Смекни!
smekni.com

Cтереотипи (стр. 1 из 6)

План

Вступ ...................................................................................................................... 3

Частина І. Стереотипи: поняття, види, рівні, класи .................................... 5

1.1. поняття установки, як механізму людського мислення.......................... 5

1.2. стереотипи.................................................................................................... 6

1.2.1. визначення поняття "стереотип"....................................................... 6

1.2.2. основні властивості та параметри стереотипів................................ 9

1.2.3. класи стереотипів............................................................................... 10

1.2.4. функції стереотипів............................................................................ 11

1.2.5. основні прийоми виявлення стереотипів......................................... 12

Частина ІІ: Особливості професійної діяльності психолога........................ 13

2.1. роль і місце консультанта у консультуванні............................................ 13

2.2. вимоги до особистості консультанта – модель ефективного

консультанта...................................................................................................... 15

2.2.1. аутентичність..................................................................................... 18

2.2.2. відкритість власному досвіду........................................................... 19

2.2.3. розвиток самопізнання....................................................................... 19

2.2.4. сила особистості й ідентичність ....................................................... 20

2.2.5. толерантність до невизначеності...................................................... 20

2.2.6. прийняття особистої відповідальності............................................ 20

2.2.7. про глибину відносин з іншими людьми......................................... 21

2.2.8. постановка реалістичних цілей........................................................ 21

2.3. професійна підготовка консультанта........................................................ 23

Частина ІІІ: Дослідження сучасних стереотипів відносно особистості

та професійної діяльності психолога................................................................ 26

3.1. мета, задачі, об’єкт та предмет дослідження.......................................... 26

3.2. методика дослідження............................................................................... 26

3.3. аналіз результатів........................................................................................ 27

3.3.1. аналіз результатів відносно діяльності психолога......................... 27

3.3.2. аналіз результатів відносно особистості психолога....................... 28

3.4. висновок....................................................................................................... 29

Закінчення ............................................................................................................ 30

Список літератури................................................................................................ 31


ВСТУП

Дослідник вважає дане дослідження досить актуальним тому що всі аспекти і процеси життя людина сприймає і реагує на них тільки через свої стереотипи; взаємодіє з людьми на підставі стереотипів; робить усі свої умовиводи і висновки тільки на підставі своїх стереотипів. Фактично людина не сприймає реальний світ таким, який він є, а моментально підбудовує його під свої стереотипи замість того, щоб перебудовувати себе (свої стереотипи) відповідно до дійсності.

Будь-який аналіз дійсності, що здається людині об'єктивним і безстороннім, прагнення зайняти визначене місце в цій “дійсності”, випливаючи “покажчикам” Свідомості – і є ні що інше, як стереотип. Якщо людина говорить про кого чи про щось: “Мені це подобається, а те – не подобається”, “люблю – не люблю” – вона має стереотип у виді здебільшого вже зовсім марного досвіду кого-небудь із предків. Якщо людина говорить самому собі: “Я це зробити можу, а те – не можу” – він має ще один стереотип. Будь-яке його судження про те чи інше, а тим більше категоричне судження – стереотип. Якщо особистість визначає для себе: “Це можна, а це – не можна” ,– вона також має стереотипи.

Дослідник упевнений, що в суспільстві так само існують певні стереотипи щодо діяльності психолога, щодо його особистості, стереотипні очікування відносно роботи з психологом, знаючи про сутність яких, психолог може відповідно коректувати своє поводження при самопрезентації, пропозиції власних послуг; знаючи про сутність яких психолог, починаючи працювати з клієнтом, відразу зможе нейтралізувати невірні стереотипи, тим самим попереджаючи розчарування клієнта через невідповідність реальної роботи і її результатів стереотипним очікуванням і уявленням клієнта; попереджаючи розчарування клієнта, яке у свою чергу далі буде сприяти формуванню в нього негативної думки, яка не відповідає реальності, про психолога і його компетентність, що негативно позначиться на репутації фахівця.

Об'єкт дослідження: стереотипи.

Предмет дослідження: характеристика особистості та професійної діяльності психолога.

Мета: дослідити сучасні стереотипи відносно особистості та професійної діяльності психолога.

Задачі:

1) вивчити та провести аналіз існуючих точок зору на стереотипи;

2) вивчити та провести аналіз існуючих вимог до особистості та діяльності психолога;

3) дослідити сучасні стереотипи відносно особистості та професійної діяльності психолога;

4) виходячи з проведеної роботи скласти власну приблизну модель ефективного консультанту.

Частина I СТЕРЕОТИП: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, РІВНІ, КЛАСИ.

1.1. Поняття установки, як механізму людського мислення.

Як відомо, будь-яка інформація, у тому числі й інформація про професійну діяльність психолога, впливаючи на людину, може створити в нього соціально-психологічну установку і сформувати стереотипи.

