Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини (стр. 2 из 4)

За даними Кабанова (1958, 1961) зарості рослин можуть слугувати бар’єром при попаданні в водойму розсіяних забруднюючих речовин, а також пригнічують сапрофітну мікрофлору. Наприклад, у елодеї ясно виражені антагоністичні властивості по відношенню до сапрофітних бактерій, її розвиток може також прискорити відмирання дизентерійної палички у воді (Доливо – Добровільський, 1959).

Водні рослини часто грають значно більшу роль, ніж фітопланктон, в процесах фотосинтетичної реарегенерації (Вінберг, 1955).

Часто завислі частинки створюють значну каламутність води, що різко погіршує її санітарний стан та заважають очистці на водоочисних спорудах. Рослинність є бар’єром для завислих мінеральних та органічних сполук. При фільтрації води через зарослі напівводяних та занурених рослин її прозорість збільшується [3].

В заростях занурених рослин значно збільшується кількість розчиненого кисню, значно знижується кількість розчиненого кисню, значно знижується кількість сольового аміаку і наростає азот нітритів.

Вищі водні рослини та зообентос сприяють розвитку фітофільної фауни, яка також приймає участь у самоочищенні води та даних відкладень від органічних речовин, продуктів їх розпаду та бактерій.

Макрофіти використовують також у біологічному закріпленні берегів. Укріплення берегів за допомогою водних макролітів визнано найбільш надійним простим і екологічно вигідним заходом. В заростях макрофітів більшості прісноводних водойм відбувається нерест риб.

Але при використанні вищої водної рослинності можливостей і негативний вплив - при її відмиранні та розкладанні, вона стає джерелом вторинного забруднення. Є можливість заболочення водойми внаслідок розростання вищої водної рослинності. Тому необхідно своєчасно видалити їх з водойм.

Розділ3.Характеристики типових видів вільноплаваючої водної рослинності

3.1 Відділ Мохоподібні — Bryophyta

Печіночники — RicoaceaeDum.

Річчіокарп плавучий — Ricciocarpusnatans (L.) Corda

Слань до 5-10ммзавдовжки, дихотомічно розгалужена, утворює піврозетку темно-зеленого кольору, які плавають на воді. Лопаті слані серцевидні, з середньою борозною. З спіднього боку слані містяться лінійні, буро-зелені або фіолетові, довгі, з зубчастим краєм, черевні луски. У наземних форм розвиваються ризоїди, відсутні у водяних форм. Однодомний [7]. Плавуча форма в стоячих водоймах; наземна на вогкому мулистому ґрунті. В Україні спорадично.

Річчія водяна — RicciafluitansL. (RicciellafluitansA.Braun)

Слань лінійна, дихотомічно розгалужена, 0,5-1,0 мм завширшки, плаває у воді, іноді трапляється на вологому грунті, зеленого або жовто-зеленого кольору. Ширина слані в 3-6 разів перевищує висоту; кінці слані трохи розширені. Ризоїди і черевні луски відсутні. Стерильний.

В стоячій або слабо проточній воді, рідко на вологому ґрунті висихаючих водойм. — Закарпаття, Полісся, Лісостеп (спорадично).

3.2 Родина Водяногоріхові – Trapaceae

Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L.)

Водяний горіх плаваючий – це однорічна водяна рослина з тонким розгалуженим стеблом. Рослина має ряд пристосувань до умов водного середовища. Черенки їх різної довжини і це допомагає розміститись на поверхні води дуже щільно, не налягаючи один на одного. Квітки знаходяться на поверхні, але після запліднення їх зав’язь зразу ж занурюється під воду і плід весь час розвивається у воді, захований під листям.

Водяний горіх плаваючий давно відомий як рослина з їстівними плодами, насіння якого містить до 50% крохмалю і 15% білків [21].

Рослина привертає увагу дослідників не тільки нестандартними біологічними та морфологічними властивостями, а й географічним поширенням.

В Україні вид зростає на всій території, за винятком Криму, в озерах, ставках, старицях, дрібних річках, плавнях великих річок. Нині зникає внаслідок обміління річок, пересихання та забруднення водойм, збирання плодів людиною.

На Чернігівщині місце зростання цього виду пов’язані з київським водосховищем, річкою Дніпро, верхів’ям Десни та рядом озер. Для охорони виду необхідно створити ряд нових заказників, контролювати стан популяцій.

Вид має велике наукове значення як реліктовий вид третинного періоду. Занесений до Червоної книги України, II категорія.

3.3 Родина Сальвінієві – Salviniaceae

Сальвінія плаваюча (Salvinia natans All.)

Сальвінія плаваюча є третинним реліквіям флори України. Цікаво, що із 13 видів роду, які зустрічаються в прісних водах планети, лише один вид – сальвінія плаваюча – це однорічна рослина, решта багаторічники тропічної зони.

Еволюція сальвінії відбувалася шляхом скорочення чи редукції всіх вегетативних органів стебла, коренів і листків. Цікавим є те, що корені її зовсім зникли, а їх роль виконують занурені у воду листки.

