Моніторинг здійснюється з урахуван ням контролю за станом води в притоках Дніпра (Рось, Ольшана, Тясмин та ін.).
Відзначимо, що, незважаючи на наявність форм державної статистичної звітності в Україні, немає інтегрованої системи спостереження за водою в р. Дніпро і не напрацьовані дійові механізми збору і ефективного використання даних. Тому питання створення моніторингу Дніпра для України, з її складною екологічною ситуацією та розташуванням у центрі Європейського континенту є навіть актуальним [14].
Створення такої інтегрованої системи має здійснюватись за напрацьованими да-, ними Міністерства охорони здоров'я.
Метою створення такої системи є систематичне отримання оперативної інформації про ступінь забруднення води для оцінки і управління факторами ризику здоров'я людини як для України, так і для інших територій (Чорне море та ін.).
Методологічно давно установлено, що для проведення моніторингу стану об'єктів навколишнього середовища визначення однієї тільки кількості негативних чинників не достатньо.
Необхідно визначити їх дію на стан природи, сільгоспугідь та здоров'я людини.
При вирішенні цього питання поряд з традиційними мікробіологічними, фізико-хімічними методами досліджень із використанням високочутливих приладів (хроматографів, полярографів, спектрофотометрів) ми на майбутнє передбачаємо проведення біо-індикації. Етапами створення моніторингу є:
- конкретизація мети та завдань;
- оцінка існуючої інфраструктури;
- розробка ключових елементів;
- проведення формуючого експерименту.
В роботі з програми моніторингу задіяні обласна, Черкаська міська санепідстан-ція, а також санепідстанції Канівського, Черкаського, Золотоніського та Чигиринського районів[15].
2.1.2 Результати моніторингу Кременчуцького водосховища
З 1995 по 2006 рік в 11 створах відібрано 308 проб річкової води на хімічні та мікробіологічні показники.
Лабораторії санепідстанцій, що проводять дослідження, - акредитовані, спеціалісти мають вищі та перші кваліфікаційні категорії. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій складається з фотоелектроколориметрів - 39 шт., спектрофотометрів - 6 шт., полярографів - 4 шт., хроматографів - 5 шт., атомно-абсорбійного спектрофотометра - 1 шт. Результати моніторингу використовуються санепідслужбою при здійсненні державного санепіднагляду за станом водосховища. Аналіз лабораторних досліджень та оперативної роботи свідчить, що за останні роки намітилась незначна тенденція до оздоровлення водосховища(таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 - Динаміка невідповідності стану водивимогам СанПіНу №4630-88за 1995-2006 роки за хімічнимита бактеріологічними показниками (в %)
| Роки | Хімічні показники | Бактеріологічні показники |
| 1995 | 50,5 | 25,7 |
| 1996 | 77,3 | 27,6 |
| 1997 | 29,2 | 22,9 |
| 1998 | 31, 1 | 14,9 |
| 1999 | 26,7 | 14,6 |
| 2000 | 21,0 | 5,0 |
| 2001 | 25,0 | 8,5 |
| 2002 | 24,0 | 8,5 |
| 2003 | 23,6 | 8,4 |
| 2004 | 23,2 | 7,8 |
| 2005 | 24,0 | 6,5 |
| 2006 | 23,0 | 6,3 |
Результати моніторингу водосховища показали, що відсоток проб, які не відповідають гігієнічним нормативам за хімічними показниками зменшився у два рази, за бактеріологічними - до трьох разів. Це також пов'язано зі зменшенням промислових скидів та кількості судо-заходів в п. Черкаси, інші пристані області.
В результаті чітко організованої роботи щодо збору підсланьових і господарсько-фекальних вод з приписних та транзитних плавзасобів їх викиди в акваторію водосховища за останні 12 років санітарно-епідеміологічна та екологічна служби області не реєстрували.
Але на стан якості води водосховища значний негативний вплив мають аварійні викиди промислових і комунальних підприємств.
Так, аварія на каналізаційному колекторі в м. Черкаси в грудні 2001 року призвела до викиду значної кількості (понад 238,4 тис. м3) фекально-господарських стоків. Створений штаб із надзвичайних ситуацій облдержадміністрації провів ряд організаційно-оперативних заходів щодо швидкої ліквідації аварії [13].
Фекально-господарські стоки призвели до різкого погіршення показників якості води. Враховуючи ситуацію, була винесена постанова головного державного санітарного лікаря області про заборону промислового та любительського риболовства, проведення оздоровчо-спортивних заходів на території нижче викиду. Про аварію на колекторі ми інформували санепідслужби сусідніх Кіровоградської та Полтавської областей. Для одержання об'єктивної і оперативної інформації про рівень та структуру забруднення санепідслужба налагодила щоденне лабораторне дослідження води на основні органолептичні, хімічні, бактеріологічні та вірусологічні показники в точках нижче викиду і контрольно-фоновій точці (на 500 м вище аварійного викиду).
