Слід відзначити, що в умовах формування ринкового механізму господарювання на перший план висуваються такі питання, як технічний рівень, якість, надійність, зовнішній вигляд продукції, а це залежить від якісного складу техніки та ефективного її використання. Підвищення технічної якості засобів праці і оснащеність ними працівників в основному й сприяють зростанню ефективності виробничого процесу.
У процесі виробництва працівники підприємства за допомогою засобів праці впливають на предмети праці і перетворюють їх на різні види готової продукції. Засоби праці ( машини, обладнання, будівлі, споруди, транспортні засоби) разом із предметами праці ( сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо) утворюють засоби виробництва. Виражені у вартісній формі засоби виробництва становлять виробничі фонди підприємства. Залежно від характеру обороту, функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей, способу перенесення їх вартості на готову продукцію та характеру відтворення засоби праці і предмети праці поділяють на основні і оборотні фонди.
За розмірами основних виробничих фондів та рівнем їх використання визначають виробничу потужність підприємства, яка характеризує максимально можливий випуск продукції заданого асортименту і якості або обсяг переробки сировини за зміну, добу, рік у натуральних показниках при повному використанні виробничого устаткування, площ, а також прогресивної технології, організації виробництва і праці.
Підприємства харчової промисловості виробничу потужність визначають за провідним устаткуванням. На хлібопекарських підприємствах таким устаткуванням є хлібопекарські печі.
Основними елементами, що визначають величину виробничої потужності підприємства, є:
- асортимент та якість виробленої продукції;
- склад устаткування та його кількість за видами;
- час роботи устаткування і використання площ протягом року;
- прогресивні техніко-економічні норми продуктивності та використання устаткування, виробництва продукції на одиницю площі, нормативи тривалості виробничого циклу і трудомісткості виробленої продукції ( надання послуг).
При визначенні річної потужності підприємства необхідно встановити ефективний фонд часу його роботи ( режим). Для хлібозаводу річний фонд робочого часу дорівнюватиме: 365 – 35 = 330 діб ( 35 днів – середня планова тривалість ремонту).
Забезпеченість сировиною, якість сировини - основні умови функціонування підприємства, підвищення обсягів виробництва і якості виробленої продукції. До сировинного фактора, на наш погляд, мають бути віднесені засоби мобілізації резервів, пов'язані із забезпеченням виробництва сировиною. Організаційно-технічні фактори об'єднують умови здійснення виробничо-технологічного процесу і характеризують вплив техніко-технологічногорівня розвитку виробництва на рівень віддачі ресурсів. Організаційно-економічні фактори зумовлюють зміни результатів виробництва і віддачі ресурсів під впливом економічних, соціальних, екологічних, інфраструктурних зрушень, безпосередньо не пов'язаних із виробництвом продукції.
Рівень розвитку хлібопекарної промисловості і його економічна ефективність визначаються великою сукупністю факторів, які тісно пов'язані між собою і забезпечують найбільш ефективні господарські результати при комплексному і збалансованому їх врахуванні у процесі виробництва. В економічній літературі усі фактори поділяють на п'ять груп:
• природні;
• техніко-економічні і технологічні;
• організаційно-господарські;
• загальноекономічні;
• соціальні.
Кожен із цих факторів по-своєму впливає на формування і розвиток хлібопекарської промисловості. За ступенем діївони можуть бути місцевого, регіонального і, меншою мірою, загального характеру. Крім того, за впливом наефективність виробництваусі фактори можна розділити на дві групи. Перша охоплює ті, що не залежать від товаровиробника, вони формуються державними органами управління. До них відносяться цінова, кредитна і податкова системи, політика державної підтримки галузі, регулювання відносин власності, а також: розвиток науки.
Друга група факторів залежить від самого товаровиробника. До цієї групи відносяться застосування прогресивних технологій, розвиток матеріально-технічної бази.
Запропонована класифікація факторів та резервів дозволяє виявити і реалізувати резерви підвищення ефективності використання основних фондів в усіх ланках комплексу.
Слід зауважити, що важливим фактором підвищення ефективності використання основних виробничих фондів є інноваційна діяльність підприємства, як одна із форм інвестиційної діяльності, спрямована на розвиток техніки, технології, організації, удосконалення ринкового механізму господарювання. Інноваційна діяльність є не лише одним із чинників ефективного застосування фінансових ресурсів, вона також розглядає способи і форми використання інвестицій для забезпечення зростання ефективності капіталу.
РОЗДІЛ ІІ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДП АТ “КИЇВХЛІБ”
ХЛІБОКОМБІНАТ № 6
2.1 Характеристика місця розташування підприємства, рік введення в дію підприємства та його проектна потужність
Дніпровський район, в якому розташований хлібокомбінат №6 є одним з найбільших промислових районів міста Києва, у якому сконцентрована хімічна, текстильна, фармацевтична та інші види галузей промисловості. Розташування хлібокомбінату №6 в центрі промислових підприємств та великих житлових масивів забезпечує невеликі транспортні витрати на збут готової продукції.
