Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Сучасна митно-тарифна політика України
виконала
студентка 4-ого курсу
групи ЗМЗЕД-41
спеціальності ”менеджмент ЗЕД”
Викладач: Могілевська В. П.
Київ 2008
План
1. Особливості формування національної макромоделі зовнішньоекономічної політики
1.1 Cтруктура ЗЕП
1.2 Відображення в моделі ЗЕП зовнішньоекономічних зв’язків
2. Сучасна митно-тарифна політика України
2.1 Поняття митного контролю
2.2 Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України, під митним контролем
2.3 Товари та інші предмети, що зберігаються виключно митницею
2.4 Склади митниць
2.5 Оформлення товарів під митний контроль та їх зберігання під митним контролем
2.5.1 Технологія передання товарів на зберігання під митним контролем
2.5.2 Технологія оформлення декларації-зобов'язання
2.5.3 Зберігання товарів під митним контролем
2.5.4 Завершення митного оформлення
Список використаної літератури
1. Національна макромодель ЗЕП: структура і стратегічне оперування
1.1 Структура ЗЕП
Для національної ситуації характерно, що ЗЕП вважається одним з основних механізмів трансформації економіки в новітню економічну систему згідно з пріоритетами й національним стратегічним інтересам. Іншими словами, народжується країна – системи, що здійснюють ЗЕП, з численними винисеннями за національні межі функціональними ланками. Ці ланки-ланцюги забезпечують «підключення» національної економіки до різних ланок зовнішньоекономічних і світових відтворювальних ядер (циклів).
Оскільки державі не байдуже, як ЗЕП розв’язує це масштабне завдання, зазначений процес реалізується вбудовуванням в економічну політику відповідної макромоделі зовнішньоекономічної політики. За структурою ця модель складається з трьох важливих компонентів:
· основних закономірностей, які зумовлюють економічну природу ЗЕП;
· політико-організаційної форми реалізації стратегічних цілей;
· адекватного методологічного інструментарію прийняття стратегічних рішень.
1.2 Відображення в моделі ЗЕП зовнішньоекономічних зв’язків
Багатопланова та суперечлива структура і процес функціонування зовнішньоекономічних зв’язків відображаються в моделі ЗЕП. По-іншому й не може бути, бо вони є складовою національної економіки. Звичайно цим різноплановість зовнішньоекономічного сектору не обмежується. Певна різноманітність зумовлюється також світогосподарською сферою.
У цих умовах модель ЗЕП має відображати вплив чисельних факторів і в кінцевому підсумку може бути подана у вигляді рівнодійової політичного вектора, який сприймає (оперує) рух чисельних факторів.
Серед цих факторів необхідно виокремити насамперед рівні управління співробітництвом: державний, територіально-виробничий, галузевий та міжгалузевий, співробітництва на рівні корпорації, підприємства та організації. Істотно змінюється розстановка акцентів у ЗЕП, якщо розглядати її за векторами зовнішньої політики. Неминучість специфічних особливостей співробітництва з розвиненими країнами, з країнами Центральної та Східної Європи, Латинської Америки, Близького Сходу, Азіатсько-Тихоокеанського басейну та ін. Своєрідною є політика співробітництва з окремо взятими країнами (США, Німеччина, Китай та ін.). По-іншому будується ЗЕП з асоціативними угрупуваннями та організаціями: ЄС, Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Північноамериканською асоціацією вільної торгівлі (НАФТА) та ін. Модель ЗЕП має бути адаптована до зазначеної різноманітності.
Фактори, що впливають на компонування й власності моделі ЗЕП, аж ніяк не вичерпується зазначеними ознаками. Наприклад, значну роль відіграють зовнішньополітичні фактори, відмінність у пріоритетах завдань, що розв’язуються завдяки активізації зовнішньоекономічних зв’язків, тощо
Усе це у поєднанні визначає поліхромність моделі ЗЕП. Вона є системою, що охоплює підсистеми різного ступеня розвиненості: зовнішньо-торгівельну, кредитно-грошову політику тощо.
Загалом національна модель ЗЕП у такій ситуації становить сукупність різних типів моделей ЗЕП. Так, українська зовнішня економічна політика зіткнулась з трьома типами моделей ЗЕП, що мають різні організаційні структури. Постачально-збутову було відпрацьовано в межах співробітництва країн – членів РЕВ. Модель торгово-посередницької політики вилилась в роза луджену структуру Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі. Третя - найвища модель ЗЕП співробітництва – зароджується в Україні зі своїми центрами формування (Міністерство економіки, фінансів та ін.). Становлення нового типу моделі ЗЕП повинно враховувати уже напрацьовані зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зв’язки (наприклад, Україна та інші нові незалежні держави – з країнами СНД). З утворенням СНД кожна її держава постала перед вибором власної моделі ЗЕП. Насамперед спостерігається її регіоналізація: утворення Євразійського економічного співробітництва, ГУУАМ тощо.
Нині відбувається «прикрашення» національних моделей ЗЕП у контексті своєрідної зовнішньоекономічної багатоукладності. Одне слово, модель ЗЕП розкриває закладений у ній потенціал лише тією мірою, якою розроблено й представлено всі необхідні складові: теоретичне підґрунтя моделі, що розкриває внутрішню її логіку й певний каркас (вісь), який зумовлює її організаційно-функціональну структуру і формування відповідного методологічного апарату. Такими є три основних орієнтири національної моделі ЗЕП, які, у свою чергу, мають кілька зрізів, що й становлять її публічне матеріальне становище. Отже, багатогранна (повна) національна модель ЗЕП, що працює, відповідає на численні запитання, пов’язані з регулюванням сільськогосподарських зв’язків.
2. Сучасна митно-тарифна політика України
2.1 Поняття митного контролю
Світовий розвиток зовнішньо-економічних зв’язків, і як наслідок - значне збільшення зовнішньоторгівельних потоків, стали причиною тому, що митниці, розташовані вздовж державних кордонів, стали не спроможні здійснювати митне оформленення вантажів, що перетинають кордон. Тож у визначній кількості цим займаються внутрішні митниці, розташовані в межах митної території країни.
Таке переміщення місця митного оформлення в ‘тил’ митної території поставило перед митними органами задачу дотримання митного законодавства на етапі переміщення товару від кордону до внутрішньої митниці, де і здійснюється остаточне митне оформлення вантажів.
Таким чином, службові особи митниці зобов’язані вжити заходів для забезпечення виконання діючого законодавства в період перебування товарів під так званим митним контролем. Ці заходи повинні гарантувати збереження вантажів та транспортних засобів, сприяти дотриманню в незмінному стані всіх основних якісних та кількісних характеристик товарів, та запобігати здійсненню будь-яких незаконних дій у відношенні до об’єктів, що переміщуються під митним контролем.
Проходження митного контролю є необхідною, але не достатньою умовою завершення митного оформлення (окрім митного контролю, товари та предмети, що переміщуються через митний кордон України, можуть підлягати також санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.)
До форм митного контролю належать: перевірка документів, необхідних для такого контролю, митний огляд (огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистий огляд), переогляд, облік предметів, які переміщуються через митний кордон України. Можливі також інші форми контролю, якщо вони не суперечать законам України.
До обов’язків підприємств, а також громадян, що переміщують через митний кордон України товари та інші предмети, належнить надання митниці необхідні для митного контролю документи. Перелік та порядок подання документів, необхідних для контролю визначаються Державним митним комітетом України відповідно до законодавства України про митну справу, Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Згідно до статті 85 Митного кодексу України вантажі, які переміщуються через митний кордон України, до завершення митного оформлення можуть зберігатися підприємством або митницею, причому підприємства можуть зберігати вантажі тільки з дозволу митниці та під її контролем. За перебування вантажів під митним контролем митниця справляє з власника вантажів збір у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Цей збір за перебування вантажів під митним контролем справляється незалежно від місцезнаходження вантажів та сплати митного збору за зберігання.
2.2 Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України, під митним контролем
Нині діючий Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів, ввезених на митну територію України, під митним контролемрозроблено у відповідності до статті 85 Митного кодексу України та з урахуванням вимог Порядку заповнення граф вантажної митної декларації (затверджений наказом Держмитслужби від 30.06.98 N 380 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.07.98 за N 469/2909) і Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією (затверджений наказом Держмитслужби від 23.06.98 N 363 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за N 443/2883 ).
Згідно до цього Порядку товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, перебувають під митним контролем з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України. Строк зберігання товарів під митним контролем обчислюється з дати їх фактичного передання на зберігання підприємству, тобто з дати оформлення Акта про прийняття-передання товарів на зберігання під митним контролем. Форму Акта наведено в Додатку 1.