Є потреба внести доповнення і до самої інструкції з інвентаризації стосовно інвентаризації бібліотечних фондів та незавершених науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Так, діючий порядок інвентаризації бібліотечних фондів бюджетних установ зобов'язує проводити їх один раз на п'ять років, у той час коли термін зберігання первинних документів [17] щодо їх обліку обмежено трьома роками за умови завершення ревізії. На практиці переважна більшість бюджетних установ не здійснює суцільної інвентаризації бібліотечних фондів один раз на п'ять років (що пов'язано з неможливістю припинити бібліотечне обслуговування читачів та вимагає значних затрат людських і часових ресурсів), а щороку здійснює інвентаризацію певних груп бібліотечних фондів, які приблизно дорівнюють п'ятій частині наявної літератури. При ревізіях і перевірках бібліотек та інших бюджетних установ (наприклад, навчальних закладів, централізованих бухгалтерій тощо) здійснити суцільну інвентаризацію бібліотечного фонду також неможливо (оскільки час, необхідний для цього, значно перевищує терміни проведення ревізій і перевірок), тому інвентаризації проводяться вибірковим методом. Як наслідок, у багатьох випадках первинні документи щодо отримання окремих груп бібліотечних фондів знищуються раніше, ніж проводиться їх інвентаризація, що взагалі може унеможливити здійснення суцільної інвентаризації бібліотечних фондів. Вважаємо за доцільне привести періодичність проведення інвентаризацій бібліотечного фонду у відповідність до термінів зберігання первинних документів.
Чинна інструкція з інвентаризації передбачає для бюджетних науково-дослідних установ та учбових закладів обов'язковість інвентаризації лише тих незавершених НДДКР, які виконуються за договорами з підприємствами і організаціями, а НДДКР, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, інвентаризації не підлягають, незважаючи на те що їх питома вага значно перевищує питому вагу госпрозрахункових НДДКР. Тому необхідність щорічного здійснення інвентаризації всього обсягу НДДКР, а не тільки госпрозрахункової їх частини, на нашу думку, не може викликати сумнівів.
На даний час бюджетні установи в межах бюджетного (звітного) року списують як на касові, так і на фактичні видатки суми витрат коштів загального фонду на виконання НДДКР, незважаючи на те чи завершено зазначену роботу у повному обсязі, чи виконано окремий її етап. У кінці року такі витрати списуються з відповідного субрахунку рахунку 80 “Видатки із загального фонду” у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”. Таким чином, фактичні затрати коштів загального фонду на виконання НДДКР, які тривають понад один рік, в бухгалтерському обліку бюджетних установ не накопичуються і при завершенні або припиненні робіт для визначення їх повної вартості необхідно повертатися до даних аналітичного обліку та первинних документів попередніх років. Водночас, якщо НДДКР виконувалися за договорами, укладеними з підприємствами, установами та організаціями, планом рахунків передбачено, що на субрахунку 823 “Витрати на науково-дослідні роботи за договорами” на кінець року можуть утворюватися залишки за незакінченими роботами. Вважаємо за потрібне доповнити план рахунків бухгалтерського обліку рахунком 84 “Незавершене виробництво, незакінчені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи”, на якому бюджетні установи мають відображати суми витрат за незакінченими науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду бюджету, до моменту їх повного виконання. Слід наголосити важливість цього питання для визначення (з метою взяття на бухгалтерський облік) вартості нематеріальних активів, які є результатом виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт [19]. Крім того, на наш погляд, потребує уточнення п. 48 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - Типове положення). По-перше, до незавершеного виробництва, крім НДДКР, які не пройшли всі стадії виробництва, передбачені технічним завданням чи технологічним процесом,! виробів, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання, слід відносити також окремі виконані і прийняті етапи НДДКР до повного завершення всієї роботи. По-друге, доцільно записати, що облік незавершених НДДКР ведеться згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядком його застосування, замість посилання на Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, яке втратило чинність понад два роки тому. По-третє, слід записати, що вартість виконаних етапів за незавершеними НДДКР повинна обліковуватись на балансі бюджетної установи до приймання замовником завершеної роботи або прийняття рішення щодо її припинення. Крім того, доцільно доповнити Типове положення регламентом визначення вартості нематеріальних активів, які є результатами виконаних НДДКР, та порядком взяття на бухгалтерський облік таких об'єктів інтелектуальної власності.
Згідно з чинним порядком вартість медикаментів списується з бухгалтерського обліку лікувальних установ одночасно з їх видачею у відділення лікарень. Враховуючи значну вартість медикаментів, на наш погляд, необхідно передбачити ведення не лише оперативного (кількісного), а й бухгалтерського їх обліку. Доцільно також запровадити предметно-кількісний облік медикаментів, вартість яких за одиницю становить більше 5 гривень.
Багато невизначеностей є у бухгалтерському обліку установ освіти. Так, чинне законодавство дозволяє вносити плату за надання освітніх послуг до вищих навчальних закладах як щомісячно, так і за семестр, навчальний рік або повний курс навчання наперед. Однак чинним планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено рахунків для обліку доходів майбутніх періодів. Так само в обліку бюджетної установи відсутній рахунок для обліку здійснених попередніх витрат за платними послугами, які будуть надані у наступному періоді. З метою реалізації принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, встановленого статтею 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, пропонуємо доповнити план рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядок його застосування рахунками 75 “Доходи спеціального фонду майбутніх періодів” та 83 “Видатки спеціального фонду майбутніх періодів” і відповідною текстовою частиною стосовно правил ведення їх бухгалтерського обліку [15].
Чинними нормативними документами щодо надання платних послуг установам освіти і культури надано право включати до ціни платної послуги прибуток (рентабельність) за умови його використання виключно за чітко визначеними напрямами. Однак порядок відображення в бухгалтерському обліку таких операцій не регламентовано. В обліку установи усі без виключення видатки групуються на двох - трьох рахунках витрат у розрізі кодів економічної класифікації видатків, без розмежування видатків на ті, що включаються до собівартості платної послуги і відшкодовуються замовником, та ті, що безпосередньо не пов'язані з наданням платних послуг. У разі спрямування бюджетною установою отриманого прибутку на покриття непрофінансованих статей витрат згідно із затвердженими плановими призначеннями (у першу чергу, на покриття заборгованості із виплати заробітної плати, стипендій, коштів на харчування, інших соціальних виплат) питань, як правило, не виникає. Однак в бухгалтерському обліку не відображається, з якого джерела здійснюються непершочергові видатки (наприклад, додаткове матеріальне заохочення працівників, здійснення капітального ремонту приміщень, придбання необоротних активів, будівництво житла тощо) - за рахунок собівартості платної послуги чи за рахунок отриманого у складі її ціни прибутку. У зв'язку з цим використання прибутку практично не контролюється. Звичайно, можна заперечити, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи є неприбутковими організаціями і у їх обліку не повинно бути прибутків. Проте жодним законом бюджетним установам не заборонено включати прибуток до ціни платної послуги, інша справа, що їх фінансово-господарська діяльність не може ставити за мету отримання прибутку [2]. Водночас Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено спеціальний режим оподаткування прибутку бюджетних установ (п. 7.11 ст. 7) [4]. З метою відокремлення в обліку та можливості здійснення контролю за надходженням і використанням таких коштів пропонуємо доповнити план рахунків бюджетних установ рахунками 45 “Перевищення надходжень спеціального фонду над видатками (прибуток)” та рахунок 46 “Використання перевищення надходжень спеціального фонду над видатками (прибутку)”. Слід також доповнити порядок застосування плану рахунків відповідними правилами ведення бухгалтерського обліку зазначених операцій [19]. При цьому доцільно врахувати існуючу практику повного або часткового звільнення окремих студентів-конрактників від внесення плати за навчання у вищих навчальних закладах (при наявності вагомих причин). Сьогоднішній облік не забезпечує фіксування таких господарських операцій та їх результатів, а при введенні зазначених вище рахунків-сума наданої пільги конкретній особі була б відображена в обліку розрахунків за надання освітніх послуг і віднесена до складу доходів установи з одночасним списанням за рахунок використання прибутку. Це б дало можливість керівникам та головним бухгалтерам вищих навчальних закладів мати чітку інформацію про наявність джерел для благодійної діяльності, а іншим користувачам фінансової звітності - про напрями їх використання. На наш погляд, потребує також і встановлення обмежень щодо рівня рентабельності на освітні послуги, який фактично у деяких випадках перевищує 200 відсотків.