Паерово-целюлозне виробництво та навколишнє середовище (стр. 2 из 4)

Щорічне споживання свіжої води в галузі складає біля 2,1 – 2,0 млрд.м

(біля 4.5 – 4.7% загального водокористування) при невисокій її економії (до 69%). Це зумовлено тим, що в ряді технологічних процесів необхідним з використання свіжої води. Для підприємств целюлозно-папорової промисловості стічних вод має першочергове значення. Головним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, яке базується на сульфатному та сульфітному способах виварювання деревини та відбілюванні напівфабрикату з використанням хролопродуктів.

Забруднені стічні води підприємств галузі характеризуються наявність в них таких шкідливих речовин, як сульфати,хлориди, нафтопродукти,феноли,формальдигіди, метанол, фурфурол, диметилсульфід, диметилдисульфід. Основна причина негативного впливу на навколишнє середовище підприємств галузі – використання старих технологій та обладнання.

З вище згаданого видно, що промисловість негативно впливає на екологічний стан навколишнього середовища, і це вимагає змінити ставлення до проблеми забруднення об’єктів довкілля. Зосередження промислових підприємств на невеликих площах призводить до деградації природних екосистем, аж до утворення зон індустріальних пустель. Це, насамперед, стосується великих промислових центрів.

2. Спеціальна частина

2.1 Одержання і обробка вихідних даних

Визначивши шкідливі речовини на паперово-целюлозному заводі, я отримала свої вихідні дані. Шкідливих речовин достатньо багато, тому потрібно зменшити їх кількість, а саме:

Завислі речовини- 1200 мг/л

Загальна мінералізація- 2800 мг/л

Азот амонійний- 24мг/л

БСКп- 1200 мг/л

Продуктивність- 400000

Визначаемо розрахункови витрати побутових і стічних вод, м³/добу:

(1.1)

(1.2),

де

Q^пп_пр – розрахункова витратапромислових стічних вод підприємства, м³/доб;

Q^пп_г/п – розрахункова витрата господарсько-побутових стічних вод підприємства, м³/доб;

П - продуктивність підприємства, од. продукції/рік (400тис)

q_пр – питома норма витрати промислових стічних вод підприємства, що підлягають очищенню, м³/од. продукції (0.19м³/добу)

q_г/п – питома норма витрати господарсько-побутових стічних вод підприємства, м³/од. продукції (0.6м³/добу)

N_d – кількість робочих днів у році (250 або 365).

м²/добу

м²/добу

Скидання виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства у водний об'єкт або в систему комунальної каналізації може здійснюватися як по єдиному колектору (мал.1.1а), так і незалежно друг від друга по різних колекторах (мал.1.1б). Необхідність установки локальних очисних споруд (ЛОС) визначається розрахунковим шляхом.

Мал. 1.1 - Основні схеми водовідведення стічних вод із промислових підприємств.

При спільному скиданні стічних вод по єдиному колектору (мал.1.1а), концентрація кожного забруднюючої речовини в суміші виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства, г/м³, визначається за формулою:

(1.3),

де

Сⁱ_г/п – концентрація забруднюючої речовини в господарсько-побутових стічних водах, г/м³ (додаток. 1).

г/м³

г/м³

г/м³

г/м³

г/м³

2.2 Розрахунок допустимої концентрації скидання стічних вод підприємства в систему

Для визначення нормативної ДК необхідно визначити :

ДК₁ – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить цілісність і збереженість пропускної здатності комунальної каналізаційної мережі після влучення в неї виробничих стічних вод, г/м³. ДК1 ми беремо в додатку 1 « Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населних пунктів України»

Завислі речовини – 500мг/л

БСК – 350мг/л

pH – 6.5 – 9мг/л

Cl – 350мг/л

ХСК – 1.5БСКп

Сульфати – 400мг/л

ДК₂ – допустима концентрація забруднюючої речовини, що не приведе до виходу з ладу блоку біологічного очищення на комунальних очисних спорудах (КОС), г/м³. Розраховується за формулою:

;

де Сі – це допустима концентрація забруднюючої речовини на вході в споруди біологічної очистки, г/м³;

Qзаг – це середньодобова витрата стічних вод на входіна очисні споруди.

;

де N – кількість каналізаційного населення у даному населеному пункті. (для Дніпропетровська 900тис. – 1млн);

qv/v – це питома витрата водопостачання, водовідведення л/добу·чол стала – 0.3.

ДК₃ – допустима концентрація забруднюючої речовини, що забезпечить дотримання нормативів на скидання стічних вод у водний об'єкт після комунальних очисних споруд, г/м³;

, г/м³

,т/рік

- це частина ліміта, яка припадає на господарсько побутовий стік населеного пункту

365 – діб у році

- середньодобова витрата господарсько побутових стічних вод від міста, м³/добу

Кр – коефіцієнт ефективності видалення данної забруднюючої речовини на міських очисних спорудах

Значення Крприймаємо згідно з фактичними даними для конкретних очисних споруд, а за їх відсутності за додатком 2.

Qзаг – це річна кількість стічних вод, м³/добу

Q = 3000 + (304 +960) = 4264 м³/добу

Qзаг = 365· 4264· 0,98 = 1525232,8м³/рік

ДК₄ – допустима концентрація важких металів, при якій осади стічних вод комунальних очисних споруджень можуть використатися як органічні добрива, г/м³. Визначається лише в тому випадку, коли місцевими органами самоврядування вирішено використати дані осади стічних вод як органічні добрива й на те отриманий дозвіл органів держсаннагляду.

З отриманих допустимих концентрацій вибирається найменша (ДК_min), що й є нормативною.

2.3 Складання схеми локальних очисних споруд

Таблиця 1 Припустимість концентрації забруднюючих речовин

Показник	Ссм	ДК1	Сi	сiх/б	ДК2	Кр	ЛОШ	КН	ГДК	ДК3	ДК4	ДКmin	Оц.
Завислі р-ни	440.5	500	-	250	-	0,95	-	-	15*	1643	-	500	+
БСКп	402.5	657	-	250	-	0,9	-	-	15*	15	-	15	—
Загальна мінералізація	341	-	-	700	-	0	-	-	1000	399	-	399	+
Азот амонійний	21	-	30	20	53,7	0,4	с-т	3	0,6	0,6	-	0,6	+
Сульфати	11.4	400	500	500	1149	-	орг.	4	500	466	-	400	+

Розрахунок очистки стічних вод від БСКП