З економічної точки зору соціальне страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.
Соціальне страхування впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства через матеріальне забезпечення та охорону здоров'я працівників. Воно створює необхідні економічні передумови для збереження працездатності економічно активної частини населення, а в певних випадках забезпечує виплату соціальної допомоги у разі втрати працездатності внаслідок загального захворювання, нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
З правової точки зору соціальне страхування — це система юридичних норм, які регулюють соціальний захист населення при настанні страхових випадків, передбачених законодавством.
Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я. [26, c. 154]
Контрольна функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями.
Соціальне страхування виступає важливим елементом фінансової системи України. Державне соціальне страхування тісно пов'язане з державними цільовими фондами та державним бюджетом, кошти яких є джерелами фінансування соціальних виплат. Недержавне соціальне страхування може проводитися суб'єктами підприємницької діяльності (страховими товариствами, недержавними пенсійними фондами тощо). Окремі суб'єкти розподілу взаємодіють між собою і ці відносини опосередковуються рухом фінансових ресурсів.
Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо. [28, c. 12]
В Україні найбільшого розвитку і відповідного правового оформлення набуло загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Право на забезпечення державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні.
Державне соціальне страхування, залежно від страхового випадку, поділяється на такі види:
— пенсійне страхування;
— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
— страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;
— страхування на випадок безробіття.
Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):
а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;
б) фізичні особи;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих
спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.
3) громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на загальнообов'язкове соціальне страхування в Україні за умови сплати ними страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Страхувальниками за загальнообов'язковим соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи.
Страховиками є цільові страхові фонди з окремих видів страхування. Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг у разі настання страхових випадків.
Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
До основних категорій соціального страхування відносять страховий стаж, страховий ризик та страховий випадок.
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування. Особливості та розмір сплати страхових внесків роботодавцем і застрахованою особою визначаються законодавством. Страховий стаж в перспективі замінить трудовий стаж. Він буде основним критерієм оцінки практичної діяльності громадянина.
Страховий ризик—обставини, внаслідок яких громадяни та/ або члени їх сімей можуть втратити тимчасово чи назавжди засоби до існування і потребують матеріальної підтримки або соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення чи соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів страхування.
До страхових випадків по соціальному страхуванню належать:
• тимчасова непрацездатність;
• вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;
• інвалідність;
• хвороба;
• досягнення пенсійного віку;
• смерть годувальника;
• безробіття;
• соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов'язані з певними
обставинами;
• нещасний випадок на виробництві;
• професійне захворювання. [31, c. 116]
Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та застрахованих осіб. Розміри внесків на державне загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб водночас із затвердженням державного бюджету, якщо інше не передбачено законодавством. В таблиці 1.1 показано, які ставки збору сплачують роботодавці і наймані працівники.
Таблиця 1.1
Ставки збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.01.2010 р.
| Види зборів | Платники | Об'єкт обкладання | Ставка | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| Збір до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності | Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників | 1,4 % від суми витрат на оплату праці найманих працівників0,7 % від суми витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів на підприємствах та в громадських організаціях інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих | |
| Наймані працівники | Сума оплати праці, а також заохочувальні, компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком | 0,5% - 1 % | ||
| Збір до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття | Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників | 1,6 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників2,2 % від суми витрат на виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру | |
| Наймані працівники | Сума оплати праці, а також заохочувальні і компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком, але не більше 10035 грн. | 0,6 % | ||
| Збір до Пенсійного Фонду | Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці працівників | 33,2 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників4 % від суми витрат на оплату праці працюючих інвалідів | |
| Наймані працівники | Сукупний оподатковуваний дохід за місяць, але не більше 10035 грн. | 2% | ||
| Збір до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного завхворювання | Роботодавці | Фактичні витрати на оплату праці працівників | 2,42% | |
| Наймані працівники | Сукупний оподатковуваний дохід за місяць | - | ||
За загальнообов'язковим соціальним страхуванням надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) пенсійне страхування: