Смекни!
smekni.com

Еколого-біологічні дослідження місцевості (стр. 3 из 14)

Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 2,5 рази і спостерігалась у липні на ПСЗ № 1. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту і на обох постах – 51%.

Максимальна концентрація оксиду вуглецю досягла 0,6 ГДК, пилу – 0,1, діоксиду сірки – 0,1 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів та бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні граничнодопустимі концентрації.

Рівень забруднення повітря на обох постах суттєво не відрізнявся.

У річному ході звітного року спостерігалось зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у березні та листопаді – грудні. Річний хід концентрацій пилу, оксиду вуглецю та діоксиду сірки не зазнав значних змін.

У порівнянні з попереднім роком спостерігалося деяке підвищення рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту, вміст інших домішок не змінився.

У 2008 році потужність експозиційної дози гамма-випромінювання по області становила 8-13 мкР/год, сумарна бета-активність випадінь у м. Чернігові - 764,6 Бк/м2 (при допустимому рівні 3300 Бк/м2).

Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією за 2006 р. проведено 2438 досліджень проб забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, з них з перевищенням ГДК 49 (1,9 %), в т.ч. в міських поселеннях 2146 проб, з них з перевищенням ГДК 42 проби (1,9 %), в сільських поселеннях 222 проби, з них з перевищенням ГДК 7 проб (2,4 %). Дослідження шкідливих речовин в атмосферному повітрі проводились за такими показникам: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, аміак, свинець, ацетон, толуол, ксилол, бензол.

В місті Чернігові, згідно вказівки МОЗ України з 1995 р. проводиться спостереження забруднення атмосферного повітря на маршрутному посту (м. Чернігів – 13). по 16 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак, свинець, ацетон, сірководень, ртуть, ксилол, бензол.

В перелік підприємств – основних забруднювачів навколишнього природного середовища Чернігівської області входить Комунальне енергогенеруюче підприємство „Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми „ТехНова”, яке занесено до „Переліку екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного рівня”. Контроль за обсягом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2006 р., проводився ЗАТ „Техенерго” (м. Львів). Перевищень нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин не зафіксовано.


Табл. 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі за найпоширенішими речовинами (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів

тис. тонн

Населені пункти, райони 2006 р. 2006 р.
Всього В т.ч. Всього В т.ч.
Стаціонарні джерела Пересувні джерела Стаціонарні джерела Пересувні джерела
Разом В т.ч. Разом В т.ч.
пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
м. Чернігів 31,705 17,011 4,186 8,838 2,389 1,166 14,694 27,951 12,310 3,211 6,043 2,067 0,488 15,641
Чернігівський 3,032 1,730 0,081 0,090 0,099 0,196 1,302 4,626 3,434 0,06 0,058 0,089 0,173 1,192
Населені пункти, райони 2008 р. (+/-)2008р. до 2007р.
Всього В т.ч. Всього В т.ч.
Стаціонарні джерела Пересувні джерела Стаціонарні джерела Пересувні джерела
Разом В т.ч. Разом В т.ч.
пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид вуглецю
16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
м. Чернігів 29,509 13,185 3,423 6,978 1,859 0,420 16,324 1,558 0,875 0,212 0,936 -0,21 -0,068 0,683
Чернігівський 6,309 5,148 0,045 0,036 0,089 0,079 1,161 1,683 1,714 -0,015 -0,023 -0,01 -0,093 -0,031

1.3 Екологічний стан водного середовища

Загальний забір води в 2008 році в області згідно з даними державної статистичної звітності форми № 2-ТП (водгосп) становив 147,9 млн. м3. У порівнянні з 2007 роком (160,4 млн. м3) забір свіжої води зменшився на 12,5 млн. м3, або на 7,8 % (рис. 1.1.).


Рис. 1.1. Забір свіжої води

У зв’язку зі зменшенням виробництва електричної енергії КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" загальний забір води з поверхневих джерел зменшився в порівнянні з минулорічним на 10,07 млн. м3, або на 10,8 %, і становить 83,02 млн. м3. Динаміка забору води з поверхневих джерел за останні десять років представлена на рис. 1.2.



