Смекни!
smekni.com

Цивільна оборона (стр. 2 из 2)

Заходи по підвищенню стійкості системи каналізації розроблюють окремо для зливових, промислових і господарських зливів.

На об’єкті обладнують не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних колекторів і додатково обладнують виводи для аварійних скидань неочищених вод у прилеглі до об’єкта яри та інші природні заглиблення.

Одним із найважливіших заходів по забезпеченню сталого, безперервно на всіх етапах управління у надзвичайних ситуаціях є розподіл всього персоналу об’єкта на дві групи: працююча зміна і відпочиваюча. До того ж створюються дві-три групи управління (за кількістю змін), які, крім керівництва виробництвом, повинні бути готові будь-якої миті, взяти на себе організацію і керівництво проведення РІНР.

Особливе значення має сталість виробничих та господарських зв’язків з постачанням об’єкта всіма видами енергії, водою, парою, газом; з транспортних послуг; з поставок сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін.

Підвищення сталості матеріально-технічного постачання забезпечується створенням запасів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, палива.

Розміри незменьшуваних запасів визначають для кожного об’єкта залежно від можливості їх накопичення, важливості подукції, яка випускається, визначених термінів переходу на виробництво продукції в умовах надзвичайних ситуацій.

Стабільно працююче підприємство повинно бути здатним безперебійно випускати продукцію за рахунок наявних запасів до відновлення зв’язку з поставок або до одержання необхідного від нових постачальників.

Зменшення ймовірності виникнення вторинних факторів ураження і збитків від них досягається завчасним плануванням і проведенням відповідних профілактичних заходів.

На об’єктах, пов’язаних з випуском чи зберіганням горючих і СДОР, плани таких заходів розробляються і в мирний час.

У них враховуються характер і масштаби можливих аварій, визначаються заходи по врятуванню людей і матеріальних цінностей, шляхи і способи ліквідації наслідків, прядок дії спеціалізованих пожежних та рятувальних команд.

На об’єктах, технологічні процеси яких пов’язані із застосуванням пожежнонебезпечних, вибухонебезпечних і СДОР, визначається необхідний мінімум їх запасів.

Зберігання таких речовин на території підприємства організовуються у захищених сховищах; зайві запаси вивозяться у заміську зону.

Протипожежні заходи щодо захисту об’єктів від впливу надзвичайних ситуацій повинні бути спрямовані на створення умов, які забезпечують мінімальний ризик виникнення пожеж, що виникають у наслідок прямої дії світлового випромінювання, загорянь, які можуть бути викликані дією ударної хвилі, а також на обмеження розповсюдженню вогню і на створення необхідним умов для ліквідації пожеж.

Під час реконструкції старих та ліквідації нових об’єктів необхідно передбачити протипожежні розриви, які б забезпечували умови для маневру пожежних сил і засобів у період гасіння чи локалізації пожеж, зведення спеціальних протипожежних резервуарів з водою та штучним водойм.

Для попередження пожеж у будівлях і спорудах повинні застосовуватися вогнестійкі конструкції, вогнезахисна обробка горючих елементів, спеціальні протипожежні перешкоди.

У сховищах вибухонебезпечних речовин (стиснутих газів, легких рідин, твердих ВР) слід установлювати пристрої, які б локалізували руйнівний ефект вибуху: викидні панелі, вікна і фрамуги, що самі відчиняються; різного роду клапани-відсікачі.

У приміщеннях де можливе зараження СДОР, установлюють автоматичні пристрої нейтралізації, які при певній концентрації отруйних речовин починають розбризкувати нейтралізуючу рідину.

На об’єкті повинен бути забезпечений надійний захист людей більшою за кількістю працюючої зміни від усіх видів надзвичайних ситуацій. Це досягається укриттям робітників та службовців у сховищах; якщо їх не вистачає, будуються бомбосховища із спрощеним обладнанням.

Об’єкт переводиться на мінімально необхідне споживання електроенергії, газу, пари і палива. На об’єкті залишаються тільки персонал та обслуговуючі підрозділи, які необхідні для забезпечення виробничої діяльності робочої зміни і керівництва усім підприємством. З території об’єкта вивозять в укриття особливо важливі матеріальні цінності та документацію.

Вводиться в дію цілодобова система управління об’єктом і всіма його підрозділами безпосередньо на об’єкті і в заміській зоні. Установлюється оперативне чергування. Перевіряється наявність та справність обладнання на пунктах управління ЦО об’єкта і розгортаються усі види зв’язку.

Дуже важливим показником сталості роботи об’єкта є готовність його у найкоротші терміни після ураження відновити випуск продукції.

У результаті об’єкт може зазнати повних, сильних, середніх чи слабких руйнувань.

Під час повних або сильних руйнувань налагодити заново виробництво в умовах ведення війни практично буде неможливо.

При одержані об’єктом слабких чи середніх руйнувань відновлення виробництва цілком реальне. Тому плани і пректи, як правило, розробляються у двох варіантх – на випадок одержання об’єктом середніх і слабких руйнувань.

Для цих умов визначають характер та обсяг першочергових відновлювальних робіт.

При визначенні часу проведення відновлювальних робіт необхідно враховувати можливість радіоактивного зараження об’єкта, а у випадку застосування хімічної зброї – час дії ОР.

Таким чином, досвід показує, що на тих об’єктах, де завчасно проведені відповідні інженерно-технічні заходи, спрямовані на підвищення опірності цих об’єктів до впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, збитки виявляються значно менші, а терміни введення в дію значно коротші, ніж у решти.

Заходи по забезпеченню сталості роботи об’єкта передусім повинні бути спрямовані на захист робітників і службовців.

Основні вимоги, що визначають сталість, шляхи і способи підвищення сталості економіки країни в цілому і окремих об’єктів, викладені в нормах проектування інженерно-технічних заходів Цивільної оборони (ІТЗ ЦО).

Норми – перелік обов’язкових вимог, які ставляться в інтересах ЦО до проектування і будівництва місць-ОГ – це керівництво для завчасної підготовки в інженерному відношенні міст та об’єктів до захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ) і від негативного впливу СЛАК.