Лісоюсподарська рекультивація проводиться там, де є можливість відновити ділянки лісу з цінними сортами дерев. її вартість і вимоги до агрохімічних характеристик грунту нижчі, ніж при сільськогосподарській рекультивації.
Водогосподарська рекультивація здебільшого стосуеться тих кар'ерів, які після їх відпрацювання заповнюються грунтовими й дощовими водами. Такі штучні озера впорядковуються, зарибнюються, їхні береги озеленюються тощо.
Рекреаційнарекультивація виконуеться неподалік від міст і великих населених пунктів з метою створення зон відпочинку. 3дебільшого вона поеднується з водогосподарською й лісогосподарською (озера в кар'ерах впорядковуються, на їхніх берегах споруджуються пляжі, бази відпочинку, висаджуються дерева й кущі і т. д.).
Санітарно-гігієнічна рекультивація проводиться з метою консервації порушених земель, припинення шкідливої дії кар'єрів, відвалів на природне середовище (скажімо, щоб звалище не забруднювало повітря й підземні води), коли з якихось причин використання порушених земель вважається недоцільним.
Будівельна рекультивація мае метою підготувати порушені під будівництво житлових будинків, спортивних майданчиків тощо. Кар’єри при цьому засипаються відвальними породами, побутовими відходами, стінки їх виположуються, підвлдяться дороги, теплотраси, виконуються меліоративні (дренаж і т.п.) роботи.
Задание 37.
Задание 38.
3. Аквакультура. Навести приклади.
Аквакультура. На долю аквакультуры приходится около 8% мирового промышленного улова рыбы. Существуют два основных типа аквакультур. На рыбных фермах рыб разводят в закрытых водоемах и вылавливают по достижении ими желаемых размеров. На рыбных ранчо рыба содержится лишь на раннем этапе жизни, а затем отпускается. Вылавливаются уже взрослые особи, возвращающиеся на нерест. В первую очередь это относится к анадромным видам, таким, как лосось и океанская форель, которые, рождаясь в пресной воде, большую часть своей жизни проводят в соленой воде, Возвращаясь на нерест в места, где были выпущены на волю.
Разведение недорогих видов рыб является основным источником дешевого белка животного происхождения для беднейших слоев населения многих развивающихся стран, особенно в Азии. Примерно три четверти всей выращиваемой ежегодно рыбы приходится на долю 71 развивающейся страны. В развивающихся странах разводят карпа, тилапию, молочную рыбу, моллюсков и устриц, которые питаются фитопланктоном и другой водной растительностью.
В промышленно развитых странах разводятся в основном ценные и дорогостоящие виды рыб и ракообразных, а также промысловые пресноводные рыбы. Это выгодно как рыболовам-любителям, которые занимаются рыбной ловлей ради спортивного интереса, так и аквафермам и компаниям. Однако бедные слои населения не получают от этого ни дополнительного источника пищи, ни белка. В США аквафермы поставляют 40% устриц и большую часть потребляемых населением лангустов, зубаток и радужной форели.
Аквакультура имеет ряд преимуществ. С одной единицы площади собирается богатый урожай, не требуются большие количества топлива,и, соответственно, объемы вылова и доходы не привязаны к ценам на нефть, как при промышленном лове.
Однако у этой отрасли есть и проблемы. Одна из них заключается в том, что выращиваемая рыба может погибнуть от пестицидов, поступающих в водоемы со стоком с ближайшей пашни. Продуктивность акваферм лимитируется также бактериальными и вирусными инфекциями водных организмов. Без налаживания адекватного контроля отходы акваферм в свою очередь могут загрязнять расположенные поблизости источники поверхностных и подземных вод.
Задание 39.
Задание 40.
Задание 41.
Задание 42.
1. Шумове забруднення довкілля. Його анропогенні джерела та впдив на здоров'я людини.
Під шумом розуміють усі неприємні та нєбсіжані звуки чи їх сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати потрібні звукові сигнали, відпочивати. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцєво-судинної систем (гіпертонія). Шум - це одна з форм фізичного(хвильового) забруднення природного середовища, адаптація до якого організмів практично неможлива. Тому він належить до серйозних забруднювачів, які мають контролюватися й обмежуватися на основі спещальних законів.
Допустимі межі сили звуку в різних умовах становлять 45-85 дБ, больовий поріг - 140 дБ. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ—порушується слух, 120 дБ—з'являється фізичний біль, який стає нестерпним.
Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного призначення такі: для сну, відпочинку — 30—45 дБ;
для розумової праці — 45—55 дБ;
для лабораторних досліджень, роботи з ЕОМ тощо - 50—65дБ;
для виробничих цехів, гаражів, магазинів — 56—70 дБ;
Джерелами шумів є всі види транспорту, промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музикальні інструменти, юрби людей і окремі особи.
