Економічні прогнози й плани мають бути основною базою для формування державного бюджету, здійснення грошово-кредитної політики та інших економічних дій на основі єдиної методології та організації роботи всіх рівнів управління.
На жаль, на сьогодні система планування діяльності митних органів в Україні не є досконалою і потребує певних удосконалень та поліпшень. Не став виключенням у цьому питанні також і митний пост «Керч» Кримської митниці.
Таким чином, як бачимо, проблеми менеджменту на митному пості «Керч» є і вони потребують вирішення.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО ПОСТА «КЕРЧ»
3.1. Проблеми планування діяльності митного поста в умовах сучасної економічної кризи
В умовах світової економічної кризи, яка виникла восени 2008 року, митний пост «Керч» опинився в складних умовах нестабільного економічного та соціально-політичного середовища, в якому неможливо обійтись без ефективної та адаптивної до зовнішніх умов системи планування. В умовах невизначеності зовнішнього середовища митний пост «Керч» не може повністю контролювати виконання планових показників щодо забезпечення надходження митних платежів та зборів до Державного бюджету України, тому керівництво митного поста вимушене постійно пристосовуватися до зовнішньоекономічного середовища (вимог уряду, зовнішньоекономічної політики держави) та враховувати непередбачувані зміни у діяльності суб’єктів ЗЕД, які також планують свою роботу на основі неповної інформації, тобто в умовах відносної невизначеності ринкового середовища. Таке значне підвищення рівня невизначеності, яка породжується нестабільністю, підвищує роль планування в організації діяльності та управлінні митним постом «Керч».
Загальноекономічні принципи планування діяльності митних органів визначені в Наказі Державної митної служби України №530 від 25.06.07 «Про затвердження Порядку планування діяльності митної служби України». [7] Проаналізувавши систему планування, запропоновану для митних органів України згідно із цим Порядком, стає зрозумілим, що така система планування не пристосована до мінливих умов зовнішнього середовища та не забезпечує своєчасну реакцію на зміни зовнішньоекономічного середовища і ситуацій, що складаються у світовій економіці. Про це свідчить сьогоденна кризова ситуація, яку можна було передбачити заздалегідь при плануванні очікуваних показників надходження податків і зборів до Держбюджету України по митному посту «Керч», коли методи коригування на основі оцінки невизначеності були б включені до методики планування. Для виправлення цієї ситуації потрібно відповідним чином удосконалювати існуючу систему планування діяльності митного поста «Керч» та Державної митної служби України в цілому. До важливих напрямків покращення системи планування в сучасних зовнішньоекономічних умовах насамперед потрібно віднести: удосконалення інформаційного забезпечення, методології, системи планів, підвищення кваліфікаційного рівня посадових осіб митного поста, застосування комп’ютерної техніки, впровадження ефективних елементів контролінгу. На зміну традиційному перспективному плануванню має прийти стратегічне, зорієнтоване на довгострокову перспективу, яке визначає основні напрями планування діяльності митного поста «Керч» та Державної митної служби України взагалі.
Можливості планування в умовах світової економічної кризи обмежені рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Керівництво митного поста «Керч» не володіє достатніми (повними) даними про теперішнє та майбутнє і не в змозі передбачити всі зміни, які можуть відбутися в зовнішньоекономічному середовищі. Проте повністю усунути невизначеність неможливо, а значить і цілком спланувати свою діяльність також. Контроль над плануванням діяльності митного поста може здійснюватись декількома засобами: контроль за проведенням суб’єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій, перевірка правильності визначення ними митної вартості, контроль за дотриманням ними вимог законодавства щодо митного контролю та митного оформлення [17].
Таким чином, керівництву митного поста «Керч» необхідно точно планувати свою діяльність, згідно вибраних цілей і прогнозувати її результати в контексті конкретної ринкової ситуації. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову та неперевірену інформацію про можливості діяльності акредитованих підприємств та інших суб’єктів ЗЕД та про зовнішньоекономічну ситуацію.
