Для проведення навчання розробляється програма, графік проведення, запрошуються викладачі та фахівці. Перед проведенням навчання на підприємстві керівник підприємства, його заступник, керівники виробничих, та технічних служб, галузей виробництва, головні спеціалісти, спеціаліст з охорони праці, члени комісії по перевірці знань повинні пройти навчання, що проводиться в навчальних центрах охорони праці, чи навчальних закладах, або ж це навчання організують служби охорони праці галузевих управлінь чи місцевих державних адміністрацій, щоб потім його організувати на своєму підприємстві.
Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень. Робочий тиждень має бути п’ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Тривалість робочого часу при п’ятиденному робочому тижні не повинна перевищувати 8 год., при шестиденному - 7 год., а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняття їжі працівникам надається перерва, після перших чотирьох годин від початку роботи тривалістю до двох годин, яку працівник може використовувати за власним розсудом.
Для відпочинку працівникам надається щорічна основна та додаткова оплачуванні відпустки. Тривалість відпустки згідно з Законом України “Про відпустки" повинна бути не менше 24 календарних днів, а для осіб до 18 років - 31 календарний день. Додаткова відпустка надається за роботу у шкідливих умовах праці в середньому до 7 календарних днів та за особливий характер роботи і ненормований робочий день до 7 календарних днів. Матері, яка виховує двох і більше дітей віком до 15 років, надається додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів.
Для виконання роботи працівники безкоштовно відповідно до встановлених норм повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), мийними засобами. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту покладається на керівника робіт. Засоби індивідуального захисту включають спеціальний одяг (халати, костюми, фартухи, куртки, жилети, комбінезони), спеціальне взуття (чоботи, черевики) та інші засоби індивідуального захисту (рукавиці, протигази, захисні окуляри, шоломи, каски, щитки, протишумні навушники, вкладиші тощо).
З метою оцінки стану здоров’я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку професійних захворювань підприємство організовує медичні огляди - попередній та періодичний.
Попередній медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу для встановлення фізичної і психофізіологічної придатності його до виконання роботи за конкретною професією, спеціальністю, посадою та допуском до роботи осіб віком до 21 року.
Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, що зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці.
Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за обраною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Керівник підприємства призначає відповідального за організацію медичних оглядів, який разом із санітарно-епідеміологічною службою, профспілковим комітетом визначає контингент осіб, що підлягають періодичним медичним оглядам, складає поіменний список, узгоджуючи його в санепідслужбі, видає наказ про проведення медоглядів у строки, погоджені з лікувально-профілактичним закладом.
Атестація робочих місць на підприємстві проводиться атестаційною комісією, створеною за наказом роботодавця, завданням якої є виявлення на робочих місцях наявності шкідливих та небезпечних виробничих факторів, встановлення їх рівня, розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та підтвердження права працівника на передбачені чинним законодавством пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Результати атестації робочих місць є підставою для встановлення скороченої тривалості робочого часу, встановлення тривалості додаткової відпустки за шкідливі умови праці, пільгової пенсії.
Санітарно-побутове забезпечення працівників підприємства включає обладнання гардеробних, умивальних, душових, туалетних, побутових кімнат, кімнат відпочинку, їдалень, буфетів, медичного профілакторію тощо.
За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій.
Громадський контроль за станом умов парці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.
Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України “Про пожежну безпеку" та “Правилами пожежної безпеки України”.
Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною виробничої діяльності підприємства і в цілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівників виробничих підрозділів, в обов’язки яких входять дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюється одночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами насіння пожежі. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском і бочки з водою.
Висновки:
1. Зібрані літературні джерела по екологічних ризиках і шляхах їх подолання.
2. Дана детальна екологічна характеристика ВАТ „Жашківський маслозавод". Визначені джерела забруднення на підприємстві, забруднюючі речовини, рівні та обсяги викидів.
3. При розгляді технологічних та виробничих процесів проаналізовані хімічні засоби і методи, які поліпшують якість сировини та продукції.