Під установкою прийнято розуміти внутрішню психологічну готовність людини до яких-небудь дій. Поняття установки вперше сформульовано німецьким психологом Л. Ланге в 1888 р. Концепція установки розроблялася радянським психологом Дмитром Миколайовичем Узнадзе (1886-1950) і багатьма іншими вченими. В даний час ясно, що установка - результат реалізації генеральної стратегії керування в живих системах[1].

Однак формування соціально-психологічної установки може відбуватися під впливом ззовні. У цьому випадку будь-який вплив на людину можна розглядати з погляду теорії установки. Коли він має соціальну природу, то говорять про соціально-психологічну природу установки. Розуміння механізму дії установок полегшується розумінням дії принципу так називаної домінанти.

Діяльність людини багато в чому визначається домінантою - стійким осередком підвищеної збудливості в корі і підкірці головного мозку. Це є те саме таємниче "щось", що заважає, чи, навпроти, змушує людину починати які-небудь дії у визначених ситуаціях.

Вважається, що домінанта у своєму розвитку проходить три стадії:

На першій стадії домінанта виникає під впливом внутрішніх хіміко-біологічних процесів, з одного боку, і зовнішніх подразників, з іншого. Як приводи для підживлення домінанта залучає самі різні подразники;

На другій стадії з колишньої безлічі діючих збуджень домінанта вибирає групу, що для неї особливо "цікава", у результаті чого утвориться умовний рефлекс;

На третій стадії між домінантою і зовнішнім подразником установлюється міцний зв'язок, так що подразник буде викликати і підкріплювати її. Зовнішнє середовище містить визначені сигнали, на котрі обов'язково реагує відповідна домінанта.

Домінантний осередок володіє рядом специфічних властивостей:

3. Стійкість у часі;

4. У конкретний інтервал часу (хвилини, години, а в деяких особливих випадках - місяці і роки) панує одна домінанта;

5. Домінанта різко послабляється в зв'язку з її природним вирішенням.

Домінанта - об'єктивно існуючий механізм людського мислення і поводження, проте, людина здатна усвідомлювати, коректувати колишні і створювати нові домінанти.

Після закінчення деякого часу домінанта убуває, залишаючи після себе стереотипи сприйняття, мислення і, отже, поводження.

1.2. Стереотипи.

1.2.1 Визначення поняття "стереотип"

У психологічному словнику ми знайшли наступне визначення поняття "стереотип":

Стереотип (від греч. "stereotype": stereos - твердий, міцний і typos - форма, зразок, відбиток) - тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представниках цих груп.[3]

Дуже схоже трактування поняттю "стереотип" дає Байбурін А.К.: це судження, у загострено спрощеній та узагальненій формі, з емоційним фарбуванням, що приписує визначеному класу обличчя деякі властивості, чи, навпаки, що відмовляє їм у цих властивостях. Стереотипи розглядаються як особливі форми обробки інформації, що полегшують орієнтацію людини у світі. Ознаки, що містяться в стереотипах, використовуються для оцінки співвіднесеності предметів до того чи іншого класу і приписування їм визначених характеристик. [1]

Якщо стереотип, формується в результаті зовнішнього впливу на людину, що має соціальну природу, або стереотипуємим об'єктом є соціальний об'єкт (група об'єктів), то говорять про соціальний стереотип.

Стереотип соціальний - узагальнена, спрощена і ригідна система широко розповсюджених представлень про групи людей, які пізнають, у яких кожна людина розглядається як носій тих самих наборів ведучих характеристик, приписуваних будь-якому члену даної групи безвідносно його реальних якостей; система, що має високу стійкість, найчастіше емоційно зафарбована. Як правило, групи членства є реально існуючими і задаються формальними характеристиками, такими, як національність, релігійна конфесія, стать, професійна приналежність і т.п. Найбільш поширені стереотипи про представників різних расових, національних і релігійних груп. Стереотипні представлення про існуючі психологічні типи людей називаються типажами.[3]

Відповідно до даних стереотипів навколишні очікують від індивіда визначеного поводження, подібного з рольовим. Основна відмінність соціального стереотипу від соціальної ролі[2] в тім, що роль містить у собі набір розпоряджень для визначеної групи осіб, відповідно до яких будуються чекання оточуючих людей, а соціальний стереотип припускає тільки чекання без розпоряджень. Процес стереотипування (породження стереотипів) є часткою случаю процесу категоризації. При цьому використання стереотипу виглядає як підведення об'єкта під узагальнююче поняття, яким є соціальний стереотип. Будучи одним з різновидів життєвих понять, стереотип, як правило, характеризується тим, що має неадекватну міру узагальненості істотних ознак об'єкта, їхній неповний чи надлишковий набір. Відзначається також, що з підвищенням рівня освіти і загальної культури випробуваних прагнення робити узагальнення щодо різних соціальних, і в першу чергу етнічних, груп людей помітно знижується. Засвоєні індивідом ригідні соціальні установки можуть бути як позитивні, так і негативні. Останні прийнято позначати як упередження. Таким чином, більшість соціальних стереотипів можна вважати упередженнями, позначивши їх як ворожу чи негативну установку[3] на окрему групу людей.