Смекни!
smekni.com

Прикладна теорія цифрових автоматів (стр. 1 из 3)

ЗМІСТ

Введення

1. Вибір варіанта завдання

1.1. Граф-схема автомата Мура

1.2. Граф-схема автомата Мілі

2. Основна частина

2.1. Структурний синтез автомата Мура

2.1.1. Кодування станів

2.1.2. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

2.1.3. Переведеня у базис

2.2.Структурний синтез автомата Мілі

2.1.1. Кодування станів

2.1.2. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

2.1.3. Переведеня у базис

Висновок

Список використаної літератури


1.ВИБІР ВАРІАНТА ЗАВДАННЯ

1.1. Граф-схема алгоритму

Граф-схема складається з чотирьох блоків E, F, G, H і вершин “BEGIN” та “END”. Кожен з блоків має два входи (А, В) і два виходи (C, D). Я вибираю блоки E, F, G, H з п’яти блоків з номерами 0, 1, 2, 3, 4 (вони подаються в п.5 на рис.3-7 у методичних вказівках) на підставі чисел А, В, С, А+В+С (де А – число, В – місяць народження, С – номер студента в журналі), за такими правилами:

- блок “Е” має схему блока за номером А(MOD 5);

- блок “F” має схему блока за номером B(MOD 5);

- блок “G” має схему блока за номером C(MOD 5);

- блок “H” має схему блока за номером (А+B+C)(MOD 5).

В моєму варіанті:

А=30;

В=06;

С=22.

“Е”: А(MOD 5)=30(MOD 5)=0;

“F”: B(MOD 5)=06(MOD 5)=1;

“G”: C(MOD 5)=22(MOD 5)=2;

“H”: (А+B+C)(MOD 5)=(30+06+22)(MOD 5)=58(MOD 5)=3.

Блоки E, F, G, H з’єднуються між собою згідно зі структурною схемою графа, яка показана на рис. 10 у методичних вказівках.

Згідно з моїм варіантом завдання, граф-схема автомата має такий вигляд:


BEGIN




END

Рис.1.1. Граф-схема алгоритму автомата Мілі

BEGIN


Y7




END

Рис.1.2. Граф-схема алгоритму автомата Мура

1.2. Тип тригера

Тип тригера вибирається за значенням числа A(MOD 3) на підставі табл.2 в методичних вказівках. Згідно з моїм варіантом завдання:

A(MOD 3)=30(MOD 3) =0.

Тому, згідно таблиці 2 у методичних вказівках, тип тригера в моєму завданні для синтезу автомата Мура – D, а для синтезу автомата Мілі – Т.

1.3. Серія інтегральних мікросхем

Серія інтегральних мікросхем для побудови принципових схем синтезованих автоматів для мого варіанта завдання – КР1533.


2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Структурний синтез автомата Мілі

2.1.1. Розмітка станів ГСА

На етапі одержання відміченої ГСА входи вершин, які слідують за операторними, відмічають символами a1, a2, ... за наступними правилами:

1) символом а1 відмічають вхід вершини, яка слідує за початковою, а також вхід кінцевої вершини;

2) входи усіх вершин , які слідують за операторними, повинні бути відмічені;

3) входи різних вершин, за винятком кінцевої, відмічаються різними символами;

4) якщо вхід вершини відмічається, то тільки одним символом.

За ціми правилами в мене вийшло 22 стани (а22).

2.1.2. Таблиця переходів автомата

Для кожного стану ai визначаю по ГСА всі шляхи, які ведуть в інші стани і проходять обов’язково тільки через одні операторну вершину. Виняток становить перехід в кінцевий стан (вершину).

Для мікропрограмних автоматів таблиці переходів-виходів будуються у вигляді списку, тому що велика кількість станів. Розрізняють пряму та зворотну таблицю переходів. Зворотна таблиця переходів будується для D-тригера. Для автомата Мілі я буду будувати пряму таблицю переходів.

AmKamasKasXamasYamasT1T2T3T4T5 a110110a2100101Y1Y4T3 a210010 a4 a600010 10000X3 X3Y2Y6 Y7T1 T4 A B
a300011a4000101Y2Y6T5 a400010a5000001Y1Y8T4 a500000a8 a9 a1101000 01001 10001X4 X4X3 X4X3Y4 Y3Y10 Y6
T1T2 T2 T5 T5C D E a610000a5 a700000 11001X1 X1 Y1Y8
Y5Y9T1 T2 T5F G a711001a9 a11 a11 a1201001 10001 10001 11000X4X3 X4X3
X4X1 X4X1Y3Y10 Y6 Y6 Y2Y4T1 T2 T2 T5H I
J K a801000a9010011Y4Y5T5 a901001a10000011Y1Y2T2

Табл.1. Таблиця переходів Т-тригера

2.1.3. Кодування станів

Аналіз канонічного методу структурного синтезу автомата показує, що різні варіанти кодування станів автомата приводять до різних виражень функцій збудження пам'яті і функцій виходів, у результаті чого складність комбінаційної схеми істотно залежить від обраного кодування.

Я буду кодувати стани автомату з допомогою евристичного алгоритму кодування, тому що я синтезую автомат на базі Т-тригера.

Даний алгоритм мінімізує сумарне число переключень елементів пам'яті на всіх переходах автомата і використовується для кодування станів автомата при синтезі на базі T, RS, JK-тригерів. Для даних типів тригерів (на відміну від D-тригерів) на кожнім переході, де тригер змінює своє значення на протилежне, одна з функцій збудження обов'язково дорівнює 1. Зменшення числа переключень тригерів приводить до зменшення кількості одиниць відповідних функцій збудження, що при відсутності мінімізації однозначно приводить до спрощення комбінаційної схеми автомата.

Будую матрицю |T|, яка складається із всіх пар номерів (i, j), для яких P(i, j) ¹ 0, ij. Для кожної пари вказуємо її вагу.

ijP(i, j)

1 2 1

2 4 1

2 6 1

3 4 1

4 5 1

5 8 1

5 9 1

5 10 1

5 11 1

6 5 1

6 7 1

7 9 1

7 11 2

7 12 1

8 9 1

9 10 1

10 3 1

10 7 1

10 4 1

10 5 1

T= 11 12 1

12 13 1

13 14 1

13 15 1

14 17 1

15 17 1

15 19 1

16 19 1

17 18 1

18 1 1

18 20 1

19 18 1

19 20 1

19 21 1

20 1 1

20 22 1

21 22 1

22 13 1

22 15 1

22 16 1

Далі, за допомогою програми ECODE 3, виконую кодування станів автомата на ЕОМ. При цьому вказую глибину кодування (від 4 до 6) та вибираю те кодування, коефіцієнт якого ближче до 1 (у мене коефіцієнт кодування 1,26). Результати кодування заношу до таблиці 1. Ось кінцеві результати кодування:

Підрахунок ефективності кодування:

Кількість переключень тригерів: