амортизація;
інші операційні витрати.
До складу елемента “Матеріальні затрати” визначається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
сировини й власних матеріалів;
купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
палива й енергії;
будівельних матеріалів;
запасних частин;
тари й тарних матеріалів і ін.
До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати і ін.
До складу “Відрахувань на соціальні заходи” включаються відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів і інших необоротних матеріальних активів.
До складу “Інші операційні витрати” включаються витрати на відрядження, на послуги зв’язку, на виплату матеріальної допомоги і ін.
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Але їх класифікація не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції встановлюються підприємством самостійно і залежить як від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеню економічної однорідності витрат, які об’єднані в статті, можливості першого віднесення витрат на собівартість готової продукції.
Існує великий перелік витрат при виробництві продукції. Так, при визначенні фінансового результату порівнюють доходи з витратами звітного періоду. Для цього необхідно виділити витрати, які відносяться до звітного періоду. Їх поділяють на вичерпані і невичерпані:
Вичерпані – це спожита частка всіх витрат підприємства. Такими витратами слід вважати собівартість реалізованої продукції, включаючи амортизаційні витрати.
Невичерпані витрати – це такі витрати, що позначають розмір витрачених коштів, які принесуть користь в майбутньому. Витраченими коштами слід вважати вартість придбаних виробничих запасів, основних засобів, інших необоротних активів.
При прийняті управлінського рішення щодо будь-якої господарської операції слід розрізняти релевантні і не релевантні витрати.
Релевантні витрати – це витрати, які можуть бути змінені внаслідок управлінського рішення, а нерелевантні – не залежать від такого рішення.
При розгляді різних альтернативних рішень слід розрізняти дійсні та можливі витрати.
Дійсні витрати – це витрачання конкретних ресурсів (грошей чи інших активів). Такі витрати знаходять своє реальне відображення в реєстрах бухгалтерського обліку в міру їх здійснення.
Можливі витрати – це вигода, яка втрачається, коли вибір одного з варіантів альтернативного рішення вимагає відмовитися від доходу за іншим варіантом. Можливі витрати визначаються лише розрахунково-аналітичним шляхом і не знаходять свого відображення в облікових регістрах.
Для оцінки роботи окремих підрозділів, керівників чи спеціалістів виділяють контрольовані та неконтрольовані витрати.
Контрольовані – це витрати, які менеджер може безпосередньо проконтролювати або значним чином впливати на них.
Неконтрольовані – це витрати, які менеджер не може контролювати чи безпосередньо впливати на них. До традиційно контрольованих витрат можна віднести всі матеріальні витрати (палива, добрив, насіння і т. ін) та витрати на оплату праці, а до неконтрольованих – амортизаційні відрахування.
Для оформлення витрат і виходу продукції рослинництва використовується ціла система первинних і зведених документів.
Для контролю за участю працівників у виробничому процесі, правильного розподілу витрат за об’єктами обліку, точного обліку заробітку працівників використовують такі первинні документи по обліку оплати праці:
Табель обліку робочого часу (ф. №64), обліковий листок тракториста-машиніста (ф. №67, ф. №67б, ф. №65а), дорожній листок трактора (ф. №68), обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. №66, ф. №66а).
Табель обліку робочого часу (ф. №64) відкривають на кожний місяць. В цьому документі обліковець записує прізвища, імена, по-батькові всіх працівників. Дотримуються однакового порядку запису працівників у табель за кожний місяць. Обліковець записує щодня у табель фактично відпрацьований кожним працівником робочий час у людино-годинах і звіряє ці записи з даними первинних документів обліку виробітку і оплати праці, що дає змогу уникнути приписів, особливо при початковій оплаті праці, посилює контроль за трудовою дисципліною. По закінчені місяця табель передається в бухгалтерію, де його використовують для нарахування оплати праці.
Затрати на оплату праці трактористів-машиністів за структурними підрахунками і по підприємству в цілому узагальнюють в накопичу вальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку підсумкові дані якої переносять до журналу обліку робіт і витрат (ф. №37). Крім того в цей журнал записують дані з книжок та облікових листів праці і виконаних робіт (ф. №66), а також з накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту і ін.
На підставі цих первинних документів щомісячно складають зведену відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань з неї за об’єктами обліку.
Насіння і садивний матеріал відпускають у межах встановлених норм за лімітно-забірними картками (ф. №117), накладними внутрішньогосподарського призначення (ф. №87). Основою для списання насіння з підзвіту після завершення сівби є Акт на списання насіння і садивного матеріалу (ф. №119). Обліковець передає цей акт в бухгалтерію, затверджений керівником підприємства, разом з іншими документами і є підставою для записів до Журналу обліку робіт і витрат (ф. №37) і звіту про рух матеріальних цінностей.
Добрива на культури списують на підставі Акта про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів (ф. №118). Вартість робіт і послуг наданих сторонніми організаціями відноситься на об’єкти обліку виробництва. В зв’язку з цим в бухгалтерії складають акт виконаних робіт сторонніх організацій.
Продаж товарів (робіт і послуг) здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань у подавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної видаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більше двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек.
Витрати на експлуатацію власного вантажного автотранспорту, послуги гужового транспорту попередньо групують у нагромаджувальних відомостях, складених на підставі відповідних дорожніх листів (ф. №68), товарно-транспортних накладних (ф. №1с. г), облікових листів праці і виконаних робіт (ф. №66). Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять на відповідні об’єкти обліку на підставі накопичувальних відомостей.
Амортизацію основних засобів, які використовуються в основних галузях сільськогосподарського виробництва визначають у розрахунках амортизаційних відрахувань та включають до виробничих витрат на підставі відомостей нарахування амортизаційних відрахувань.
Систематизацію даних здійснюють переважно у зведених відомостях, звідки їх переносять до реєстрів аналітичного обліку. Розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва проводять на підставі розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.
Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться в місцях зберігання і експлуатації за матеріально-відповідальними особами в Книгах або Книгах складського обліку. Малоцінні та швидкозношувані предмети передаються від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої на підставі Накладних (внутрішньогосподарського призначення) (ф. №87), або Лімітно-забірним карткам (ф. №117). Для визначення непридатності предметів для їх подальшого використання і оформлення необхідної документації на списання керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Комісія складає Акт на списання (ф. № М-4, ф. № М-8, ф. № М-9).
В СВК „Переможець” використовуються такі документи при оприбуткуванні овочевих культур.
Оприбуткування урожаю овочів відображають у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції згідно товарно-транспортної накладної.
В даному господарстві овочі не зберігають. Вся продукція перевозиться по товарно-транспортних накладних в місця переробки. Господарство укладає з заводами договір про переробку овочевих культур, де обумовлюються зобов’язання сторін щодо виробництва, поставки та переробки сировини для виробництва продукції овочівництва. Договором також обумовлюється кількість, якість та графіки поставки овочів, а також можливості забезпечення господарств необхідними для їх вирощування матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансу.
Взаєморозрахунки між партнерами проводяться таким чином: при доставці овочів на переробку за рахунок господарства заводу зараховується 40%, господарству 60% від кількості зданої сировини в заліковій масі. Сировина здається заводу на давальницьких умовах. Результати переробки оформляються звітом про переробку продукції, де зазначається кількість переробленої продукції.