Рис. 1.2. Динаміка забору води з поверхневих джерел

Загальний обсяг забору підземних вод становить 64,88 млн. м.3 і, в порівнянні з 2007 роком (67,31 млн. м3), зменшився на 2,43 млн. м3, або на 3,6 %. Динаміка забору води з підземних джерел за останні десять років наведена на рис. 1.3.


Рис. 1.3. Динаміка забору води з підземних джерел


Структура загального водозабору

млн. куб. м %
2005р. 2006 Різниця(+ збільш.- зменш.) (+збільш.- зменш.)
Загальний водозабір 160,4 147,9 -12,5 -7,8
- забір води поверхневої 93,09 83,02 -10,07 -10,8
- забір води підземної 67,31 64,88 -2,43 -3,6

Структуру забору води по галузям економіки представлено на рис. 1.4.


Рис. 1.4. Структура загального водозабору

Загальне використання водних ресурсів у 2006 році становило 136,7 млн. м3 і зменшилось, в порівнянні з 2005 роком (148,6 млн. м3), на 11,9 млн. м3, або на 8,0 %.

Використання води у промисловості становить 80,48 млн. м3, або 58,9 % від загального використання води. Зменшення загального водокористування проти минулого року (98,22 млн. м3, або 66,1 % від загального використання) пояснюється зменшенням забору поверхневої води КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТехНова" у зв’язку зі зменшенням виробництва тепло- та електроенергії (рис. 1.5.).

Використання води в комунальному господарстві становить 32,14 млн. м3, або 23,5 % загального використання. Водоспоживання населення у комунальному секторі у межах 31,44 млн. м3 на рік, або 122,6 літрів на добу на одного мешканця.

Використання води в сільському господарстві становить 20,34 млн. м3, або 14,9 % загального використання води і збільшилось в порівнянні з попереднім роком (14,46 млн. м3) на 5,88 млн. м3, або на 40,7 %. Це пов’язано зі збільшенням використання води для риборозведення.

1.4 Екологічний стан грунтів і відходів

Екологічну стійкість земельних ресурсів Чернігівської області характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями.

За даними Державної станції захисту рослин Чернігівської області в 2006 році використано в сільському господарстві 501,1 тонн пестицидів на загальній площі 732,71 тис. га. Зокрема, використано інсектицидів – 35,715 тонн на площі 232,7 тис. га, фунгіцидів – 78,73 тонн на площі 92,21 тис. га, гербіцидів – 284,348 тонн на площі 394,6 тис. га, протруювачів – 65,91 тонн, інших засобів захисту рослин – 36,4 тонн на площі 4,54 тис. га. Оброблено біометодом 4,542 тис. га сільськогосподарських угідь.

Земельний фонд регіону станом на 1 січня 2007 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2090,9 тис. га (65,5 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 724,0 тис. га (22,7 %.); забудовані землі становлять 99,8 тис. га (3,1 %); заболочені землі 123,2 тис. га (3,9 %); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,3 тис. га (0,9 %); води 67,7 тис. га (2,1 %); інших земель 56,4 тис. га (1,8 %).

Табл. 1.5.Структура земельного фонду

Типи земель та угідь Площа земель та угідь за роками, тис. га
2002 2003 2004 2005 2006
Всього земель 3190,3 3190,3 3190,3 3190,3 3190,3
Сільськогосподарські угіддя всього, в т. ч.. 2105,5 2105,7 2103,4 2099,0 2090,9
- рілля 1358,0 1364,3 1372,8 1373,4 1376,1
- перелоги 96,1 89,9 81,6 79,3 76,0
- багаторічні насадження 25,0 24,9 24,9 24,7 24,6
- сіножаті 330,7 330,5 329,3 327,2 322,6
- пасовища 295,7 296,1 294,8 294,4 291,6
Ліси та інші лісовкриті площі 713,3 713,6 715,4 717,7 724,0
Забудовані землі 100,8 100,7 99,6 99,7 99,8
Відкриті заболочені землі 118,7 118,5 119,5 121,4 123,2
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри тощо) 27,9 27,8 28,4 28,2 28,3
Поверхневі води суходолу 67,5 67,7 67,7 67,8 67,7
Інші землі 56,6 56,3 56,3 56,5 56,4

Структура земель, в порівнянні з 2005 роком, майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси.