В основному чай завозиться з Шрі-Ланки, Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Кенії, Аргентіни, Сінгапуру, Грузії. Цей факт свідчить про те, що споживач має з чого вибирати. Основне при цьому застрахуватись від підробки чи фальсифікату, які часто можуть принести шкоду здоров’ю, не говорячи про те, що не міститимуть поживних речовин і не матимуть якісних показників продукту, за який заплачено гроші. Окрім того відомо, що чай, як гриби, має здатність накопичувати радіонукліди. На жаль, вміст радіонуклідів, можна виявити лише шляхом спеціального лабораторного аналізу.[50]
Споживач зможе захистити себе від придбання в торговій мережі чаю “з підробкою”, слідуючи наступним нескладним правилам:
а) якщо з’явилися хоча б невеликі сумніви щодо справжності та якості товару, слід вимагати у продавця пред’явлення сертифіката відповідності. У тому випадку, якщо він не просрочений, можна з впевненістю купляти цей чай, поскільки сертифікат відповідності видається лише після тотальної перевірки продукту на наявність токсичних елементів і сполук, вміст пестицидів і дослідження смаку, аромату, якості заварювання, вологості та ряду інших показників;
б) добре вивчити зміст напису на упаковці, звернувши увагу на терміни придатності. Якщо відсутня інформація, що пов’язана із визначенням терміну використання, краще такий продукт не купляти. Обов’язково повинен бути вказаний сорт і вид чаю, а також адреса посередника і постачальника. Непідроблений чай завжди має на упаковці торговий знак;
в) якщо покупець вирішив придбати фірмовий чай, слід знати, що його ознакою є наявність подвійного пакета, виготовленого без застосування клею. Зазвичай, поважаюча себе фірма, застосовує для упаковки небілений папір;
г) при виборі чаю не слід захоплюватись дешевим товаром. Слід пам’ятати, що чай – дорогий продукт, навіть у тих країнах де його вирощують (150 дол. США за 1 кг), а тому не варто розраховувати придбати товар високої якості за низькими ціна ми у нашій країні, куди він майже у всій своїй різноманітності ввозиться з-за кордону.
Другий розділ поєднує дослідження асортименту чорного чаю, що оформляється в митному відношенні в зоні діяльності Рівненської митниці та експериментальне дослідження якості трьох зразків чаю.
Асортимент чаю, що оформляється на Рівненській митниці характеризується різноманітністю, хоча проходить цей товар невеликими партіями. Здебільшого це чаї першого і вищого сортів, що є найбільш доцільним для ринку України, оскільки вживати їх нашому споживачеві дозволяє не лише прийнятна якість, але й доступна ціна. Про чаї дуже високої якості говорити не доводиться, оскільки справжній чай високої якості коштує дуже дорого і майже ніколи не пропонується у дешевій тарі.
Дослідження органолептичних і фізико-хімічних показників проведені у лабораторії підтвердили відповідність інформації маркування тари і вмісту упаковки. Чай Pukala та Brooke Bond за органолептичними показниками відповідає вимогам стандарту для чорних чаї першого сорту, чай Dilmah – вищого сорту. Варто відмітити, що дані фізико-хімічного аналізу перекликаються із органолептичною оцінкою чаїв.
На основі поєднання результатів дослідження було виведено інтегральний показник якості для кожного зразка.( дод.17)
Для визначення інтегрального показника якості використовувалась формула:
Рсум = å аі * Ріn,
де, Рсум – інтегральний показник якості;
аі - коефіцієнт вагомості і-тої властивості;
n - кількість властивостей, що оцінюється;
Рі - і-тий показник якості.
Комплексний метод застосовується для характеристики рівня якості продукції одним узагальненим показником, який є функцією від одиничних показників.
Найбільший інтегральний показник якості у проведеній роботі був визначений для зразку чаю Dilmah, найнижчий для чаю Pukala, що відповідає ціновим нішам, яку дана продукція займає на ринку України.
“Чай” – екзотичний продукт харчування. Країнами походження чаю в основному є Китай, Шрі-Ланка, Індонезія, Індія, Грузія, Турція. В нашій країні рослини ботанічного роду Thea практично не вирощують, а тому чай, як продукт харчування, ввозиться з інших держав, це характерний товар митних оформлень в режимі “імпорт”.
Взагалі бувають такі види чаїв:
Вид чаю Код за УКТЗЕД
- із рослин виду Thea…………………………. 0902
- ієзуїтський (див. МАТЕ)……………………. 0903 00 00 00
- парагвайський (див. Мате)……………………0903 00 00 00
- зерна …………………………………………. 1207 99 99 00
- екстрати, есенції, концентрати……………… 2101 20 00 00
При ввезенні чаю на митну територію України суб`єктами ЗЕД застосовуються заходи тарифного та нетарифного митного регулювання.
Щодо питання встановлення ставок мита, то слід зауважити, що на всю групу товару 0902 “чай, ароматизований чи неароматизований” визначені одинакові ставки, а саме:
- пільгова……………. 0,2 ЄВРО за 1 кг;
- повна………………. 0,4 ЄВРО за 1 кг.
В основному при оподаткуванні даного товару застосовується пільгова ставка мита. Цей висновок випливає з тих міркувань, що країни, де вирощують чай: Китай, Шрі-Ланка, Індонезія, Індія, Турція відносяться до країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.
При ввезенні чаю з таких країн як Грузія, Туркменистан, Узбекистан товар може бути звільнений від сплати мита взагалі, оскільки у відповідності до угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами СНД, не застосовується мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію на експорт/імпорт товарів, які походять з митної території однієї з країн та призначені для іншої країни-учасниці угоди. Документом, який засвідчує, що товар походить саме з митної території однієї з країн учасниць угоди, є сертифікат про походження товару, визнаний митним органом дійсним.
Жорсткі заходи нетарифного регулювання при ввезенні на митну територію України чаю забезпечують безпеку харчового продукту для здоров`я населення, не дозволяють ввезенню неякісних, шкідливих, фальсифікованих чаїв.
Для Рівненської митниці “чай” не є характерним товаром митних оформлень. Відповідно до інформаційної бази 1998-2002р. р. проводилось митне оформлення поставок чаю, в основному, у складі гуманітарної допомоги, яка надходила на адресу благодійних організацій.
Проаналізувавши всі заходи тарифного та нетарифного регулювання, які застосовуються при митному оформленні чаю та враховуючи той факт, що його в нашій державі не вирощують і не зможуть вирощувати в силу несприятливих кліматичних умов, необхідно переглянути ставки ввізного мита на цей товар, зменшити їх або взагалі проводити митне оформлення за “0” ставкою мита. Це дало б можливість по-перше, частково зменшити собівартість необхідного для людей продукту харчування, по-друге, збільшити витрати на забезпечення проведення заходів для ще більшого контролю за якістю завезеного на митну територію України чаю.
На мою думку необхідно застосувати заходи щодо устаткування митних лабораторій та підготовки кваліфікованих спеціалістів, що дало б змогу економити час при ідентифікації та дослідженні якості чаю та аналогічних продуктів. Застосувавши сучасне обладнання та нові методи досліджень можна було б розраховувати на високу точність результатів, а отже створити надійний захист для споживачів чаю від фальсифікату та недоброякісного товару.
1. Азгальдов Г. Г. Теорія і практика оцінки якості товарів (основи кваліметрії). - М.: “Економіка”, 1982р., ст. 256.
2. Гармашова І. В. Традиції російського чаювання та історія самовара. – “Місцева індустрія “, 2005р., №3, ст. 58-60.
3. Галдавадзе І.І. Сортування і дегустація чаю. – М.: “Харчова промисловість”, 1972р., ст.92.
4. ГОСТ 1940-75. Чай плиточний чорний. Видання офіційне.
5. ГОСТ 1938-90. Чай чорний байховий фасований. Технічні умови.
6. ГОСТ 1937-73. Чай чорний байховий нерозфасований. Видання офіційне.
7. ГОСТ 19885 – 74. Чай. Метод визначення вмісту таніна і кофеїна. Видання офіційне.
8. ГОСТ 1936 – 79. Чай. Правила приймання і методи аналіза. Видання офіційне.
9. Дудкін М. Харчові волокна чаю. – “Харчова переробна промисловість”, 2005 р., січень, ст.17.
10. Дмитрук М. Чайний ринок дорослішає. – “Продукти харчування”, 2003р., №5, ст.35-37.
11. Джинджолія Р. Р., Ревішвіллі Т. О. Комплексна переробка чайного листя – М.: “Агропромвидання”, 1989р., ст.118.
12. Єделькіна О. Таємниці східного чаювання. – “Брутто”, 2001р.,№2, ст.21.
13. Єлізарова Л. Г. Експертиза якості чаю. – М.: Автономна некомерційна організація “Московська вища школа експертизи”, 2001р., ст.43.
14. Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92р.№2097-ХІІ, додаток до Закону України від 05.04.01р. № 2371 – ІІІ “ Про митний тариф України”.
15. Закон України від 05.02.92р.№ 2097-ХII “Про введення в дію Митного Кодекса України “.
16. Закон України від 23.12.97р. №771/97-ВР “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”.
17. Закон України від 17.07.97р. №486/97 – ВР “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”.
18. Закон України від 24.02.94р. № 4004-ХII “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.
19. Закон України від 06.04.00р. №1645-III “ Про захист населення від інфекційних хвороб”.
20. Закон України від 13.09.01р. №2681-III “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”.
21. Закон України від 16.04.91р. №959-ХII “Про зовнішньо-економічну діяльність” із змінами та доповненнями внесеними Законами України від 19.02.92р. №2139-ХII, від 01.02.94р. № 3898-ХІІ, від 15.02.95р. №68/95-ВР, від 28.02.95р. № 75/95-ВР, від 02.03.95р. № 82/95-ВР, від 14.03.95р. № 90/95-ВР, від 22.12.98р. № 335-ХIV.
22. Закон України від 03.04.97р. № 168/97 –ВР “Про податок на додану вартість”
23. Кістанова С. Чайні варіації на Цейлонських плантаціях.- “Напитки плюс”, 2000р., № 8, ст.30-35.