Сальвінія плаваюча має плаваюче, нитчасте, розгалужене стебло, її листки в трійчастих кільцях. З них два рядки цих листків розташовані по боках плаваючого стебла, а третій – розсічений, подібний до кореня і занурений у воду. Плаваючі листки яйцеподібно-еліптичні, тупі, зверху вкриті бородавочками з пучком волосків, а знизу – бурими волосками (без бородавок). Спори знаходяться в кулевидних спорангіях, які зароджуються на нижніх коренеподібних листках. Розмножується спорами і вегетативно.

В Україні цей вид зустрічається розсіяно в басейнах Дністра, Дунаю, Сіверського Дінця і Дніпра [21].

На Чернігівщині сальвінія плаваюча зустрічається майже по всьому руслу річки Десни, та ряду її протоків, окремих ділянках заплавних озер, навіть в системі меліоративних каналів. Перша знахідка цього виду на Чернігівщині зроблена А.Ракочі в 1898 році на р. Остер (KW). Сальвінія оселяється у водах, що течуть поволі, або в застійних.

Занесена до Червоної книги України, II категорія.

3.4 Родина Рдесникові – Potamogetonaceae

Рдесник альпійський (Potamogeton alpinus Balb.)

Рдесник альпійський – це плаваюча рослина з сидячими, ланцетними листками, яка зустрічається в озерах, ставках, канавах. Вид зустрічається в Карпатах та на Поліссі.

На Чернігівщині є кілька знахідок рдесника альпійського на сході області. Він є рідкісним для Лівобережжя видом. Необхідно в області вивчати поширення цього виду з метою виявлення і уточнення його поширення, пошуку нових місце зростань та забезпечення належної охорони [6]. Розгляд окремих рідкісних видів гідроекологічної флори показав, що їх статус залежить від наукового критерію, геологічної природи та поширеності на окремій території. Рослини вільноплаваючі: ряска мала, ряска триборозенчаста, ряска багатокоренева, або спіродела, сальвінія плавуча, пухирник звичайний, жабурник.

Рдесник злаколистий (PotamogetongramineusL.)

Плаваючі листки довгасті або яйцевидні, з черешками (іноді плаваючих листків немає), занурені — лінійно-ланцетні, сидячі, крім верхівкових, з країв дрібнозубчасті. Стебло тоненьке, розгалужене. Квітконоси 5-10см завдовжки. Колос густий, 2,5-5 см завдовжки. Плоди 2,5-3 мм завдовжки, косояйцевидні, з тупим кілем на спинці. Багаторічник, 60-100 см. Цвіте квітень-липень. В стоячих і повільно текучих водах. — Майже по всій Україні, на півдні переважно в долині Дніпра.

Рдесник плаваючий (PotamogetomnatansL.)

Народні назви: жабурник плавач, капуста водяна, кушир, опарник, рдест, прирічна трава, фонтанна трава, жагла, водяна кропива, кушур, мокруша.

Типовий представник екологічної групи прикріплених рослин з плаваючими листками [14].

Стебла 1-2 м завдовжки, листки довго-черешкові, дугонервні, нижні-ланцетні. В місці зчленування з листковою пластинкою черешок потоншується і здатен змінювати кут нахилу. Квітконоси виступають над поверхнею води. Багаторічник, цвіте в червні-серпні.

В озерах, ставках, затоплених кар'єрах, каналах, канавах, затоках річок. — Полісся, Лісостеп; Степ, Карпати, Крим (спорадично).

Рдесник вузлуватий (PotamogetonnodosusPoir.)

Вид належить до екологічної групи прикріплених рослин, однак, може утворювати форми лише із зануреними листками. Спостерігаються поступові переходи від шкірястих, вкритих восковим нальотом, плаваючих листків до напівпрозорих занурестих.

Середня жилка плаваючих листків поступово переходить в листкову пластинку, рельєфно виступаючи з її нижнього боку. Занурені листки напівпрозорі, довші за плаваючі [21].

Квітконоси виступають над поверхнею води.

Багаторічник, до 2 м завдовжки. Цвіте в червні-серпні.

В річках і меліоративних каналах рідше в заплавних водоймах і озерах. — Полісся, Прикарпаття, Закарпаття (спорадично), Лісостеп, Степ.

Рдесник сарматський (PotamogetonsarmaticusMiiemets)

Занурена форма виду нагадує PotamogetonlucensL.

При утворенні плаваючих листків останні розетковидно зібрані на верхівках пагонів. Довжина меживузль збільшується від верхнього до нижнього кінця пагону.

Занурені листки напівпрозорі, без блиску, еліптично- або продовгувато-ланцетні, клиновидно звужені до основи, з добре вираженою середньою та ще двома повздовжніми жилками.

Плаваючі листки напівшкірясті, майже сидячі. Квітконоси потовщуються догори, суцвіття завдовжки 2-3 см, над поверхнею води. Частіше можна зустріти вегетуючі екземпляри. Багаторічник, 15—60 см, VI-VII. Зростає в стоячих, часто солонуватих водоймах. — Лісостеп, Степ (рідко).