Смекни!
smekni.com

Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману (стр. 3 из 9)

Таблиця 3 Ділянки, на яких здійснювалася медико-біологічна оцінка пелоїдів та ропи південної частини Куяльницького лиману, визначалися наступними координатами кутових точок.

Кутові точки ділянки І Довгота (E) Широта (N) Кутові точки ділянки 2 Довгота (E) Широта (N)
т. 1 30° 44' 06" 46° 34' 24" т. 1 30° 44' 33" 46° 35' 04"
т. 2 30° 44' 14" 46° 34' 25" т. 2 30° 45' 01" 46° 35' 04"
т. 3 30° 44' 28" 46° 34' 19" т. 3 30° 45' 07" 46° 34' 48"
т. 4 30° 44' 28" 46° 34' 09" т. 4 30° 45' 18" 46° 34' 34"
т. 5 30° 43' 57" 46° 34' 10" т. 5 30° 44' 46" 46° 34' 34"
т. 6 30° 43' 57" 46° 34' 16"

Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів науково-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності природних лікувальних ресурсів, в тому числі преформованих засобів, можливості їхнього використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

1.1 Фізико-хімічні властивості ропи

Ропа – насичений соляний розчин у водоймищах, підземних пустотах та порах донних відкладів соленосних озер. За хімічним складом розрізняють ропу карбонатну, сульфатну та хлоридну. Використовується в промислових та лікувальних цілях.

Ропа Куяльницького лиману має наступні органолептичні показники: без запаху, прозора, безбарвна. За смаком – дуже гіркосолона.

За період досліджень 2007 – 2009 рр. мінералізація ропи коливалась від 102,77 г/дм3 до 157,01г/дм3, рН - від 6,9 до 7,55 од. рН. Ропа Куяльницького лиману відноситься за основним іонним складом – до хлоридних натрієвих, натрієво-магнієвих. Вміст хлорид-іонів становить 58,57 – 94,95мг/дм3 (95 екв.%), вміст іонів натрію і калію 34,00 – 44,72 мг/дм3,(69 – 76 екв.%), магнію 5,59 – 8,97 мг/дм3 (24 – 26 екв.%) .

Серед специфічних біологічно активних компонентів та сполук в терапевтично значній кількості визначалися: йод 2,33 – 13,20 мг/дм3 , бром 278,40 – 398,40мг/дм 3 , ортоборна кислота 36,40 – 100,50мг/дм 3.

Концентрації компонентів, що зазвичай нормуються в мінеральних водах: свинцю, кадмію, міді, цинку, ванадію, хрому, ртуті, а також фенолів не перевищувало вимог, які зазначені у ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні. Технічні умови".

Радіоактивні компоненти: радій і уран - не виявлено.

Для порівняння: один літр води з Чорного моря містить 16 – 18 г солі, а в знаменитого своїми лікувальними властивостями Мертвого моря – 300 г. Цікаво, що у 1945 році в одному літрі води лиману містилось всього 29 г, а в 1962 році – 285 г. (дані на червень 2008 р.)

Таким чином, ропа Куяльницького лиману, що відбирається у межах визначеної прощі, може використовуватись з лікувальною метою при зовнішньому застосуванні.

Медичні показання для застосування :

– захворювання кістково-м`язової системи;

– захворювання периферичної нервової системи;

– захворювання судин;

– захворювання шкіри;

– захворювання тканин парадонту, слизової оболонки ротової порожнини.

1.2 Хімічний склад ропи

Хімічний склад ропи Куяльницького лиману за дослідженнями УкрНДІМРтаК у 2007 – 2009 р.р. відображує наступна формула:

Н3ВО3 0,036-0,1Br 0,28-0,40 І 0,002-0,013 М 102,77-157,01 Cl 95(Na+K)70-97Mg 24-26 рН6,9-7,55

За класифікацією, яка використовується при здійсненні медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, поверхнева ропа Куяльницького лиману — міцний розсіл борний, бромний, йодний, хлоридний, магнієво-натрієвий.

Вимоги до специфічних біологічно активних компонентів та сполук такі:

Н3ВО3>35 мг ;

Br > 25 мг ; І > 5 мг.