Вирішення проблем планування діяльності митного поста «Керч», що діє в умовах світової економічної кризи, лежить в побудові адаптивної системи планування. Таке планування дозволяє керівництву митного поста моделювати чисельні можливі плани не тільки для того, щоб вибрати з них найбільш прийнятні, але і щоб мати в своєму розпорядженні запасні рішення, забезпечуючи швидку і раціональну реакцію у випадку, коли непередбачувані події не дозволять дотримуватися прийнятого рішення. [17] Головним результатом такого планування є визначення цілей, стратегій і програм, які дозволять керівництву митного поста «Керч» найуспішніше зустріти невизначене майбутнє і виконати планові показники щодо поповнення Державного бюджету України у повному обсязі.
Основне завдання планування діяльності митного поста «Керч» – це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні та кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, виходячи із розробленої і прийнятої у законодавчому порядку соціально-економічної доктрини. Виконується дане завдання як у розрахунку на один фінансовий рік (поточне планування діяльності митного поста), так і на більш тривалу перспективу (прогнозування діяльності митного поста).
При плануванні діяльності митного поста «Керч» реалізуються не тільки фіскальні завдання, але і закладаються основи оптимізації тактики і стратегії діяльності митного органу в галузі регулювання і контролю.
Планування базується на оцінці ефективності діяльності митного поста в цілому з позиції виконання ним фіскальних завдань і впливу на економіку регіону, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними сумами надходжень митних платежів та зборів до Державного бюджету. [18, c.67-71]
Поряд з багатьма розробками у цій сфері, постає нагальна потреба у визначенні тих основних чинників як об’єктивних, так і суб’єктивних, які мають вплив (прямий чи опосередкований) на процес планування надходжень від митного поста «Керч» до Державного бюджету України.
Обчислення бази планування та прогнозування надходжень від митного поста «Керч» до Державного бюджету здійснюється на підставі:
• основних напрямків економічного і соціального розвитку території, що входить до зони діяльності митного поста «Керч», тобто м. Керч та Ленінського району АР Крим;
• облікових даних про кількість суб’єктів ЗЕД, що здійснюють експортно-імпортні операції в зоні діяльності митного поста, суми нарахованих митних платежів та зборів з урахуванням пільг і преференцій;
• діючих ставок справляння митних зборів та інших обов’язкових платежів при митному оформленні та контролі;
• нових законодавчих актів, що вводяться в плановому періоді;
• прогнозних розрахунків діяльності окремих підприємств, акредитованих у зоні діяльності митного поста «Керч», які мають визначальне значення в надходженнях;
• даних про надходження за звітний період та очікуваних до кінця періоду, про залишки заборгованості у перерахуванні митних платежів і зборів та переплати.
Що стосується окремих податків та зборів, то відмітимо наступне. При розрахунку суми податку на додану вартість використовують прогнозні макроекономічні показники Міністерства економіки, управління економіки держадміністрації АР Крим, окремих платників податків і розрахунки за іншими митними платежами до бюджету.
Розрахунок надходжень податку на додану вартість здійснюється з урахуванням наступних чинників:
1. Очікування надходження базового року.
2. Очікування надходження із врахуванням впливу зростання недоїмки і переплат.
3. Впливу за рахунок зміни контингенту суб’єктів ЗЕД:
• нараховані суми податку по суб’єктах ЗЕД, що припинили свою роботу в зоні діяльності митного поста «Керч»;
• нараховані суми податку по суб’єктах ЗЕД, що розпочали здійснення експортно-імпортних операцій в зоні діяльності митного поста «Керч».
4. Впливу змін у законодавстві:
• за рахунок запровадження пільг або преференцій щодо певних країн (зона вільної торгівлі із країнами СНД);
• за рахунок зменшення чи збільшення показників, які створюють основу для нарахування податку на додану вартість (митна вартість, ввізне та вивізне мито, акцизний збір, антидемпінгове та спеціальне мито, митний збір за митне оформлення поза робочим часом або поза зоною розташування митного органу).
Розглянемо причини виникнення ризику планування надходжень по ПДВ. Їх можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. [19, c.192-194] До об’єктивних причин, що призводять до значного ступеня ризику планування ПДВ, належать:
• значні коливання попиту з боку світового ринку на український експорт;
• нестабільність і мала потужність внутрішнього ринку;