- переносы загрязняющих веществ - процессы атмосферного переноса; процессы переноса и миграции в водной среде;
- процессы ландшафтно-геохимического перераспределения загрязняющих веществ - миграция загрязняющих веществ по почвенному профилю до уровня грунтовых вод;миграция загрязняющих веществ по ландшафтно-геохимическому сопряжению с учетом геохимических барьеров и биохимических круговоротов.Наблюдения за этими процессами целесообразно проводить периодически на специально выделенной системе пунктов: контрольные водосборы - катены - площадки - створы;
- данные о состояния антропогенных источников эмиссии - мощность источника эмиссии и месторасположение его, гидродинамические условия поступления эмиссиив окружающую седу.
Мониторинг загрязнения природной среды базируется на сети пунктов режимных наблюдений.
Задание 53.
Задание 54.
2. Екологічна катастрофа. Наслідки аварії на ЧАЕС.
Под экологической катастрофой следует понимать переход системы из одного устойчивого состояния в другое. Например, повышение средней температуры Земли может привести к таянию полярных льдов, опустыниванию почв, вымиранию определённых видов флоры и фауны, может быть, даже к гибели человечества. Тем не менее Земля как элемент Солнечной системы скорее всего останется такой же стабильной, как и ранее. Экологические катастрофы могут иметь различные уровни — от локальных (гибель леса, осушение моря и т. д.) до глобальных (в масштабах Земли, Солнечной системы, Галактики и даже Вселенной).
26 апреля 1986 года один из четырех блоков на Чернобыльской АЭС загорелся и взорвался. Катастрофа произошла из-за неразрешенного тестирования реактора его операторами. Реактор вышел из-под контроля, и произошло два взрыва. Сердцевина загорелась, температура горения превышала 1500 С. (1)
Катастрофа на 4 блоке Чернобыльской АЭС произошла к концу рабочей компании активной зоны реактора, когда накопление радиоактивных продуктов было максимальным. В результате взрыва, разгерметизации и пожара на реакторе катастрофа на ЧАЭС сопровождалась выбросом в окружающую среду значительного количества радиоактивных веществ. По оценкам специалистов при этой катастрофе было выброшено на окружающие территории не менее 180 млн. Ки радиоактивных веществ (без учета активности нескольких тонн ядерного горючего, выброшенного вблизи АЭС). В 1986 году в целях обеспечения безопасности населения было выселено из опасной зоны вокруг ЧАЭС 116 тыс., человек. Однако основное отселение из зоны постоянного радиационного контроля вместо 1986 г. началась только 1990г. и ведется крайне медленно.
Эти меры Правительства являются запоздалыми, недостаточными и не решают тяжелых радиологических проблем, которые сложились в пострадавших районах республик. Несвоевременное отселение жителей, ведение сельскохозяйственного производства (например, 1990 г., даже на землях с плотностью загрязнения цезием-137 более 1480 кБк/м**2) привели к выпуску больших количеств радиоактивно-загрязненных продуктов питания и распространению их по всей территории республик.
Только 25 апреля 1990 г. Верховный Совет бывшего СССР принял Государственную союзно-республиканскую программу неотложных мер на 1990-1992 гг. по ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС.
Задание 55.
1. Екологічні проблеми трансграничного переносу забруднюючих речовин у водному та повітряному середовищах.
2. Правові аспекти охорони навколишнього середовища в Україні.
Основні напрями державної політики України у галузі охорони
довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення
екологічної безпеки розроблено відповідно
до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення
екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на
території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи -
катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду
Українського народу є обов'язком держави.
Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів , але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною , тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів , вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави .
Основні напрями втілюватимуться за допомогою системи екологічного права.
Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості,
формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню
відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
Вивчення, аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про
охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати у двох напрямах:
1. складання і затвердження екологічних нормативів
природокористування (стосовно надр, грунтів, води, повітря, рослинності тощо);
2 .складання і затвердження комплексу еколого-економічних
показників державного контролю за станом довкілля та діяльністю господарчих структур.
