Смекни!
smekni.com

Цивільна оборона (стр. 17 из 21)

Для проведення РІНР утворюються 2-3 ешелони групування сил ЦО. До першого ешелону залучаються формування об'єктів, де сталося лихо, до другого (третього) - формування сусідніх об'єктів (районів).

Висунення сил ЦО до осередку ураження здійснюється на максимально можливих швидкостях транспортних засобів з суворим дотриманням правил та мір безпеки.

Головною задачею формувань при ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій та катастроф є порятунок людей і матеріальних цінностей. Нажаль, аналіз ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій й катастроф, які мали місце за останні роки на Україні, виявив велику кількість недоліків по діям формувань в екстремальних ситуаціях. Головним із цих недоліків є: - організаційні непорозуміння;

- недостатня технічна забезпеченість формувань;

- невміння окремих фахівців ефективно використовувати сучасні механізми;

- слабка ініціатива керівного складу формувань;

- невміння керівного складу формувань організувати чітку взаємодію як всередині формування, так і зовні з сусідами;

- низька оперативність управління та інш.

Виникла потреба переглянути деякі законоположення в області боротьби з стихійними лихами, катастрофами, великими аваріями. З цією метою в державі (областях, районах) утворені постійні комісії з надзвичайних ситуацій (ПКНС). Державна комісія з надзвичайних ситуацій повинна координувати і контролювати роботу обласних, міських, районних органів влади з профілактики, попередження і ліквідації наслідків стихійних лих, катастроф, великих аварій. Обласні (районні) ПКНС мають великі права й конкретні задачі з профілактики, попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Треба мати на увазі те, що процес удосконалення структури ЦО продовжується. Так, в минулому році утворено Міністерство,а в деяких областях - управління з надзвичайних ситуацій.

Крім цього, на більшості хімічно та радіаційно небезпечних об'єктах визнано доцільним внести відповідні корективи в структуру і підготовку формувань ЦО.

Характер та порядок дій формувань при виконанні задач в екстремальних умовах залежить від стихійного лиха, аварії або катастрофи, обстановки, кількості і підготовленості залучаємих сил ЦО, часу року і доби, метеоумов та інших факторів.

Всі формування ЦО, військові частини повинні постійно підтримуватись на потрібному рівні готовності до дій в різних екстремальних умовах. Оповіщення особового складу формувань, їх укомплектованість, утворення угрупування сил повинні здійснюватись в короткі строки.

Готовність і успіх в виконанні задач вище там, де краще організованість, дисципліна, порядок. Особливу роль і значення при виконанні РІНР в осередку ураження мають: свідомість особового складу, моральна та психологічна стійкість, міцне фізичне загартування.

На успіх дій формувань ЦО в екстремальних умовах в значній мірі впливає своєчасна організація й активне проведення розвідки дільниці робіт й маршруту висунення. Задачі на розвідку ставить, як правило, начальник ЦО об'єкта (району, міста). Він указує мету розвідки, які відомості і до якого часу потрібно отримати, де і на виконанні яких задач зосередити основні зусилля, які для цього використати сили і засоби. Якщо в районі наступних дій можуть бути СДОР, то до складу розвідувальних формувань обов'язково залучаються фахівці-хіміки і медики.

Розвіддані передаються в штаби ЦО, де їх узагальнюють і аналізують з метою прийняття ефективних мір по боротьбі з стихійним лихом або ліквідації наслідків аварії або катастрофи.

В районах стихійних лих розвідка визначає: межі осередку лиха танапрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким погрожує небезпека, місця зосередження людей, шляхи підходу техніки до місць робіт, стан пошкоджених будинків і споруд, наявність у них уражених людей; місця аварій на КЕМ; об'єм РІНР, можливість проведення робіт без ЗІЗ та інш.

В районах стихійних лих і на дільницях виробничих аварій або катастроф в першу чергу проводять заходи по урятуванню людей, попередженням катастрофічних наслідків лиха (аварій), запобіганням виникнення можливих вторинних факторів, які можуть викликати загибель людей та знищення матеріальних цінностей.

В осередку ураження організується і підтримується безперервна взаємодія між формуваннями. Роботи ведуться безперервно до повного завершення. Якщо потрібно, то рішенням начальників ЦО організується зміна і відпочинок особового складу формувань.

5. Заходи ЦО по ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій і катастроф

Рятувальні і інші невідкладні роботи при землетрусах

Відомо, що землетрус є найбільш небезпечне стихійне лихо. Область виникнення підземного поштовху є осередком землетрусу, в межах якого здійснюється процес виділення накопиченої енергії у вигляді продольних і поперечних пружніх сейсмічних хвиль. Наслідки сильних землетрусів по ступені зруйнувань будинків, споруд і ураженню людей можна зрівняти з наслідками ядерного вибуху. Тому дуже велике значення надається заходам по прогнозуванню землетрусів. Нажаль методик короткострокового прогнозу землетрусів поки не має. Людство практично не може протистояти стихії. Але негативні наслідки землетрусу можна значно зменшити при умові високої підготовки формувань ЦО, всього населення до дій в осередку ураження землетрусу. Керівництво цивільної оборони району (об'єктів), який попав в зону землетрусу, повинно негайно прийняти рішення на проведення РІНР в осередку ураження. При цьому визначаються місця де потрібно зосередити головні зусилля формувань, як розподілити сили і засоби для проведення першочергових робіт, порядок, послідовність й строки виконання робіт.

Першочергова робота в осередку ураження - це порятунок людей із-під завалів, надання їм першої медичної допомоги на місці (зупинка кровотечі, накладання пов'язок, обробка відкритих ран та інш.), відправка їх в пункти стаціонарного лікування.

Одночасно з цим гасяться пожежі, перекриваються водопровідні, газові системи, ліквідуються аварії на лініях електропостачання і зв'язку.

Організується комендантська служба, здійснюється контроль за порядком, дисципліною, недопущенням паніки, організується охорона майна установ, громадян.

У палатках, збірних або пересувних будиночках розташовують потерпілих від землетрусу громадян яких житло зруйновано, а також тих, хто побоюється наступних підземних поштовхів, хоч житло у них є.

При евакуації в першу чергу відправляють дітей, хворих, людей похилого віку і тих, хто не пов'язаний з виробництвом. Потім по спеціально розробленим планам й проектам проводяться поновлювані і будівельні роботи.

Якщо землетрус зпрогнозовано, то дані прогнозу штабом ЦО негайно доводяться до всього населення.

Отримавши сигнал "ЗЕМЛЕТРУС" населення негайно покидає своє житло і виходить в завчасно визначені для цього місця. Як правило, такими місцями є відкриті площадки та райони, де немає високих будінків, ЛЕП і вибухонебезпечних об'єктів.

РІНР при повенях

При отриманні від гідрометеріологічних служб попередження про майбутню сильну повінь в районах, схильних до повенів, рішенням органів місцевої влади утворюються спеціальні комісії, на які покладається: контроль за підготовкою потрібних заходів по захисту від повіні, будинків, населених пунктів, об'єктів, складів, споруд, шляхів від затоплення і зруйнувань; по підготовці технічних заходів для евакуації населення, сільськогосподарських тварин, матеріальних цінностей, продовольства, фуражу, техніки із мість передбаченої повіні.

Сигнал про очикувану повінь передається з деяким попередженням для того, щоб населення покинуло своєчасно загрозливий район і вийшло за межу осередку повіні.

Для цього приводяться в готовність до прийому та розміщенню евакуйованих людей клуби, школи, гуртожитки, готелі. Готується мережа медичних установ для надання медичної допомоги, утворюються додаткові запаси продовольства.

Готуються формування і плавзасоби для рятування людей, які не встигли своєчасно евакуюватись із району затоплення. Рятувальники ведуть пошук людей на затопленій території й плавзасобами або гелікоптерами евакуюють їх в безпечні місця. Рятувальники повинні мати рятувальні жилети, знаряддя для рятування людей (багри, мотузки, рятувальні круги, плотики). Рятувальники повинні знати правила рятування на воді та заходи здіймання людей із напівзатоплених будинків, дерев, місцевих предметів, надання першої медичної допомоги потерпілим.

Гідрологи повинні інформувати не тільки керівні органи, а і населення регіонів, де можуть бути катастрофічні повіні, про можливе підвищеня рівня води при танені снігу, від великих опадів, від скинення води із водосховищ, при зруйнуванні дамб водосховищ, при запрудах на річках.

Люди, матеріальні цінності, складські приміщення, техніка та інше зостануться не ураженими тільки в тому випадку, коли будуть знаходитись вище максимально можливого рівня підйому води, очикуваного на даній території. В інших випадках прийдеться ризикувати і приймати міри по евакуації людей, тварин, техніки, майна та інш.

Боротьба з катастрофічними повінями в 1997 році на Україні, Німеччині, Польщі та інших державах може служити прикладом плідної роботи органів влади та систем цивільної оборони.

РІНР при ураганах

До підходу ураганного вітру (32.7 м/с) потрібно закріпити техніку, окремі будівлі, в виробничих приміщеннях та житлових будинках закрити двері вікна, вимкнути газ, воду, електомережу. Населення ховається в захисних або заглиблених спорудах.

Після урагану формування ЦО сумісно з працездатним населенням об'єкта (населеного пункту) проводять рятувальні і інші невідкладні роботи: рятують людей із завалених захисних та інших споруд і надають їм потрібну медичну допомогу, поновлюють пошкоджені будинки, лінії електропередачі та зв'язку, газо- та водопроводи, ремонтують техніку, провдять інші роботи.