амортизації як в теоретичному, так і в практичному плані, показуючи при цьому переваги і недоліки одного методу над іншим [8]. При цьому автор зазначає, що обраний метод має сприяти прискоренню оновлення основних засобів, визначенню реальної величини прибутку, найкраще врахувати усі фактори, пов’язані з експлуатацією об’єкта основних засобів тощо.
Білоусов А. У статті „Про проблеми практичного застосування нового порядку переоцінки основних засобів” розглядає досить актуальну і важливу на даний час проблему переоцінки. Як вказує автор, одним з найбільш складених і трудомістких для виконання вимог П (С) БО7 є розділ, що стосується нового порядку переоцінки основних засобів [1]. Оскільки згідно П (С) БО7 підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш ніж на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу, тому постає ще одна проблема – вибір оцінки основних засобів для нарахування амортизації, а саме як нарахувати амортизаційні відрахування з первісної чи переоціненої вартості.
2. Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського
господарства „Пролісок” Самбірського району Львівської області
2.1 Загальні відомості про господарство, організаційна
структура та спеціалізація
Селянсько-фермерське господарство "Пролісок" (СФГ "Пролісок") Самбірського району Львівської області утворено 27 травня 1997 року на базі Луківської спілки власників селянських господарств, яка в свій час була утворена на базі колгоспу ім. Калініна. Колгосп ім. Калініна заснували в 1947 році.
Господарство розташоване в межах середнього поясу Верхньо-Дністрянської частини лісостепу. До складу СФГ "Пролісок" входять наступні населені пункти: с. Луки, с. Загір'я і с. Острів. Центральна садиба знаходиться в с.Луки. Віддаль від якої до районного центру м. Самбір -18 км, а до обласного м. Львів - 60 км. Господарство має добре сполучення, віддаль до шосейної дороги Львів-Самбір 1 км, а до залізничної станції -З км.
Грунтово-кліматичні умови на території господарства сприятливі виробництва продукції рослинництва і тваринництва.
Господарство складається з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, що включають в себе основне виробництво, машинно-тракторний парк, ремонтну майстерню. Основне виробництво включає в себе дві комплексні бригади до яких входять рільничі бригади і ферми.
У будь-якому сільськогосподарському підприємства важливу роль відіграють земельні ресурси. Розглянемо структуру земельних угідь СФГ „Пролісок” в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Розміри і структура земельних угідь СФГ "Пролісок"
| Види угідь | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2001ру %до 1999 р | |||
| га | % | га | % | га | % | ||
| Загальна земельна площа | 1421 | 100 | 1097 | 100 | 1097 | 100 | 77,2 |
| Всього сільськогосподарських угідь | 1305 | 91,8 | 1097 | 100 | 1097 | 100 | 84,1 |
| з них: рілля | 654 | 46,0 | 535 | 48,8 | 535 | 48,8 | 81,8 |
| сінокоси | 565 | 39,8 | 445 | 40,6 | 445 | 40,6 | 78,8 |
| пасовища | 86 | 6,0 | 117 | 10,6 | 117 | 10,6 | 136,0 |
| Інші види угідь | 116 | 8,2 | - | - | - | - | |
Аналізуючи таблицю 2.1 бачимо, що загальна земельна площа в 2001 р. порівняно з 1999 р. зменшилась на 22,8 %, а площа сільськогосподарських угідь - на 15,9 %. Зменшилась площа ріллі і пасовищ відповідно на 18,2% та 21,2%, тоді як площа пасовищ збільшилась на 36%. Збільшення площі під пасовищами відбулося внаслідок зменшення площі ріллі. Якщо порівняти 2001р. з 2000 р. то бачимо, що змін ніяких у структурі посівних площ не відбулося.
Основою виробництва товарної продукції є спеціалізація. Спеціалізація господарства визначається видами виробленої товарної продукції. Товарна продукція є частиною валової продукції, що вибуває з господарства. Для визначення спеціалізації використовується структура товарної продукції, котра відображає характер виробничого напрямку.
У таблиці 2.2. подамо вартість і структуру товарної продукції, за даними якої визначимо виробничий напрямок господарства.
Таблиця 2.2- Вартість і структура товарної продукції СФГ „Пролісок”
| Продукція | 1999р. | 2000 р. | 2001 р. | В середньомуза3 роки | ||||
| варті сть, тис. грн. | стру ктура,% | варті сть, тис. грн. | стру ктур а,% | варті сть, тис. грн. | Стру ктур а,% | варті сть, тис. грн. | струк-тура,% | |
| Продукція рослинництва, всього | 270,8 | 27,4 | 767,3 | 45,9 | 351,8 | 33,0 | 463,3 | 37,3 |
| Зернові | 98 | 9,9 | 515,5 | 30,8 | 220,5 | 20,7 | 278 | 22,3 |
| Льон-насіння | 54,9 | 5.5 | 25,1 | 1,5 | 31,1 | 2,9 | 37 | 3,0 |
| Картопля | 14,4 | 1,5 | 0,2 | 0,1 | 6,9 | 0,6 | 7,2 | 0,6 |
| Цукрові буряки | 103,2 | 10,4 | 205,9 | 12,3 | 63,3 | 5,9 | 124,1 | 10,0 |
| Інша продукція рослинництва | 0,3 | 0,1 | 20,6 | 1,2 | 30 | 2,9 | 17 | 1,4 |
| Продукція тваринництва, всього | 188,7 | 19,1 | 289,4 | 17,3 | 352,9 | 33,1 | 277 | 22,3 |
| ВРХ на м'ясо | 48,7 | 4,9 | 117,1 | 7,0 | 134,5 | 12,6 | 100,1 | 8,1 |
| Свині | 8,6 | 0,9 | 15,2 | 0,9 | 80,6 | 7,6 | 34,8 | 2,8 |
| Молоко | 130 | 13,1 | 146,4 | 8,8 | 129,5 | 12,1 | 135,3 | 10,9 |
| Інша продукція тваринництва | 1,4 | 0,2 | 10,7 | 0,6 | 8,3 | 0,8 | 6,8 | 0,5 |
| Промислова продукція | 318,9 | 32,2 | 325,8 | 19,5 | 173,6 | 16,2 | 272,8 | 21,9 |
| Реалізація робіт і послуг | 210,8 | 21,3 | 289,7 | 17,3 | 187,9 | 17,7 | 229,5 | 18,5 |
| Всього по господарству | 989,2 | 100 | 1672, 2 | 100 | 1066,2 | 100 | 1242, 6 | 100 |
З таблиці 2.2. бачимо, що в структурі товарної продукції рослинництво займає значну питому вагу 37,3 % в середньому за три роки. Найбільшу питому вагу серед продукції рослинництва займають зернові 22,3 %. Продукція тваринництва займає в структурі 22,3 %, в тому числі молоку належить 10,9 ° о. В господарстві значну питому вагу займають промислові підприємства. В середньому за три роки вона становила 21,9 %. Промислові виробництва займаються переробкою власної продукції.