Київський Хлібокомбінат №6 створений на базі Дарницького хлібозаводу, який був побудований у 1938 році. Потужність його тоді становила 60 тон житнього хліба за добу. Основним обладнанням на заводі були печі ХПГ і тістомісильні машини ХТМ з підкат ними діжами на 600 літрів. На виробництві переважала ручна праця. В період Великої Вітчизняної Війни завод був дуже зруйнований і за висновками експертної комісії не підлягав відновленню. Проте спільними зусиллями завод був відновлений у 1949 році. Пам’ятним для заводу був 1957 рік. Тоді вперше в республіці на території хлібозаводу збудували підприємство комплексної механізації і завод перейменовано в хлібокомбінат №6. В 1957 році здали в експедицію установки для безтарного зберігання борошна, а потім пізніше для мокрого зберігання солі. Сьогодні Хлібокомбінат №6 один з найбільших формувань акціонерного товариства “Київхліб”, яке забезпечує близько 20% потреби торгівельної мережі міста Києва в хлібобулочних виробах і на 40% кондитерських виробах. Тут діють 3 цехи, які оснащені 16 поточно-механізованими лініями по виробництву хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів.
2.2 Техніко-економічна характеристика підприємства
2.2.1 Використання виробничих потужностей у базовому році і коефіцієнт їх використання.
Характеристика виробничих потужностей за 2002 р.
| Потужність в плановому асортименті за добу, т | Річна потужність в плановому асортименті,т | Фактичний виробіток за рік,т | Коефіцієнт використання потужностей % | |
| Хлібобулочні вироби: - булочні- бараночні- хліб | 144,6 т/добу | 44914 4891 674 39349 | 31656,0 3204,1 119,6 28332,3 | 70,5 65,5 17,7 72,0 |
| Кондитерські вироби: - пряники- печиво- кекси | 3505,0 т/рік | 3505 2293 1196 16 | 1987,6 1653,4 328,8 5,4 | 56,7 72,1 27,5 33,8 |
Хлібобулочний цех 72 % проти 80,7 % у 2001 році
Булочний цех 65,5 % проти 64,6 % у 2001 році
Бараночні вироби 17,7 % проти 21,6 % у 2001 році
Потужності хлібобулочних використовувались по хлібному цеху на 8,7 % нижче ніж у минулому році через реконструкцію лінії № 5 по випуску хліба українського, а також через зниження попиту населення на хліб.
По кондитерським виробам коефіцієнт використання потужностей збільшився проти 2001 року на 8,2 % в основному через реалізацію пряників на експорт.
2.2.2 Питома вага у випуску хлібобулочних виробів продукції за регульованими цінами для хлібопекарських підприємств.
У відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.94 р. № 733 до регульованої групи хліба та блібобулочних виробів відноситься хліб та хлібобулочні вироби масових сортів що виробляються із муки пшеничної першого і другого сортів, із муки змішаної валки житньої обдирної і пшеничної першого і другого сорту.
Згідно із звітними даними підприємства за 2002 рік ( ф. 1-п про виробництво продукції ) всього вироблено хлібобулочної продукції – 31656,0 тонн за рік, а продукції що регулюється – 28332,3 тонни, таким чином питома вага регульованих сортів складає 89,5 %.
2.2.3 Техніко-економічні показники роботи підприємства за 2001_-2002 рік
| № п/п | Назва показника | Одиниця виміру | Фактично за | |
| 2002 рік | 2001рік | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Виробнича потужність підприємства:середньодобова хлібобулочні вироби (середньозмінна)середньорічна кондитерські вироби | тонн тонн | 144,6 3505 | 145,5 3667 |
| 2 | Коефіцієнт використання середньорічної потужності | % | 70,5 | 78,4 |
| 3 | Вироблено продукції в натуральному вигляді | тонн | 31656 | 38802 |
| 4 | Обсяг виробленої продукції у порівнянних цінах | тис.грн | 32455 | 36884 |
| 5 | Обсяг виробленої продукції у діючих цінах | тис.грн | 32213 | 38501 |
| 6 | Середньоспискова чисельність працівників промислово-виробничого персоналу (ПВП) | людей (чол.) | 586 | 575 |
| 7 | Виробіток продукції на одного середньоспискового працівника ПВП | грн | 55,38 | 64,14 |
| 8 | Собівартість виробленої продукції | тис.грн | 31040 | 37017 |
| 9 | Адміністративні витрати на вироблену продукцію | -“- | 1520 | 1252,2 |
| 10 | Витрати на збут виробленої продукції | -“- | 3090 | 2850,2 |
| 11 | Собівартість виробленої продукції з урахуванням витрат адміністративних і на збут виробленої продукції | -“- | 35650 | 41119,4 |
| 12 | Витрати на 1 грн виробленої продукції | коп. | 96,17 | 96,14 |
| 13 | Прибуток від виробництва продукції | тис.грн | 1172,9 | 1484,0 |
| 14 | Рентабельність продукції | % | 3,2 | 3,6 |
| 15 | Середньорічна вартість основних промислово-виробничих фондів | тис.грн | 10,677 млн. грн. | 11,231 млн.грн |
| 16 | Фондовіддача | грн/грн | 3,3 | 3,6 |
З метою оновлення виробництва у 2002 році введене нове тістоприготувальне відділення, що дасть змогу ведення тістоприготування окремо на кожній лінії.