Таблиця 1.10
Обсяг та стан зберігання заборонених і непридатних до використання ХЗЗР
| Кількість, (тонн) | Кілкість складів | Стан складських приміщень | Дані про ХЗЗР, що зберігаються у складі (тонн) | ||||||||
| Загальний обсяг закожною категорією | Стан тари, в якій зберігаються ХЗЗР | ||||||||||
| Добрий (шт.) | Задовільний (шт.) | із них паспортизовані (шт.) | незадовільний, (шт.) | А (заборонені) | Б (непридатні) | В (невідомі) | добрий | задовільний | незадовільний | ||
| 933,574 | 253 | 135 | 68 | - | 50 | 97,474 | 278,92 | 557,18 | 669,212 | 165,808 | 98,554 |
Інформація щодо показників та стану поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) в 2006 році приведена в таблиці 1.11.
Таблиця 1.11
Показники та стан поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) в 2006 році
| Кількість знешкоджених ХЗЗР у 2006 році (тонн) | Обсяги та джерела фінансування роби по знешкодження ХЗЗР у 2006 році | Кількість ХЗЗР запланованих на знешкодження в 2007 році (тонн) | Обсяги та джерела фінансування запланованих робіт із знешкодження ХЗЗР у2007 році |
| 48,3 | 600 тис. грн. - обласний фонд ОНПС, 30 тис. грн. – місцевий фонд ОНПС | 48,4 | 630 тис. грн. –обласний фонд ОНПС |
Демографічну ситуацію на території Чернігівського району можна характеризувати як кризову. Незважаючи на зростання народжуваності, сумна тенденція вимирання населення - кількаразове перевищення показника смертності над рівнем народжуваності - не припиняється. Зокрема почастішали випадки дитячої смертності [19].
Демографічні показники на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, погіршилися: народжуваність зменшується, а смертність зростає, працездатне населення мігрує із цих територій на чисті. Крім того, ставлення населення, яке проживає на чистих територіях, до продукції, виробленої на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, ускладнює її реалізацію, що передовсім призводить до скорочення місцевих доходів. Усе це спричиняє як зменшення виробничої активності населення, так і скорочення кількості робочих місць. У результаті погіршився економічний стан цих регіонів та рівень добробуту населення, яке в них проживає. Погіршення якості харчування, умов праці та відпочинку позначилося на стані здоров'я населення.
Обмеження видів діяльності, що є традиційними для населення цих територій, створює труднощі у повсякденному житті. Частина населення не довіряє інформації про ефективність заходів щодо подолання наслідків аварії, про безпечність теперішньої радіаційної обстановки і концентрації радіонуклідів у харчових продуктах, його охоплює тривога за своє здоров'я і здоров'я своїх близьких. Мають місце масові факти не завжди виправданого самообмеження в споживанні окремих продуктів місцевого виробництва, відмови від певних видів діяльності чи відпочинку.
Внаслідок геохімічних особливостей територій, що зазнали радіоактивного забруднення, у більшості осіб, які тут проживають, вміст важливих для організму людини мікроелементів (йоду, селену, кобальту, фтору тощо) недостатній, тому самообмеження у споживанні деяких видів продуктів (наприклад, молока, ягід) сприяло значному зменшенню фізіологічних норм надходження до організму людини вітамінів і мікроелементів.
Несприятливі зміни демографічної ситуації протягом останніх років відбилися і на віковій структурі населення району. Чернігівський район має високий рівень демографічної старості, в 2004 р. лише 15,3 % жителів складали діти. Проте, як позитивний факт, слід відмітити зростання частки дітей у чисельності населення міста у зрівнянні з попередніми роками (у 2003 – 2006 роках вона складала 16 %) [31].
Найбільш поширеними хворобами, що найбільш поширені серед населення, є основні хвороби системи кровообігу (12 %), захворювання ендокринної системи (10 %) та новоутворення (15 %), а також коефіцієнт смертності немовлят (1,2 на 1000 живонароджених).
Розмаїття хвороб серед евакуйованого населення спричинює зростання інвалідності. За післяевакуаційний період вона зросла у кілька десятків разів порівняно з показниками, які були в перші роки після аварії. Частота інвалідності серед жінок вища порівняно з чоловіками. Її рівень підвищується, починаючи із 40-річного віку.
Серед причин втрати працездатності превалюють захворювання органів кровообігу, травлення, дихання, нервової системи і чуття. У жінок помітне місце займають також хвороби ендокринної та кістково-м'язової систем.
Мета дослідження – вивчення можливостей використання навчальної екологічної стежки в формування компетентностей природоохоронного напрямку.
Дослідники розглядають поняття компетентність в різних аспектах: готовність до професійної діяльності (Л.Гапоненко, В.Маслов); розвиток житттєвої компетентності дитини, яка має бути сумірною з вимогами життя (І.Єрмаков, О.Кононко); компетентність на базі здобутих знань, досвіду й діяльності учня (Е.Соф’янц); загальна здатність, що ґрунтується на досвіді, знаннях, цінностях (С.Шишов) та ін. У педагогічній науці немає однозначного визначення понять компетенції. Міжнародна комісія Ради Європи визначила компетентності як “загальні ключові вміння, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, ключові уявлення, опорні знання”. Компетенції особистості – готовність учнів використовувати засвоєні знання, навчальні вміння і навички, а також способи діяльності в практичному житті для виконання практичних і теоретичних завдань.
Ученими-педагогами компетентність розглядається як готовність і здатність особистості реалізувати знання й досвід у проблемній ситуації. Визначають шість груп ключових компетенцій: соціальні, інформаційні, комунікативні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, полікультурна [3]. Водночас учені визначають і предметні компетенції [1; 2; 4]. Це те коло питань, з якими студенти ознайомлюються під час опанування навчальних дисциплін, ті знання й уміння, якими вони оволодівають. Предметні компетенції є підґрунтям, базою, на якій формуватимуться ключові компетенції.
Навчальна екологічна стежка є ефективним засобом формування комплексу компетенцій, перш за все предметних та функціональних компетенцій природоохоронного спрямування. Студентами наукової проблемної групи “Сучасний стан довкілля та екологічна освіта” при кафедрі методики викладання біології була створена екологічна стежка на базі агробіологічного комплексу (АБК) МДПУ. Структура стежки включає шість станцій: 1) “Дендропарк”; 2) “Рідкі і зникаючі рослини”; 3) “Агрофітоценоз”; 4) “Лугова рослинність”; 5) “Квітково-декоративні рослини”; 6) “Без верби та калини нема України”.
На кожній станції за маршрутом екологічної стежки вивчено видовий склад флори та встановлено екскурсійні об'єкти, систематизовано інформаційний матеріал для екскурсій з різними категоріями відвідувачів, розроблена методика організації самостійної пізнавальної діяльності учнів на кожній станції. Під час проведення екскурсій за маршрутом екологічної стежки у студентів удосконалюються поняття, які є основою формування предметних природоохоронних компетенцій: рідкі та зникаючі види рослин, Червона книга України, ендемічні види, реліктові рослини, арборетум та ін.
Таким чином, використання навчальної екологічної стежки в навчальному процесі у ВНЗ сприяє формуванню у студентів комплексу компетенцій, як предметних, так і ключових.
Для виховання у сучасної людини не споживацького і руйнівного відношення до природи, навколишнього середовища, а дбайливого, конструктивного та бережливого, необхідно широко впроваджувати екологічну освіту громадян.
Проведення за підтримки Держуправління інформаційно-просвітницьких та практичних природоохоронних заходів, обласних етапів Всеукраїнських акцій, екологічних походів, експедицій, роботи на навчально-виховних екологічних стежках, направлених на збереження, відтворення та охорону навколишнього природного середовища, стали традиційними на Чернігівщині.
В 2006 році в освітніх закладах області працювали 381 еколого-натуралістичний гурток, 56 екологічних клубів, 187 природоохоронних загонів, в тому числі 118 загонів зелених патрулів, 69 загонів блакитних патрулів.
На маршрутах 84 екологічних стежок протягом року проводилась навчально-виховна, дослідницька, практична, природоохоронна, пропагандистська робота з питань охорони довкілля, учні знайомились з особливостями флори та фауни своєї місцевості, історичними пам’ятками, пам’ятками природи, вивчали рослинність лісів, парків.
Беручи участь в обласному екологічному місячнику «Садимо дерева – відроджуємо землю», учнівські колективи під керівництвом вчителів, спеціалістів лісового і сільського господарств посадили 13552 плодових дерева, 90469 декоративних дерев, 5255 декоративних кущів, заклали 255,5 п/м зеленої горожі, 256 шкілок, 7 плодово-декоративних розсадників, 12 нових парків, 8 скверів, 49 алей, озеленили 297 шкіл, 62 дошкільних заклади та громадські установи, 18 тваринницьких ферм, зібрали 650 кг насіння дерев та кущів.
В рамках акції «Зелений вінок Пам’яті» юними натуралістами області впорядковано і озеленено 359 братських могил, стел, обелісків.