Вчені встановили, що рослини не можуть акумулювати всі хімічні елементи. Кожна, в залежності від середовища існування, концентрує в стеблах один, два, рідко три елементи. Але серед них виявився і лідер - кульбаба. Почати з того, що вона дуже витривала, недарма покриває всі міські газони. А головне, вона "всеїдна" - на початку вегетації активно поглинає цинк, у середині літа - залізо, нікель і марганець, а восени - хром. Практично весь набір шкідливих елементів.
Кульбаба очищає кислі алювіальні ґрунти і чорнозем. Звідси і спосіб її використання. Після того як вона "насмокчеться", її треба скосити, інакше всі шкідливі речовини знову потраплять у землю. Потім дослідники рекомендують висушувати зелену масу і подрібнювати її в порошок, а отриманий концентрат використовувати як мікродобрива на бідних ґрунтах. Щоб добро не пропадало. [6]
Ліс як провідний фактор оптимізації радіоактивно забруднених агро- та урболандшафтів.
Розробка методів обґрунтування раціонального природокористування визнається за актуальну в науковому та прикладному аспектах проблеми.
Особливо актуальною розробка та реалізація принципів та методів раціонального природокористування є для регіонів, які відрізняються складністю сучасних екологічних і соціальних проблем, залежності напрямків, їх вирішення від варіацій місцевих природних і господарських умов. Зокрема, після аварії на ЧАЕС внаслідок ареального перенесення радіонуклідів утворилися численні ареали радіоактивного забруднення.
На мій погляд, розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо раціональної організації природокористування в агро - та урболандшафтах, забруднених радіонуклідами, має бути акцентованою на те, що землі міських екосистем в межах забруднення повинні використовуватися диференційовано.
Заходи, що проводилися, й продовжують проводитися на радіоактивно забруднених землях не мають комплексного характеру, не враховують взаємодії між різними компонентами урболандшафту. Через це ефективність цих заходів далека від оптимальності як за територіальним охопленням оптимізації ландшафту, так і за їх територіальною диференціацією.
Зокрема, встановлено, що лісові і зелені насадження відіграють провідну роль у виконанні санітарно-захисних функцій в урболандшафтах. Завдяки високій сорбційній здатності лісові насадження акумулюють велику кількість радіонуклідів і тим самим суттєво зменшують міграцію радіонуклідів у ландшафті. Тому лісорозведення на забруднених територіях повинно мати на меті нормалізацію радіоекологічного стану, а не промислове лісокористування.
Лісові угіддя (зелене кільце) міста відіграють і потенційно можуть відігравати значну роль у стабілізації та покращенні стану як урболандшафту в цілому, так і його сільськогосподарських угідь, населеної зони, водних об’єктів та інших елементів екосистеми міста.
В Житомирській області на лісогосподарських роботах зайнято близько 4,2 тисяч працівників, кожен десятий з них працює на землях з рівнем забруднення більше 185 кБк/м2. У 2000 році близько 80% лісовідновлення було проведено на радіаційно забруднених площах. Всього виконано лісокультурних робіт на забруднених землях протягом 1987-2000 років на площі 45,5 тис. га. (табл.4), а це 5,9% від загальної площі радіаційного забруднення лісів Житомирщини. Близько десятої частини площ лісів, на яких проведено лісовідновлення утворюють міські “зелені кільця", або входять безпосередньо до зеленої зони міст Житомир, Новоград-Волинський, Коростень, Бердичів, Радомишль, Овруч; селищ Народичі, Малин, Лугини, Ємільчине, Олевськ, Першотравневе.
Таблиця 4.
Проведення лісовідновлення на землях Житомирської області забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС [7]
| Виконано всього лісовідновлювальних робіт | У тому числі на землях з забрудненням (кБк/м2) | ||||||
| 37-185 | 185-370 | 370-1110 | 1110-1480 | 1480... | |||
| Лісовідновлення, га | |||||||
| 1998 | Всього | 3098 | 2734 | 261 | 63 | 40 | - |
| У% до України | 31,0 | 29,3 | 47,2 | 88,7 | 100,0 | - | |
| 1999 | Всього | 4592 | 4290 | 259 | 31 | 12 | - |
| У% до України | 41,2 | 40,5 | 54,0 | 100,0 | 100,0 | - | |
| 2000 | Всього | 3176 | 2773 | 355 | 20 | 28 | - |
Серед важливих лісогосподарських заходів, здатних покращити як стан самих лісових та зелених насаджень, так і урболандшафту, вважаю наступні:
здійснювати моніторинг спеціального призначення на базі радіоекологічного з подальшим уточненням плям радіоактивного забруднення й нанесення їх на карту, та інформування населення щодо ситуації, яка склалася;
продовжувати реабілітацію зелених насаджень та лісових угідь, й таким чином запобігти міграції радіонуклідів у сільськогосподарські угіддя, урбоекосистеми, та їх об’єкти;
доцільно обмежити лісогосподарську діяльність, локальну туристичну та рекреаційну діяльності у зонах підвищеного радіоактивного забруднення (185-555 кБк/м2) та зелених смугам радіоактивного захисту міст;
максимально забезпечити умови праці у радіоактивно забруднених (більше 185 кБк/м2) лісах.
особливу увагу слід звертати на стан лісових угідь поблизу міст, селищ і в процесі природокористування враховувати їх як обов’язковий, незамінний елемент урбоекосистеми.
1. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. пособие дли вузов, средних школ и колледжей. - 2-е изд., испр. и доп. / 10.В. Новиков. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. -560 с
2. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. - Вид.2-ге, доп. - Львів, Афіша, 2000 -272 с.
3. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.
4. Техноекологія: Посібник. - Сімферополь: Таврія, 2000. -650 с.
5. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. мо-ногр.] /В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та інші; Під заг. ред.П. П. Михайленка. -Житомир, 2001. -320 с.: іл. - Бібліогр.: 312-316.
6. "Российская газета" № 225 "Ветви дерева - это те же корни, только в Раю." А. Кнышев
7. Збірка матеріалів конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології” 7-9 жовтня 2004 р. - Запоріжжя. - 270 с. “Ліс як провідний фактор оптимізації радіоактивно забруднених агроландшафтів” Вітенко В.С., Гамалій І.П.
[1]Розрахований як середнє експертних оцінок стійкості до викидів підприємств різних галузей (за даними СНіП "Проектування санітарно-захисних зон", М, 1984).
[2]Зірочкою відзначені інтродуковані види