Ксо = (А + 0,01NКm)۠۠۠·Кa·Кн·Кc·КB·Кn ,
де А — фонове забруднення атмосферного повiтря (А = 0,5 мт/м3); N- сумарна інтенсивність руху автомобiлів на ділянці вулицi (шт./год); Кm — коефiцiєнт токсичностi автомобiлiв за викидами в повiтря СО; Ка — коефiцiєнт, шо враховує аерацiю місцевості; Кн — коефіцiєнт, що враховує зміну забруднення атмосферного повiтря оксидом карбону, залежмо вiд величини поздовжнього нахилу; Кс — те саме вiдносно швидкості вітру; Кв — те саме відносно вологостi повiтря; Кn — коефiцієнт збільшення забрудненості атмосферного повiтря оксидом карбону бiля перехресть. [12 ]
Коефіцiєнт токсичностi автомобiлiв визначають як середньозалежний для потоку автомобiлів за формулою:
Кm=Pi·Km΄,
де Рi — склад руху, часткa одиниці; значения Km΄,визначають за таблицею.
Коефіцiєнт токсичностi автомобiлiв
| Тип автомобіля | Коефіцiєнт Km΄, |
| Важкий вантажний(мікроавтобус) | 2,3 |
| Середній вантажний | 2,9 |
| Легкий вантажний | 0,2 |
| Автобус | 3,7 |
| легковий | 1,0 |
Значення коефіцієнта Ка , (враховує аерацію місцевості)
| Тип місцевості | коефіцієнт Ка |
| Транспортні тунелі | 2,7 |
| Транспортні галереї | 1,5 |
| Магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків | 1,0 |
| Вулиці та дороги з одноповерховою забудовою | 0,6 |
| Міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи | 0,4 |
| Пішоходні тунелі | 0,3 |
Для магістральної вулиці Ка =1.
Значення коефіцієнта Кн ,що враховує зміни забруднення повітря СО відповідно до величини повздовжнього нахилу вулиці, визначають за таблицею.
| Повздовжній ухил,град | Коефіцієнт Кн |
| 02468 | 1,001,061,071,181,55 |
Коефіцієнт Кс ,що враховує вплив швидкості вітру на вміст СО в повітрі
| Швидкість вітру, м/с | Коефіцієнт Кс |
| 123456 | 2,702,001,501,201,051,00 |
Коефіцієнт Кв (враховує вплив відносної вологості повітря на концентрацію СО)
| Відносна вологість повітря,% | Коефіцієнт Кв |
| 100908070605040 | 1,451,301,151,000,850,750,60 |
Значення коефіцієнта Кnдля різних типів перехресть
| Тип перехрестя | Коефіцієнт Кn |
| Регульоване перехрестя:Світлофорами звичайнеСвітлофорами регульованеСамо регульованеНерегульоване:Зі зниженою швидкістюКільцевеЗ обов’язковою зупинкою | 1,82,12,01,92,23,0 |
Підставивши значення наведених коефіцентів, обчислюють концентрацію оксиду карбону на певній ділянці магістралі за різних метеорологічних умов або на ділянках з різною забудовою. Доходять висновків, які чинники більше, а які менше впливають на забрудненість повітря оксидом карбону, що міститься у викидах автотранспорту [12].
Розділ 3. Еколого-економічні розрахунки збитків, завданих державі в результаті викидів в атмосферу
3.1. Економічні механізми управління в галузі охорони навколишнього середовища в Україні
Протягом оставннiх трьох десятирiч в Українi була сформована система управлiння природоохоронною дiяльнiстю. Розрiзняються два головних перiоди розвитку цiєї системи:
- регулятивний - з 60-х до початку 90-х рокiв, коли було прийнято ряд законоданчих актiв з питань охорони навколишнього природного середовища;
- еколого-економiчний, починаючи з 1991 р., коли було введено в дiю Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, яким були вставовлено засади формувавння економiчних механiзмiв природокористування та природоохоронної дiяльностi.
Найважливiшими функцiональними елемевтом державної системи управлiння природоохоронною дiяльнiстю є наступнi складовi економiчного механiзму природокористування та природоохоронної дiяльностi:
- механiзми зборiв за забруднення навколишнього природного середовища та за спецiальне використання природних ресурсiв;
- механiзм вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок порушення законодавства про охорону довкiлля;
- система державного бюджетного фiнансування природоохоронних заходiв через головний роздiл у складiДержбюджету “Охоронанавколишньогоприродного середовища та ядерна безпека”, Державний, республiканський АР Крим та мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища у складi вiдповiдних бюджетiв [72 ].
Важливо зазначити, що Законом України “Про систему оподаткування” вiд 25.06.1991р. (з подальшими змiнами та доповненнями) збiр за забруднення навколишнього природного середовища та збiр за спецiальне використання природних ресурсiв вiднесенi до загальнодержавних податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв).
Економiчнi механiзми природокористування та природоохоронної діяльностi в Українi базується на таких головних засадах:
- платнiсть за спецiальне використання природних ресурсiв та за шкiдливий вплив на довкiлля;
- цiльове використання коштiв, отриманних вiд зборiв за спецiальне використання природних ресурсiв та забруднення довкiлля, на лiквiдацiю джерел забруднення, вiдновлення та пiдтримання природних ресурсiв в належному станi.
Головною метою економiчних механiзмiв природокористування та природоохоронної дiяльностi є:
- стимулювання шляхом впровадження еколого-економiчних iнструментiв природокористувачiв до зменшення шкідливого впливу на довкiлля, рацiонального та ощадливого використання природних ресурсiв та зменшення енерго- i ресурсомiсткостi одиницi продукцiї;
- створення за рахунок коштiв, отриманих вiд екологічних зборiв та платежiв, незалежного вiд державного та мiсцевих бюджетiв джерела фiнансування природоохоронних заходiв та робiт [72 ].
Структура економiчного механiзму природоохоронної дiяльностi включає:
- планування природоохоронних заходiв. до цього блоку вiдноситься:
а) встановлення нормативiв плати i розмiрiв платежiв за викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розмiщення вiдходiв та iншi види шкiдливого впливу;
б) встановлення лiмiтiв викидiв i скидiв забруднюючих речовин та розмiщення вiдходiв;
в) встановлення перелiку видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв;
г) формування перелiку першочергових заходiв нацiональних регiональних, державних, природоохоронних програм;
- фiнансування природоохоронних заходiв:
а) плата за забруднення навколишнього природного середовища;
б) розподiл платежiв за забруднення навколишнього природного середовища;
в) формування фондiв охорони навколишнього природного середовища;
г) вiдшкодування в установленому порядку, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища;
- стимулювання в системi охорони навколишнього середовища:
а) надання пiльг при оподаткуваяннi в разi реалiзацiї заходiв, спрямованих на полiпшення охорони навколишнього природного середовища;
б) надання на пiльгових умовах позичок для реалiзацiї заходiв щодо охорони навколишнього середовища;
в) звiльнення вiд оподаткування фондiв охорони навколишнього середовища;
г) передача частини коштiв позабюджетних фондiв на договiрних умовах на заходи для гарантованого зниження викидiв i скидiв забруднення речовин;
д) стимулюваяня працiвникiв у галузi охорони навколишнього середовища[72 ].
3.2. Збiр за забруднення навколишнього природного середовища
На основi офiцiйних статистичних даних та з врахуванням вищезазначених мотивiв був визначений коефiцiєнт iндексацiї (92 рази) i замiсть тимчасових нормативiв плати за забруднення були розробленi “Базовi нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та “Методика визначення розмiрiв плати i стягнення платежiв за забруднення навколишнього природного середовища України”, затвердженi наказом Мiнiстерства охорони природи України та зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї України 14.05.1993 р. за №46.
В Базових нормативах плати за забруднення навколишньогоприродного середовища був значно зменшений перелiк визначених iвстаповлених попередньою Методикою ставок плати, щодо викидiв уповiтря (iз 2240 до 92), щодо скидiв у воду (iз 31 до 27 речовин).
Нормативи речовин, якi не ввiйшли до цього Перелiку, визначалися через таблиці.Одним з перших еколого-економiчних iнструментiв природоохоронної дiяльностi став механiзм плати за забруднення навколишнього природного середовища, впроваджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 сiчня 1992 року № 8 “Про затвердження Порядку визначення плати i справляння платежiв за забруднення навколишъого природного середовища i Положення про республiканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища’’. Згiдно з цiєю постановою була введена пряма плата за забруднення, яка залежить вiд кiлькостi та “якостi” забруднюючих речовин. Ця плата справлялася за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря, за скиди забрудаюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти та за розмiщення вiдходiв.
Важливо, що згiдно з цією постановою плата за забруднення навколишнього природного середовища не звiльняє пiдприємства вiд вiдшкодування збиткiв, заподiяних державi внаслiдок порушення природоохоронного законодавства.
Вiдповiдно до цiєї постанови Мiнiстерство охорони природи України за погодженням з Мiнiстерством економiки України i Мiнiстерством фiнансiв України в 1992 році розробило i направило до Уряду АР Крим, облдержадмiнiстрацiй, Київськiй та Севастопольськiй мiських держадмiнiстрацiй, мiсцевих природоохоронних органiв Методику визначення тимчасових нормативiв плати i стягнення платежiв за забруднення навколишнього природного середовища [72 ].