2. Розкрити поняття “екологічна валентність виду”.
Екологічна валентність виду – здатність виду до пристосуваняя до змін умов середовища. Крітеріями для екологічной валентності є діапазон оптимуму й песимуму. Кількісно вона виражається діапазоном середовища, в межах якого вид нормально існує. Екологічна валентність ріних видів може бути дуже різною (північний олень витримує коливання температури повітря від -55 до +25-30 С, а тропічні корали гинуть вже при зміні темпёратури на 5-6 С). 3а екологічною валентністю організми поділяють на стенобыонти - з малою пристосованістю до змін середовища (орхідеї, форель, далекосхідний рябчик, глибоководи риби) та еврибіонти - з великою пристосованістю до змін довкілля (колорадський жук, миші, пацюки, вовки, таргани, очерет, пирій). У межах еврибіонтів і стенобіонтів залежно від конкретного фактора організми поділяють на евритермні та стенотермні (за реакціею на температуру, евригалінні йстеногалінні (за реакцією на солоність водного середовища), еврифоти та стенофоти (за реакцією на освітлення).
Задание 43.
1. Розкрити поняття “стійкість екосистеми”
2.
Задание 44.
1. Розкрити поняття “екологічна ніша”. Навести приклади.
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ НИША, совокупность всех факторов природной среды, в пределах которых возможно существование того или иного вида организмов. К таким факторам относится не только положение вида в пространстве (его местообитание), но также его взаимоотношения с другими видами (конкуренция за пищу, наличие врагов и т. п.)
Например, красніе водоросли способні к фотосинтезу на недоступніх по условиям освещенности другим водорослям глубинах моря.
2. “Цвітіння” води. Чинники цього явища та екологічні наслідки.
“Цветение” воды – быстро возникающая и непродолжительно существующая очень высокая плотность популяций микроводорослей (фитопланктон) в водоемах умеренных широт. Численность водорослей во время “цветения достигает 1 000 000 клеток в 1см3.
Задание 45.
1. Види забруднення довкілля.
Задание 46.
Задание 47.
Задание 48.
Задание 49.
Задание 50.
Задание 51.
1.
2. Призначення лісосмуг у сільському та водному господарствах.
ЛЕСНЫЕ ПОЛОСЫ, искусственно созданные лесные насаждения в виде лент из рядов деревьев — полезащитные, садозащитные, приовражные, балочные и др. Задерживают снег, предотвращают эрозию почвы, защищают объекты от снежных и песчаных заносов.
Задание 52.
1. Моніторинг стану довкілля. Види моніторінгу.
Мониторингом окружающей среды называется регулярные, выполняемые по заданной програме наблюденпия природных сред, природных ресурсов, растительного и животного мира, позволяющие выделить их состояния и происходящие в них процессы под влиянием антропогенной деятельности.
Под экологическим мониторингом следует понимать организованный мониторинг окружающей среды, при котором, во-первых, обеспечивается постоянная оценка экологических условий среды обитания человека и биологических объектов (растений, животных, микроорганизмов и тд.), а также оценка состояния и функциональной ценности экосистемы, во-вторых, создаются условия для определения корректирующих действий в тех случаях, когда целевые показатели экологических условий не достигаются.
В систему мониторинга должны входить следующие основные процедуры:
выделение (определение) объекта наблюдения;
- обследование выделенного объекта наблюдения;
- составление информационной модели для объекта наблюдения;
- планирование наблюдений;
- оценка состояния объекта наблюдения и идентификация его информационной модели;
- прогнозирование изменения состояния объекта наблюдения;
- представление информации в удобной для использования форме и доведения ее до потребителя.
Основные задачи экологическго мониторинга:
- наблюдение за источником антопогенного воздействия;
- наблюдение за фактором антропогенного воздействия;
- наблюдение за состоянием природной среды под влиянием факторов антропогенного воздействия и оценка прогнозируемого состояния природной среды.
При разроботке проекта экологического мониторинга необходима следующая информация:
- источник поступления загрязняющих веществ в окружающую среду - выбросы загрязняющих веществ в амосферу промышленными, энергитическими, транспортными и другими объектами; сбросы сточных вод в водные объекты; поверхностные смывы загрязняющих и биогенных в поверхностные воды суши и моря; внесение на земную поверхность и(или) в почвенный слой загрязняющих и биогенных веществ вместе с удобрениями и ядохимикатами при сельскохозяйственной деятельности;места захоронения и складирования промышленных и коммунальных отходов;техногенные аварии, приводящие к выбросу в атмосферу опасных веществ и(или) разливу жидких загрязняющих и опасных веществ, и т.д.;