Смекни!
smekni.com

Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 9 из 22)

Мкр 2 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Висновок про крупність піску: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Графіки зернового складу піску

Аі, %

0

20

40

60

80

100

2,5 Розміри отворів сит, мм 5Висновок про придатність пісків для бетону за зерновим складом: _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Завдання 2: оцінити вплив крупності піску на пластичність розчину.

Використовуючи наведену вище методику, порівнюють розплив стандартного конуса для розчинів з піском різних кар’єрів, вихідні дані та результати випробувань заносять в журнал за наступною формою:

Визначення впливу крупності піску на пластичність розчину

Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В/Ц = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Наважка піску mп = _ _ _ _ _ _ _ _ г Наважка цементу mц = _ _ _ _ _ _ _ _ г

Схема досліду по визначенню пластичності розчину
№ кар’єру піску Мкр Розплив конуса

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 2 . Визначення наявності у піску шкідливих домішок і їх впливу на пластичність розчину

Вміст органічних домішок контролюють методом забарвлення (колориметрична проба).

Заповнювач заливають 3%-ним розчином NaOH і порівнюють його колір через добу з кольором еталона. Забарвлення рідини над заповнювачем повинне бути не темнішим від кольору еталона. При забарвленні, темнішому за колір еталона, потрібно перевірити можливість застосування заповнювача у розчині або у бетоні шляхом пробних замісів.

Кількість у заповнювачі глинистих, мулистих і пилевидних частинок, які збільшують водопотребу бетонних сумішей і обволокуючи зерна заповнювача зменшують його щеплення з цементним каменем, а значить зменшують його міцність і морозостійкість, визначається відмуленням. Суть цього методу полягає у тому, що вказані частинки розміром меншим 0,05 мм будучи змулені у воді (висота стовпа води над заповнювачем >20 см), не осаджуються протягом 2 хвилин, на відміну від крупніших зерен, які осідають на дно посудини. Через 2 хвилини після змулення воду обережно зливають. Заповнювачі так промивають до того часу, поки вода після чергового промивання не стане прозорою. За зміною маси заповнювача до і після промивання визначають кількість відмулених частинок і виражають результат у %% маси початкової наважки.

Дослід проводять у наступній послідовності:

у пробах піску різних кар’єрів визначають по викладеній вище методиці наявність шкідливих домішок (органічних і відмулених).

виготовляють цементно-піщані розчини складу Ц:П == 1:3 при

В/Ц=const (задає викладач);

визначають на струшуючому столику пластичність розчину за розпливом конуса;

результати досліду записують у робочий журнал.

Завдання 3: визначити вміст у піску відмулюваних та органічних домішок.

Завдання виконують за наведеною вище методикою, вихідні дані та результати випробувань для кожного матеріалу заносять в журнал за наступною формою:

Визначення наявності у піску шкідливих домішок

Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Схема досліду по визначенню відмулених домішок

Наважка піску m =_ _ _ _ _ _ _ _ _ г

Вага піску після промивання і висушування m1 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ г

Наявність відмулених домішок: ВД = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Схема досліду по визначенню органічних домішок

Висновок _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Завдання 4: оцінити вплив домішок у піску на пластичність розчину.

Завдання виконують за наведеною вище методикою, вихідні дані та результати випробувань для кожного матеріалу заносять в журнал за наступною формою:

Визначення впливу домішок у піску на пластичність розчину

Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В/Ц = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Наважка піску mп = _ _ _ _ _ _ _ _ _ г Наважка цементу mц = _ _ _ _ _ _ _ _ г

№ кар’єру піску Наявність відмулених домішок, % Розплив конуса

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Д о с л і д 3 . Вибір оптимального співвідношення фракцій щебеню

Зерновий склад щебеню для забезпечення мінімальної порожнистості повинен знаходитись у області, вказаній у таблиці 4.2. Для забезпечення оптимального зернового складу крупний заповнювач звичайно поділяють на окремі фракції, які потім змішують у рекомендованихспіввідношеннях згідно таблиці 4.3.

4.2. Визначення найбільшого(Днайб.) та найменшого (Днайм.)

діаметращебеню у фракції

Розмір отворів контрольних сит Днайм. для фракції з найменшим розміром зерен, мм 0,5 (Днайм. +Днайб.) Днайб. 1,25Днайб.
5 (3)

10 і

більше

однієї фракції суміші фракцій
Повний залишок на ситах за масою, % 95...100 90...100 40...80 50...70 0...10 0

4.3. Оптимальні співвідношення вмісту окремих фракцій щебеню у суміші

Найбільша крупність зерен Днайб., мм Вміст фракцій у крупному заповнювачі, %.
5...10 мм 10...20 мм 20...40 мм 40...70 мм 70...120 мм
20 25...40 60...75 - - -
40 15...25 20...35 40...65 - -
70 10...20 15...25 20...35 35...55 -
120 5...10 10...20 15...25 20...30 30...40

Для бетону гідротехнічних споруд кількість відмулюваних домішок у крупному заповнювачіне повинна перевищувати (за масою): для бетону зони змінного рівня води і надводної зони - 1 %, для підводної і внутрішньої зони – 2%; у піску – для бетонів зони змінного рівня – 2%, для надводного бетону – 3%, для підводного бетону і бетону внутрішньої зони – 5 %.

Дослід проводять у наступній послідовності:

з проб щебеню різних кар’єрів відбирають наважки (m) по 5000 г і просіюють крізь сита з отворами 70; 40; 20; 10; 5 мм;

визначають масові залишки (mi) у г, потім часткові залишки (аі) у % і повні залишки (Аі) у %.

за результатам просіювання визначають найбільшу (Dнайб) і найменшу крупність (Dнайм.) щебеню різних кар'єрів (згідно таблиці 4.2) будують криві просіювання щебеню та область, встановлену стандартом (част. І, рис. 4.2);

оптимальне співвідношення між фракціями щебеню встановлюють шляхом порівняння їх сумішей, з яких вибирають ті, які мають найбільшу насипну густину і найменшу порожнистість.

При двох фракціях щебеню вказане визначення виконують так: складають три суміші (за масою): 1-а суміш – 40% дрібної і 60% крупної фракції; 2-а суміш – 50% дрібної і 50% крупної фракції; 3-я суміш – 60% дрібної і 40% крупної фракції.

Складені суміші фракцій щебеню старанно перемішують і визначають насипну густину суміші у пухконасипаному (стандартному) стані, використовуючи методику, описану у досліді № 1г лабораторної роботи № 1. За основу приймають суміш з найбільшою насипною густиною. Якщо насипні густини сумішей виявляться близькими міжсобою і дрібна фракція дефіцитна, то застосовують суміш з меншим вмістом дрібної фракції. Підбір співвідношення між фракціями проводять, користуючись даними таблиці 3.

Результати досліду записують у робочий журнал.

Завдання 5: визначити зерновий склад щебеню.

Завдання виконують за наведеною вище методикою, вихідні дані та результати випробувань для кожного матеріалу заносять в журнал за наступною формою:

Визначення зернового складу щебеню

Наважка m = _ _ _ _ _ _ _ _ _ г Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Розміри отворів сит, мм mі,г. ai, % Ai, %
№ кар’єра
1 2 1 2 1 2

Днайм. 1 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Днайб.1 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Днайм. 2 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Днайб.2 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Графіки зернового складу щебеню

Аі, %

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100Днайм. 0,5 (Днайм.+Днайб.) Днайб. 1,25 Днайб.

Розмір отворів сит, мм

Висновок про придатність щебеню для бетону за зерновим складом: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _