Варіант 2.
1. Ринковий механізм: основи теорії попиту та пропозиції.
План.
1. Ринок як момент опосередковування виробництва й споживання.
2. Функції механізма ринка.
3. Вплив ціни на ринок .
4. Проблеми які ринок вирішує.
5. Конкурентно-ринкова економіка.
6. Вплив попита та пропозиції на ринок.
7. Економічний закон попита.
8. Економічний закон пропозиції.
9. Взаємодія попита та пропозиції.
10. Значення попита та пропозиції у ринковій економіці.
2. Командна економіка: причини виникнення, суть та недоліки.
План.
1. Причини виникнення командної економіки.
2. Марксистська ідеологія.
3. Основні риси командної економіки радянського типу.
4. Функції командної економіки.
5. Крах командної системи.
а) відсутність раціональних показників;
б) неспроможність централізованого директивного планування;
в) застій в аграрному секторі;
г) неспроможність використати інтенсівні методи економічного зростання.
6. Значення адміністративно-командної економіки.
1. У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку ця товарна форма стає пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, в літературі отримали назву “ринкової економіки”. Ключовим елементом конструкції “ринкова економіка” є ринок.
Ринок – це механізм взаємодії покупців і продавців, котрий визначає ціни та кількість потрібних товарів і послуг.
Основним механізмом, що дає змогу узгодити дії суб”єктів ринкової економіки, є система цін, або ринковий механізм. Рішення, які ухвалюють покупці й продавці продуктів, реалізуються через систему ринків.
Механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленними в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит. Створюючи сигнали через ціни, ринок, стимулює засвоєння досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і послуг. Сприяє вирішенню центральних проблем економіки. Таких, як підвищення рівня життя , зміна структури економіки, підвищення ефективності суспільного виробництва. Механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і послуг.
Ринок виконує функції встановлення зв”язків між виробниками й споживачами продукції, не опосередкованих іншими системами розподілу. Забезпечує вільний вибір партнерів по господарських зв”язках. Забезпечує конкуренції між суб”єктами ринку.
Ціни координують рішення виробників і споживачів на ринку. Вищі ціни скорочують споживання й стимулюють виробництво. Нижці ціни стимулюють споживання й звужують виробництво. Ціни є зрівноважувальною складовою ринкового механізму.
Ціни – це орієнтири, керуючись якими власники ресурсів, підприємці та споживачі роблять свій вибір, щоб реалізувати власний інтерес. Система цін і ринків є основною організуючою системою ринкової економіки, а конкуренція – механізмом контролю.
Ціна допомагає збалансувати споживання й виробництво (або попит і пропозицію) кожного продукту. Ринковий механізм установлює загальну рівновагу цін та кількостей і розв”язує три проблеми: що, як, для кого.
Проблема “що виробляти” . У ринковій економіці підприємства прагнуть отримати прибуток і уникнути збитків. Зрозуміло, що фірми виробляють лише ті товари і послуги, виробництво яких приносить прибуток. Ті продукти, які не приносять прибутку, не вироблятимуться.
Прибуток – це різниця між виторгом і витратами. Виторг обчислюють як добуток ціни продукту та кількості проданого продукту.
Витрати обчислюють множенням ціни кожного ресурсу на його кількість, використану у виробництві, а після цього підсумовують витрати на всі ресурси.
Проблема “як виробляти” пов”язана з розподілом ресурсів між окремими галузями, з технологією виробництва та фірмами, які вироблятимуть продукцію кожної галузі. Ринкова система залучає ресурси в ті галузі, попит споживачів на продукцію яких достатній і в яких виробництво цих продуктів є прибутковим. Водночас ринкова система позбавляє неприбуткові галузі обмежених ресурсів.
У конкурентній ринковій економіці виробляють продукти лише ті фірми, які спроможні застосувати економічно найефективніші методи виробництва. Найефективніший метод виробництва залежить від:
¨ наявних технологій і техніки;
¨ цін на необхідні ресурси.
Наявні технології передбачають різні комбінації ресурсів, які можуть забезпечити бажаний обсяг продукції. Технологія, що передбачає таку комбінацію ресурсів, котра забезпечує виробництво продукту з найнижчими грошовими витратами, є найефективнішою. Саме цю технологію мають використовувати фірми галузі.
Розв”язання проблеми, “для кого виробляти” пов”язане з грошовими доходами споживачів. Грошовий дохід споживача залежить від кількостей різних ресурсів – праці, землі, капіталу, які отримувач доходу постачає на ринок ресурсів, і від цін на них.
Ринковій системі як механізмові розподілу продукту не властиві жодні етичні принципи. Домогосподарства, які успадковують значні матеріальні ресурси і нагромаджують їх у наслідок важкої праці й ощадливості, завдяки діловій кмітливості, через шахрайство чи обмін отримують великі доходи. Ці домогосподарства в рнковій економіці привласнюють велику частку продукту. Домогосподарства, що постачають на ринок дешеві трудові ресурси і не володіють матеріальними ресурсами, отримують невеликі грошові доходи й відповідно малі частки виготовленого продукту.
Завдяки значним своїм перевагам ринкова економіка поміс всі інші економічні системи. По-перше, конкурентна ринкова економіка забезпечує найефективніше використання ресурсів. Вона змушує фірми застосовувати найпередовіші технології, сприяє розробленню та впровадженню нових та ефективніших технологій у виробництво. Ринкова економіка залучає ресурси на виробництво тих товарів і послуг , який найбільше потребує суспільство. По-друге, ринкова економіка створює ефективні стимули до праці для найманих працівників і підприємців. Більші зусилля в роботі означають вищі грошові доходи, які спричинюють вищий рівень життя.
Але ринок нормально функціонує лише тоді, коли він збалансований, тобто коли на ньому підтримується повна відповідальність між попитом і пропозицією. Відсутність такої відповідності негайно відбувається на ході реалізації й виробництва. Досягається така відповідальність у результаті дії закону відповідності попиту і пропозиції. Закон попиту і пропозиції – економічний закон ринку. Він виражає діалектичну єдність попиту і пропозиції, їх взаємозв”язок і взаємодію, об”єктивний потяг до відповідності. Тому основна його вимога – це збалансованість ринку. Така дія поєднує цей закон з законом вартості, але на відміну від останнього він діє виключно у сфері обліку. Проте і в цій сфері закон попиту і пропозиції не підтіняє закон вартості, а діє одночасно з ним як форма вираження, як елемент механізму його реалізації.
Особливість функціонування ринкового механізму помечає в тому, що кожний його елемент тісно пов”язаний із ціною, яка служить основним інструментом впливу на попит і пропозицію. Зокрема попит знаходиться у зворотній залежності від цін. Якщо ціни на товари зростають, то попит на них зменшується тому, що високі ціни обмежують купівельні спроможності людей. При зниженні цін попит зростає.
Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.
На попит впливають такі основні чинникі і ціна продукту, ціни на взаємозамінювані та взаємодоповнювані продукти, доходи населення , індивідуальні смаки й уподобання.
Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього.
Якщо споживачі репрезентують попит, то продавці – пропозицію.
Пропозиція – це та кількість продукту, яку виробник бажає та спроможний виробляти і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу.
Товарна пропозиція з ціною пов”язана прямою залежністю. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції, якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.
Окрім ціни, на пропозицію впливає ще низка чинників:
¨ціна продукту;
¨ціни взаємозамінюваних і взаємодоповнюваних продуктів;
¨витрати виробництва;
¨податки;
¨технологія.
Взаємодія попиту і пропозиції з ціною має й зворотний зв”язок. Коли пропозиція перевищує попит, ціна знижується, що збільшує попит. Якщо ж попит перевищує пропозицію, ціна підвищується , що стимулює зростання пропозиції. В даному випадку попит і пропозиція через ціну взаємно впливають одне на одного.
Отже, функції закону попиту і пропозиції виконує ряд важливих економічних і соціальних функцій у ринковій економіці: сприяє досягненню збалансованості ринку, регулює ринкові ціни, забезпечує взаємозв”язок між виробництвом і споживанням та відображає певні суспільні відносини між виробниками і покупцями.
Використана література:
1. Башнянин Г.І., Лазук П.Ю. та ін. “Політична економія: підручник для студентів вузів”, Київ,2000р.
2. Кмемко Г.Н., Нестеренко В.П. “Основи економічної теорії”, Київ, 1997р.
2. Командна економіка сформувалася в Радянському Союзі у 20-30-х роках. Вона грунтувалася на державній власності на всі матеріальні ресурси на директивному централізованому плануванні економіки.
Палівною силою в політичному та економічному житті радянського суспільства була комуністична партія. Вона вважала себе авангардом робітничого класу. Згідно з цією ідеологією, комуністична система неминуче приходить на зміну капіталістичній, або ринковій, системі. Комуністи розглядають ринкову економіку як нестабільну, як утілення хаосу та нерівності. Ринки, на їхню думку, породжують інфляцію, безробіття й несправедливий розподіл доходів.