4. Розглянуті загальні методи очистки повітря та методи газоочистки, які здійснюються на ВАТ „Жашківський маслозавод".
5. Проведені розрахунки рівні викидів забруднюючих речовин. Намічені можливості їх зниження.
6. Охарактеризовані заходи, які проводяться на заводі з метою зниження екологічних ризиків.
Пропозиції:
1. ВАТ „Жашківський маслозавод” розміщується в межах міста Жашкова, тому з метою зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище проводити удосконалення систем газоочистки та очистки стічних вод на локальних очисних спорудах.
2. Проводити постійний моніторинг за рівнем викидів в атмосферу, а також розрахунки приземних концентрацій забруднюючих речовин на території заводу та його санітарно-захисної зони.
3. Оскільки метою пітприємства є випуск єкологічно-чистої продукції, без штучних добавок і консервантів, забезпечити її проводячи постійний контроль за якістю сировини та застосовуючи сучасні технології переробки молока.
1. В.М. Устименко. Методологічні аспекти визначення екологічних ризиків // екологічний вісник. - 2006. - №4. - с.2 - 5.
2. Регіон - 2004: Стратегія оптимального розвитку // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 11 - 13 листопада 2004р. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. - 135 с.
3. безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика: Матеріали II науково-методичної конференції. - Київ: Міносвіти України -НАУ, 2003. - 209с.
4. Безопасность жизнедеятельности: жизнедеятельности: Учеб. пособие / Д.В. Баличиева, П.А. Цандеков, Н.В. Кропотова. - Симферополь: ИПП “Таврия", 2002. - 250 с.
5. Екологічна безпека продукції і оточуючого середовища - потреба суспільства: Зб. наукових праць. Вип.2 - Київ: Укр. Технологіч. Академія, 2004. - 152 с.
6.В.С. Джиригей. Екологія та охорона навколишнього середовища. - К.: Т-во ”Знания“, КОО, 2006. - 319 с.
7.В.Т. Луконенко, Г.Ф. Несоленов. Определение антропогенного воздействия производственного процеса на воздушную среду. - Самара: Самарский гос. агрокосм. ун-т, 1994. - 44 с.
8. Контроль за выбросами в атмосферу и работой газоочистных установок на предприятиях машиностроения. - М: Машиностроение, 1984. - 128 с.
9. Хімія та екологія атмосфери / Федишин Б. М., Борисюк Б. В., Вовк М.В. та інші. - К.: Алерта, 2003. - 272 с.
10. Вредные химические вещества: Справ. изд. / Под ред. В.А. Филова и др. Л.: Химия, 1990. - 464с.
11. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение: Учебн. пособие. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 304с.
12. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86.Л., Гидро-метеоиздат, 1987. - 94 с.
13. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе. - Справ, изд. М.: Хи-мия,-1991. - 368с.
14. Малита Д.М. и др. Современные методы определения загрязнений населенных мест. - М.: Медицина, - 1980.
15. Перегуд Е.А., Быковская М.С., Гернет Е.В. Быстрые методы определения вредных веществ в воздухе. М.: Химия. - 1970. - 359 с.
16. Перегуд Е.А. Химический анализ воздуха (новые и усовершенствованные методы). - Л.: Химия. - 1976. - 328 с.
17. Методы анализа загрязнений воздуха. / Другое Ю.С., Беликов А.Б., Дъякова Г.А., Тульчинский В.М. М.: Химия. - 1984. - 394 с.
18. Лейте В. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на рабочем месте. - Пер. с нем. - Под ред. А.П. Коузова. - Л.: Химия. - 1980. - 344 с.
19. Збірник методик по розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами. - Ленінград: Хімія, 1986. - 104 с. 20. Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами. - Донецьк, 1999.
21. ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення". - Київ: 2002 р.
22. Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від процесів електрогазозварювання, наплавлювання, електрогазорізання та напилювання металів. - Київ. 2003 р.
23. Перелік гранично допустимих концентрацій та ОБРД.
24. Питомі показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне Повітря від основних виробництв промисловості та сільського господарства. - Київ: Мінекоресурсів України, 2001.