Важливим кроком до зміцнення природоохоронної сфери стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, в якій стверджується, що забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави (стаття 16), кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля (стаття 50) і кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66). Також у цій сфері Україна має такі закони та акти:
“Проохорону навколишнього природного середовища";
"Про тваринний світ";
"Проприроднозаповідний фонд";
"Про охорону атмосферного повітря";
“Лісовий кодекс України” ;
“ Водний кодекс України” ;
” Земельний кодекс України” ;
“Кодекс України про надра” ;
Також першочергово плануется підготувати проекти законів України про рекреаційні зони, курортні, лікувально-оздоровчі зони і зони з особливими умовами природокористування;
Підготувати проекти нормативно-правових актів, які затверджує
Кабінет Міністрів України, а саме: Правила відшкодування збитків, завданих порушеннями екологічного законодавства, Положення про екологічний контроль,
Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування.
Формує, забеспечує та реалізує державну політику в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки) , тобто саме це Міністерство здійснює нормативно-правове регулювання, комплексне управління та екологічний контроль щодо охорони, використання і відтворення.
Науковими дослідженнями щодо вивчення і розробки заходів по збереженню біологічного різноманіття зайняті фахівці наукових інститутів та центрів, насамперед Національної академії наук (НАН): Інститутів ботаніки, зоології, гідробіології, географії, біології південних морів, екології Карпат, молекулярної біології, мікробіології, клітинної біології та генетичної інженерії, Ради по вивченню продуктивних сил, Центрального ботанічного саду, Донецького ботанічного саду та інших; Інститутів Української академії аграрних наук (УААН): землеустрою, рослинництва, землеробства, агроекології, ветеринарної медицини, розведення і генетики тварин, птахівництва, селекційно-генетичний, винограду і вина та інші; факультети і кафедри екологічного профілю учбових закладів тощо. Ряд питань, пов’язаних з науковими дослідженнями і управлінням у цій сфері, вирішують наукові центри, лабораторії і інститути при центральних органах виконавчої влади, зокрема Український науково-дослідний інститут екологічних проблем та Український науковий центр екології моря при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.
Задание 56.
Задание 57.
Задание 58.
Задание 59.
1. Головні функції живої речовини у біосфері.
1) газова- поглинає й виділяє гази;
2) окислювально-відновна – окислює речовини за допомогою організмів у грунтах та гідросфері з утворенням солей, оксидів, тощо та відновлює речовини (сірководень, сірчане залізо та ін.);
3) концентраційна – жива речовина захоплює хімічні елементи (водень, вуглець, азот, кисень, натрій, марганець, магній, алюміній, фосфор, кремній, калій, сірку, залізо);
4) нагромаджувальну – нагромадження окремими видами йоду та інших елементів;
5) біохімічна – пов'язана з живленням, диханням та розмноженням, руйнуванням і гниттям відмерлих організмів. Внаслідок діяльності бактерій у земній корі утворилися поклади вапняків, руди тощо.
Усі ці функції виявляються в біогенній міграції атомів. Внаслідок виконання таких функцій жива речовина біосфери з мінеральної основи створює природні води і грунти. Вона створила в минулому і підтримує в стані рівноваги атмосферу. За участю живої речовини йде процес вивітрюваня, і гірські породи включаються у геохімічні процеси.
Задание 60.
1. Правило экологической пирамиды.
Правило екологічної піраміди відбиває кількісні співвідношення продукції, створеної на різних трофічних рівнях: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси, створеної за оденицею часу, (продуктивність) більша, ніж на наступних. Графічно це правило виражають у вигляді піраміди, окремі блдоки якої відповідають масштабам продукції на відповідних рівнях. Тобто екологічна піраміда є графічним відображенням трофічної структури ланцюга живлення.