В підземному водоносному горизонті накопилося близько 5млн.тонн мінеральних солей і близько 230 тонн аміно - і нітросполучень. Великий ступінь забруднення навколишнього середовища при високій щільності населення (500 чол. на 1 кв.км.) приводить до високого рівня захворюваності серед населення області. В жителів міста Рубіжне, особливо у дітей, пригнічений імунітет, чимала кількість вроджених каліцтв, бронхіальної астми, цукрового діабету, злоякісних утворень, у 2-3,5 рази більше ніж по всій Україні. У великої кількості працівників хімічних виробництв виявлено пошкодження у периферичній нервовій системі.
Весною у Лисичанську один з дворів по вулиці Луначарського провалився на 7 метрів вглибину. Не так давно відбувся зсув грунту неподалік від заводу “Стром машина”, частина міста пошкоджена зсувами, “поїхала” по шару глини розташованому на глибині близько 30 метрів в сторону Сіверського Дінця (пішов, як кажуть геологи, зріз пласта). Лисичанську, де за останні півроку грунт буквально уходить в людей з-під ніг уже 27 раз, потрібна протизсувна станція, яка б відслідковувала би небезпечні зони, прогнозувала би розвиток ситуації, попереджувала б про можливість наслідків зсувів. Частина Лисичанська повільно “дрейфує” в сторону Сіверського Дінця. [7]
Сільськогосподарська освоєність Луганської області значно вища ніж в цілому по Україні і становить близько 80%. Саме це порушило екологічну рівновагу між окремими видами угідь – луками і пасовищами, ріллею, лісами, болотами і водними екосистемами.
Грунти в області підвержені водній та вітровій ерозії. Схили круче 3-х градусів ерозировані більше ніж на 80%. Масштабність проблеми необоротної деградації грунтів ставить під загрозу забезпечення населення продовольством. На порушених грунтах, а їх на Луганщині більше половини, поступово знижується урожайність сільськогосподарських культур від 10 до 50 і більше.
В сільськогосподарських підприємствах області зберігається більше 100 тонн непотрібних і невідомих хімічних засобів захисту рослин (в приміщеннях без дахів).
У степовій зоні зрошувальні меліорації супроводжуються вторинним засоленням родючих земель, їх підтопленням і заболочуванням при надмірних поливах. Неправильне застосування мінеральних добрив та отрутохімікатів порушує природний колообіг речовин, погіршує якість сільськогосподарської продукції. При недосконалій технології обробітку грунту і внесення добрив рослини здатні засвоювати лише 50% їхньої кількості, решта змивається поверхневими стоками, потрапляє в підземні і поверхневі води, спричиняє їх підвищену мінералізацію. Отрутохімікати, що використовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур у більшості токсичні для живих організмів, шкідливі для здоров’я людей. Потенціальним джерелом забруднених грунтів, поверхневих і підземних вод, повітря і пестицидів. Вони можуть бути причиною патологічних змін в людському організмі.[3]
За роки соціалістичного будівництва в Луганській області на річці Сіверський Дінець було побудовано більше ніж потрібно екологічно небезпечних об’єктів, в тому числі і Рубіжанський “Краситель”, І Сіверодонецький “Азот”, і Лисичанський содовий і нафтоперероблюючий заводи, Счастинська ГРЄС. В результаті діяльності цих підприємств у головній водній артерії області багато риб скоротили свої ареали і чисельність, стали рідкісними або взагалі зникли. Непереборною перешкодою на нерестовому шляху і зимових міграціях промислових та інших риб є побудова без урахування природоохоронних вимог, без ефективних рибопропускних споруджень платина Луганської ГРЄС. Людська діяльність привела річку Лугань до жахливого стану. Викиди з шахт “Славяносеребська”, “Черкаська” оксиду заліза з Дружковського заводу насичує річку Лугань ядовитими відходами. В річку викидають весь побутовий мусор, дошки, гілляки, тіла померлих тварин, сміття накопичується під залишками старого мосту через Лугань в місті Зимогорськ.
Катастрофічним є стан Пізанського ставка в Петровськім. Із-за порушення берегової лінії вода почала уходити в лісосмугу, це стало причиною масової загибелі риби.
Одна з найчистіших річок України – Айдар – за останні 40 років суттєво обміліла. Зникли сотні впадавших в неї струмків. На багатьох ділянках річки вирублені або висохли верби, які утримували берег, молода парость не висаджується. Від постійних змивів в річку отрутохімікатів зникли раки, погіршилися рибні запаси. Проводиться розорювання земель під огороди в 10-20 метрах від річки. В прибережній смузі проводиться випасання худоби, організовані звалища сміття. Для врятування річки потрібно закрити кар’єри по видобутку піска і глини у Айдара, а також провести рекультивацію земель.
