Смекни!
smekni.com

Формування основних фондів підприємства (стр. 3 из 3)


Функціонуванню лізингу у нашій країні сприяє, з одного боку, досвід роботи на оренді, запровадження єдиних норм амортизаційних відрахувань та методу прискореної амортизації, з іншого боку - значна зношеність основних фондів і відсутність коштів для їх заміни, нерозвинутість оптової торгівлі засобами виробництва, слабкий розвиток кредитно-фінансової системи, поява попиту на лізингові послуги з боку малого підприємництва. Джерелами постачання машино-технічної продукції на лізинговий ринок нашої країни повинна стати не лише нова продукція підприємств-виробників, але і зайва техніка підприємств-споживачів, яка надійшла до них по різних організаційних причинах; обладнання оборонних підприємств, яке звільняється в результаті конверсії; запаси техніки у самих її виробників, а також на складах та в незавершеному будівництві.

Узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду лізингової діяльності дає можливість стверджувати, що економічна доцільність використання лізингу - в потенційних можливостях та перевагах, закладених у цій формі господарювання для всіх учасників угоди, а саме:

1. Стимулювання лізингом інноваційних процесів, пов'язаних з науково-технічним прогресом, що скорочує період морального старіння техніки.

2. Розширення сфер збуту продукції виробника.

3. Користувач має можливість використовувати майно без придбання його у власність на протязі періоду угоди.

4. Віднесення лізингових платежів до валових витрат користувача.

5. Покриття всіх витрат лізингодавця та одержання ним прибутку від здійснення операцій.

6. Можливість заміни лізингового обладнання на більш прогресивне на протязі терміну договору.

7. Гнучка система сплати лізингових платежів.

8. Встановлення тісного зв'язку між користувачем та виробником техніки, що забезпечує постійну інформованість останнього про недоліки в роботі виготовленого ним обладнання.

9. Збільшення кількості суб'єктів, які залучаються до лізингової діяльності.

10. Ріст конкуренції між виробниками техніки за покращення її технічних характеристик та якості.

11. Користувач має можливість скористатися низкою послуг лізингодавця (організація та фінансування транспортування, монтаж, страхування, консультування).

12. Зменшення ризику втрат лізингової компанії в зв'язку з платіжною неспроможністю користувача, що забезпечується збереженням права власності за лізингодавцем до закінчення терміну угоди.

13. Можливість сплати лізингових платежів грішми або продукцією, що виготовляється на орендованому обладнанні.

14. Використання лізингу в інноваційній та інвестиційній політиці держави шляхом встановлення податкових та амортизаційних пільг.

Класифікацію видів лізінгу можна подати у вигляді таблиці

Класифікація видів лізингу

Ознаки класифікації Види лізингу
Ступінь окупності майна на протязі строку угоди а) лізинг з повною окупністю майна (фінансовий);б) лізинг з неповною окупністю майна (оперативний)
Ступінь новизни майна а) лізинг нового майна;б) лізинг майна, яке вже використовувалося
Рух майна між учасниками угоди а) прямий;б) поворотний
Тип майна, яке здається в лізинг а) лізинг рухомого майна;б) лізинг нерухомого майна
Обсяг обслуговування техніки а) "чистий" (техніку обслуговує користувач);б) "мокрий" (техніку обслуговує лізингодавець);в) з обмеженим комплексом послуг
Частка використання об'єкта лізингової угоди а) лізинг цілих об'єктів угоди (плентлізинг);б) лізинг частин об'єкта угоди (еквімпетлізинг)
Надання гарантій на величину залишкової вартості майна з боку користувача а) відкритого типу (гарантія надається);б) закритого типу (без гарантії)
Вид лізингових платежів а) лізинг з грошовими платежами;б) лізинг з компенсаційними платежами;в) лізинг зі змішаними платежами
Територіальне розташування суб'єктів угоди а) внутрішній;б) зовнішній: експортний, імпортний, транзитний
Кількість суб'єктів лізингової угоди а) трьохсторонній;б) багатосторонній
Наслідки для лізингокорис-тувача після закінчення строку угоди а) лізинг з правом продовження строку угоди;б) лізинг з правом купівлі орендованого майна;в) лізинг без права продовження строку або купівлі майна

Як бачимо, лізінг на перший погляд дуже подібний до оренди, але він має декілька принципових відмінностей:

По-перше, договір лізингу – це, як правило, тристороння угода, яка укладається між виробником об'єкта лізингу, лізингодавцем та лізингоодержувачем, на відміну від договору найму, в якому беруть участь лише наймодавець і наймач (орендодавець і орендар).

По-друге, договір лізингу завжди є строковим, оскільки він укладається на строк, за який здійснюється амортизація певної частини вартості об'єкта, а договір найму можна укласти і на невизначений строк.

По-третє, предметом договору оренди можуть бути і такі об'єкти, які не можна отримати за договором лізингу, наприклад – земельна ділянка (ч. 3 ст. 2 Закону «Про лізинг»).

По-четверте, якщо після закінчення договору оренди орендар продовжує користуватися орендованим майном і орендодавець проти цього не заперечує, то договір оренди вважатиметься продовженим на невизначений строк. Натомість при лізингових операціях це неможливо, бо строк дії договору завжди пов'язаний з величиною амортизації.

По-п'яте, лізингоодержувач не має права передавати отримане майно третім особам, а орендар може передавати об'єкт оренди в суборенду.

По-шосте, у випадку виявлення ганджу якості об'єкта лізингу лізингоодержувач має право пред'являти претензію прямо до виробника (продавця). Орендар такого права не має.

Порівняно з акціонуванням переваги лізингу очевидні - відсутність витрат на випуск та розміщення цінних паперів, зберігається право власності на основні фонди, що перебували у лізінгоодержувача до укладення угоди та набуття права власності у випадку фінансового лізінгу, більша прозорість для обліку та аудиту.

Розглянемо тепер лізинг у порівнянні із кредитом. Переваги лізинга у тому, що він потребує на порядок меншого забезпечення, що для більшості молодих компаній є дуже важливим фактором, але з іншого боку зізінгоодержувач по перше користується лише тим типом та моделля обладнання, який є в наявності у лізингодавця, при чому в разі браку коштів для чергового платежа об"єкт лізингу повертається лізінгодавцю без будь-якої компенсації за вже сплачені платежі. При цьому відсотки за лізингом сплачуються більші, ніж за кредитом. Законом «Про лізинг» передбачено перелік лізингових платежів, до яких включаються:

– сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується протягом періоду за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

– сума, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

– платіж як винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

– відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застраховано лізингодавцем;

– інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Слід пам’ятати, що витрати орендодавця на сплату процентів за кредит на придбання об’єкта лізингу та його страхування до валових витрат не включаються, а повинні відображатися по розрахунках з дебіторами i кредиторами. Разом з тим у орендаря належна до сплати винагорода за отримане в лізинг майно, проценти за кредит на придбання орендодавцем об’єкта лізингу та витрати на його страхування включаються до валових витрат.

Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3) встановлено, що сплата орендних (лізингових) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізингу) не є об’єктом оподаткування, а тому лізингодавець не має права на податковий кредит за придбаними для лізингових операцій основними фондами. Оскільки лізингодавець не має права на податковий кредит, то сплачений при придбанні основних фондів ПДВ включається до вартості об’єкта лізингу i в подальшому відшкодовується лізингоодержувачем у складі лізингових платежів.

Отже, підсумовуючи вищезгадане, можна зробити висновок що лізинг потенційно має великі переспективи на Українському ринку, але потребує вдосконалення нормативно-правової бази, в першу чергу системи оподаткування.