Під час аварії на каналізаційному колекторі відібрано і досліджено 147 проб на бактеріологічні показники і 135 проб на санітарно-хімічні.
Спостереження проводились в шести точках (у двох м. Черкаси, Черкаського і Чигиринського районів - з 31.12.01 р. по 12.01.02 p.), потім з 12.01.02 р. - в трьох точках.
Необхідно відзначити, що лабораторні дослідження проводились на підставі угоди між управлінням з надзвичайних ситуацій облдержадміністрації і обласною санепідс-танцію, завдяки чому було частково відшкодовано затрати, яких ми зазнали.
Дані (таблиця 2.2) свідчать про погіршення якості води річки Дніпро за бактеріологічними показниками, пов'язане з аварійним скидом господарсько-фекальних стічних вод.
Таблиця 2.2 - Стан р. Дніпро за період аваріїна каналізаційному колекторі м. Черкаси(бактеріологічні показники).
| Показники | До початку аварійного скиду | В період аварійного скиду |
| Індекс ЛКП* | <500 | 240000 |
| Коліфаги | н/в | 3000 |
| Індекс колі | н/в | 3700 |
| Патогеннна мікрофлора | н/в | н/в |
*ЛКІІ - локтозопозитивні кишкові палички.
На кордоні з Кіровоградською областю (пристань Адамівна) погіршення показників річкової води не відмічалось.
Незважаючи на аварійну ситуацію, якість питної води в місті не погіршилась, оскільки водозабірна станція міста розміщена за 25 км вверх по течії.
Після ліквідації наслідків аварії нижче місця аварії відібрано і досліджено три проби води. Якість води відповідає вимогам СанПіНу №4630-88.
При проведенні робіт виникли деякі непередбачені труднощі. Так, установи санепідслужби не оснащені відповідними плавзасобами, засобами для прорубування ополонок на льоду для відбору води, співробітники не забезпечені теплими спецодягом і взуттям.
При проведенні робіт виникли деякі непередбачені труднощі. Так, у табелі оснащення установ сан епідслужби відсутні відповідні плавзасоби, засоби розробки опо лонок на льоду для відбору води, співробітники не забезпечені теплим спецодягом і взуттям.
У березні 2003 року екологами-науковцями Черкаського університету на конкурсній основі було отримано грант посольства Великобританії в Україні з теми: «Моніторинг басейну р. Дніпро». Актуальність обраної теми проекту була викликана необхідністю вивчення впливу на здоров'я людей та стан довкілля забруднювачів хімічного та біологічного походження, що містяться у водах Дніпра. Дослідження, проведені відповідними державними установами у поперед ні роки, мали вибірковий характер і недостатньо розкривали екологіч ну оцінку стану річки Дніпро. Су часні дослідження науковців уні верситету протягом 2003-2005 ро ків дозволять у динаміці глибше і детальніше вивчити вплив забруд нюючих речовин та розробити ме тодологічні підходи до зменшення їх концентрації у воді. Це сприяти ме оздоровленню Кременчуцького водосховища як джерела водопос тачання для багатьох міст України, позитивно вплине на природні еко системи та відновить рекреаційні можливості водосховища. Крім цього буде надано можливість контролювати екологічний стан во доймища, яке є джерелом госпо дарсько-побутових промислових та технологічних потреб регіону. Дослідження провадяться на базі 2-х кафедр екології університету та акредитованих лабораторій об ласної санепідстанції. Передбача ється проведення біоіндикації ста ну р. Дніпро з використанням комп'ютерних програм та обробки результатів досліджень. З цією ме тою буде використаний пакет прик ладної програми МАGІС, розроб лений фахівцями Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України. Ця програма по зитивно оцінена Експертною ра дою «Асоціації спеціалістів з ме дичної інформатики» і не має віт чизняних та зарубіжних аналогів.
Наведені дані підтверджують доцільність подальшого про ведення моніторингу за екологіч ним станом Кременчуцького водо сховища та впровадження на май бутнє методу біоіндикації при здій сненні моніторингу.
Моніторинг якості води у во досховищі дасть змогу обґрунту вання для проведення профілак тичних заходів у населених пунктах-водокористувачах водос ховища з попередження інфекцій них захворювань водної етіології.
2.2 Екологічна оцінка стану якості Кременчуцького фодосховища.
Вода є одним з основних елементів довкілля. Проблема стану якості води водних об'єктів актуальна для усіх регіонів України. Особливо це стосується р. Дніпро, оскільки його водні ресурси, за даними К.А. Середи (Міністерство екології та при родних ресурсів України), складають близько 80% водних ре сурсів нашої країни та забезпе чують 32 млн. населення і 2/3 господарського потенціалу України [1]. Оздоровлення басейну р. Дніпро є одним з найваж ливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони нав колишнього середовища. Орга нізація і проведення засобів оз доровлення р. Дніпро вимагають наявності повної і правдивої ін формації щодо якісних і кількіс них характеристик забруднюю чих воду речовин [2].