Найскладнішою в області є ситуація з питною водою. Головним джерелом побутового і питного водозабезпечення являються підземні води. Великої шкоди водоймам наносить комунальне господарство, тільки 8% стоків можна рахувати чистими. Перевантаження Вергунських очисних споруд може вивести із ладу 4-й водозабір, що приведе до великомасштабної екологічної катастрофи. Подача питної води по графіку внаслідок її дефіциту посилює загрозу бактеріального забруднення. У водойми після дощів стікаються отрутохімікати і мінеральні добрива отруюючи все живе довкола.[9]
Ліквідація вугільних шахт, що відбувається без урахування прогнозованих оцінок екологічних наслідків з частим порушенням природорохоронного законодавства в умовах недостатнього фінансування цих підприємств, направлених на забезпечення екологічної безпеки по залишковому принципу, призводить до суттєвого ускладнення екологічної ситуації в вугледобувних регіонах області, яка загострює і без того напружену соціальну обстановку. Підвищений інтерес до даної проблеми викликаний прискореним розвитком сучасних природно-техногенних процесів, що вплинули на оточуюче середовище людини внаслідок масового закриття шахт в Луганській області.
Серед цих процесів насамперед виділяють:
· забруднення підземних вод;
· підтоплення і заболочування аграрно-освоєних земель й територій промислово- цивільної забудови;
· зсуви гірських порід і осідання поверхні;
· локальні надходження мінералізованих шахтних і забруднених стічних вод в поверхневі і підземні водні об'єкти;
· прискорення міграції техногенного забруднення з різних накопичувачів твердих і рідких відходів у геологічне середовище і біологічні об'єкти;
· практично не контрольоване поширення шляхів міграції вибухонебезпечних газів.
Зміни геологічного середовища при закритті шахт в загальному плані під впливом двох груп процесів.
Оборотні процеси:
· підйом рівня підземних вод до відміток, що близькі природно історичних;
· відновлення площинного дренування підземних вод, як гідрографічною сіткою, так і за рахунок виходу їх у вигляді струмків на денну поверхню в понижених ділянках рельєфу і зонах розвитку тектонічних порушень.
Необоротні процеси:
· пониження денної поверхні і зсув породи в зонах прямого впливу гірничих робіт;
· пониження механічної міцності порід в зонах обвалів, зсувів і розвитку техногенної тектонічної тріщинуватості, а також внаслідок впливу водонасищення;
· руйнування регіональних водоупорів і активізація міграції мінералізованих вод, а також зміна структури потоків вибухонебезпечних газів.[9]
Нераціональне використання природоохоронних ресурсів забруднюючих атмосферу, воду, грунти, невиправдане втручання в ландшафт, накопичення відходів, застаріння інфраструктури та виробничих технологій, що практикуються протягом багатьох років і мають місце зараз, стали причинами багатьох погіршень в різних регіонів України, в тій чи іншій мірі. Це відбивається на здоров’ї та тривалості життя людини. Несприятливо впливає на інші екосистеми та генофонд культурних та диких рослин і тварин.
Все це вимагає зміни підходу до створення та використання ландшафту, при цьому виникає задача оцінки сучасного стану ландшафту. Необхідної якості основи для розробки екологічно-оптимальних методів господарювання в межах ландшафту, його форм використання та захисту. Для такої оцінки використовується метод визначення ступеня екологічної стійкості (стабілізації) ландшафту КЕСЛ – коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту.
Оцінку ступеня екологічної стійкості ландшафту можна проводити різними способами, зокрема шляхом визначення КЕСЛ з використанням якісних та абіотичних елементів ландшафту.
Методи визначення КЕСЛ1 базується на співставленні площ, які зайняті різними елементами ландшафту з врахуванням позитивних або негативних дій на природну систему. В цьому випадку КЕСЛ1 виражається співвідношенням.
КЕСЛ= ∑Fcт. ∑Fнест.
де: Fст. – площі, які зайняті сільськогосподарськими кормами і рослинними угрупуваннями, які мають позитивний вплив на ландшафт (ліси, зелені насадження, природні луки, заповідники, заказники, орні землі, які використовуються для вирощування багаторічних трав – конюшина, люцерна, трав’янистих сумішей тощо).
Fнест. – площі ,які займають нестабільні елементи ландшафту (оранка, землі з нестабільним трав’яним покривом, площі під забудови та дороги, замулені евтрофованні водойми, місце видобутку корисних копалин та інше, ділянки земель, які підлягають антропогенному спустошенню).