Дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійнихфондів однакового виду. Забороняється проводити реорганізаціюбудь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення, а такожприєднання, злиття пенсійних фондів різних видів.
Розмір пенсії з НПФ не залежить від трудового стажу, на відміну від державної пенсії, а залежить від суми коштів учасника, накопичених в НПФ. Учасники НПФ – люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до фонду. Вкладники – особи, які здійснюють такі внески (сам учасник, його роботодавець, професійне об’єднання або члени сім’ї).
НПФ може виплачувати пенсію на визначений строк, а також одноразову виплату у передбачених випадках. Крім того, учасник, досягнувши пенсійного віку, може перерахувати пенсійні кошти з НПФ до страхової організації і отримувати довічну пенсію. Учасник НПФ самостійно визначає свій пенсійний вік та строк виплати пенсії. Пенсійний вік може бути меншим або більшим від загального пенсійного віку для державної пенсії, але не більш ніж на 10 років, тобто для жінок – це 45-65 років, а для чоловіків – це 50-70 років. Додаткову недержавну пенсію можна отримати одночасно з державною.
НПФ створюється, провадить діяльність та ліквідується згідно з Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» [23]. НПФ не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Ліквідація НПФ може бути проведена за спеціальною процедурою під контролем Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. При цьому пенсійні накопичення громадян переводяться за вибором учасників до інших НПФ, страхових організацій або банківських установ, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення [34].
Пенсійні внески стають власністю учасника фонду одразу після їхнього зарахування на рахунок в НПФ, незалежно від того, хто їх платив – сам учасник, його роботодавець чи родичі. Пенсійні кошти не можуть бути вилучені із фонду іншими особами або перерозподілені поміж іншими учасниками фонду. Учасник НПФ має право розпоряджатися своїми пенсійними коштами згідно з законодавством, тобто протягом періоду накопичення переводити до іншого НПФ, а за певних підстав – отримувати у вигляді пенсійних виплат. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватися його спадкоємцями [23].
Роботу недержавний пенсійних фондів можна виділити таким чином [21] (рис. 1.2):
Схема 1.2. Схема роботи НПФ
Здійснювати управління активами недержавного пенсійного фонду може:
- Компанія з управління активами;
- Банк щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду, за умови отримання ліцензії на провадження діяльності з управління активами;
- Професійний адміністратор, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами (юридична особа, виключним видом діяльності якої є надання професійних послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор); юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду; компанія з управління активами, що отримала в Держфінпослуг ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів).
Єдиним органом управління пенсійним фондом є рада пенсійного фонду (рада фонду). Рада фонду укладає з адміністратором договір про адміністрування пенсійного фонду, а також укладає договір про управління активами пенсійного фонду з компанією з управління активами або іншою особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду (далі - КУА) та зі зберігачем договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем.
Адміністратор від імені пенсійного фонду укладає з вкладниками пенсійні контракти та надає учасникам інформацію про стан їх індивідуальних пенсійних рахунків та укладає договори про виплату пенсій.
КУА надає зберігачу розпорядження щодо інвестування активів пенсійного фонду, а зберігач надає КУА інформацію про здійснення операцій з інвестування активів (додаток А) [10].
Адміністратор надає зберігачу розпорядження щодо перерахування коштів для оплати послуг, які надаються НПФ, пенсійних виплат та інших витрат, передбачених Законом та КУА інформацію про суму пенсійних внесків, що надійдуть до фонду (відповідно до пенсійних контрактів), та суму виплат, що будуть здійснені за рахунок пенсійних активів (відповідно до договорів про виплату пенсій та при переведенні коштів).
Зберігач надає адміністратору інформацію щодо перерахування коштів для оплати витрат НПФ, а також адміністратору та раді фонду звітність про обслуговування пенсійного фонду. КУА надає адміністратору та раді фонду звітність про управління активами пенсійного фонду, а адміністратор надає раді фонду звітність з недержавного пенсійного забезпечення [10].
Функції компанії з управління активами:
- Здійснення операцій щодо управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами;
- Щорічне подання раді фонду пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації фонду;
- Надання звітності, передбачену Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”.
Зберігачем недержавного пенсійного фонду може бути банк:
- який має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;
- не здійснює управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду;
- не є пов’язаною особою НПФ та його засновників, адміністратора, компанії з управління активами і аудитора;
- не є кредитором адміністратора або осіб, що здійснюють управління активами.
Функції зберігача пенсійного фонду:
- Відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;
- Приймання, передача (переведення), облік та забезпечення зберігання цінних паперів, а також документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, документів, пов’язаних з формуванням та використанням пенсійних активів;
- Перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адміністратором та особою (особами), що провадить (провадять) діяльність з управління активами пенсійного фонду;
- Виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів відповідно до Закону;
- Виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг осіб, що здійснюють обслуговування пенсійного фонду, здійснення оплати витрат на перереєстрацію прав власності та оплати інших витрат, передбачених Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення”;
- Виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду;
- Зберігання копій розпоряджень щодо операцій з цінними паперами та іншими активами, наданих особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, торговцям цінними паперами та іншим посередникам;
- Подання звітності, передбаченої Законом та відповідними підзаконними актами;
- Виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення (блокування) виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, на підставах, визначених законодавством [13].
Інвестиційну політику пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів НПФ визначає внутрішній документ недержавного пенсійного фонду - інвестиційна декларація.
Таким чином, хоча недержавні пенсійні фонди з'явилися на ринку України порівняно недавно, з врахуванням світового досвіду були побудована досить чітка структура їх функціонування.
В Україні і у світі виділяють різні види недаржавних пенсійних фондів в залежносіт від особливостей їх утворення та характеру діяльності. В Україні існують такі види недержавних пенсійних фондів [12] (табл. 1.2):
Таблиця 1.2
- Розглянемо більш детально особливості функціонування корпоративних пенсійних фондів. Підприємства, які планують створити корпоративний фонд або стати роботодавцями-платниками, мають працювати беззбитково протягом не менше 1 року до створення фонду (або до приєднання фонду). Вимога щодо фінансової спроможності пов’язана із зобов’язанням роботодавців сплачувати внески до корпоративного НПФ за всіх своїх працівників.
Учасниками такого НПФ можуть бути тільки наймані працівники підприємств, тому у разі виходу відповідного роботодавця зі складу засновників чи розірвання договору про участь у корпоративному НПФ, або при звільненні працівника, такий учасник фонду повинен вийти з корпоративного фонду і перевести свої накопичення до іншого НПФ.