Кондиціями для поверхневої ропи Куяльницького лиману є вимоги до хімічного складу, що наведені у наступній таблиці.

Таблиця 4 Вимоги до хімічного складу ропи Куяльницького лиману

Загальна мінералізація, г/дм Основні іони,мг-екв% Хімічний склад, г/дм
HCO
SO
Cl
Mg
Na
+K
специфічні компоненти
50 - 270 Cl
>90, (Na
+K
)60-85,Mg
20-35
<1 від 2 до 10 <3 від 4 до 15 від 20 до 85 Br > 0,025

Таблиця 5 Макросклад ропи Куяльницького лиману

точки відбору проб CO
HCO
Cl
SO
г/л г/л г/л г/л
т.1 0,04 0,15 52,48 2,75
т.2 0,04 0,15 52,12 2,76
т.3 0,04 0,15 51,77 2,81
т.4 0,04 0,15 53,54 2,78
т.5 0,04 0,15 52,83 2,78
т.6 0,06 0,1 54,6 2,88
точки відбору проб
г/л г/л г/л
т.1 0,98 4,76 25,32
т.2 0,96 4,77 25,09
т.3 1 4,62 25,11
т.4 0,86 4,95 25,79
т.5 0,9 4,8 25,56
т.6 1,12 4,85 26,41

Судячи з таблиць 4 та 5, перевищення нормативів є по одному показнику, по Cl

.

1.3 Хімічний склад ропи та грязьового розчину

Як видно із хімічної формули ропи, її загальна мінералізація становить 102,77 – 157,01 г/дм

. За хімічним складом ропа представляє собою міцний розсіл борний, бромний, йодний, хлоридний, магнієво-натрієвий. По специфічним біологічно активним компонентам (ортоборна кислота, бром, йод) ропа відповідає всім вимогам. Що стосується макроскладу, то перевищення є тільки по іонам хлору. Всі інші показники в нормі. При аналізі даних можна відмітити деяку закономірність: зі збільшенням вмісту хлору збільшується також вміст іона натрія. Наприклад, в т.1 вміст іонів хлора і натрія складає 52,48 і 25,32 г/л, а в т.6 відповідно 54,60 і 26,41 г/л (Таблиця 5, ст.27).

Вміст сірководню в ропі становить 0,02 – 0,04 %.

Хоча при порівнянні ропи і грязьового розчину можна відмітити відмінності у кількісному вмісті окремих компонентів, тим не менше ропа і грязьовий розчин в якісному відношенні мають однорідний хімічний склад.

Грязьовий розчин представляє собою метаморфизовану воду лимана, яка змінила свій склад під впливом ряду біохімічних та фізико-хімічних параметрів. Звичайно склад рідкої частини осаду відповідає напряму інтенсивності процесів, які в ньому проходять. Велике значення для хімічного складу грязьового розчину і ропи має характер взаємодії між твердою і рідкою фазами, а також вміст і склад похованої органічної речовини. Між твердою і рідкою фазами грязьового осаду, вмістом окремих компонентів фаз в середовищі пелоїдів встановлюється динамічна рівновага.

Грязьовий розчин за своїм хімічним складом істотно відрізняється від водної витяжки з пелоїдів, тому що в процесі його отримання відбуваються фізико-хімічні процеси, що змінюють склад грязьового розчину.

Для отримання грязьового розчину проф. С.А. Щукарев запропонував метод його віджиму шляхом механічного видавлювання пресом.

Обсяг грязьового розчину в пелоїдах грубого остова, які містять мало колоїдів, звичайно складає від 50% до 60%, а в пелоїдах тонкого остова, багатих колоїдами – 60% до 95%.

Грязьовий розчин складає від 25% до 97% маси пелоїдів. Будучи похідним ропи, що покриває відкладеннями, грязьовий розчин по іонному складу в певній мірі відбиває її склад.

Загальна мінералізація грязьового розчину варіює від 0,01 – 0,05 г/дм

(для торфових відкладень) до 250 – 300 г/дм
(для мулових сульфідних).

Грязьовий розчин складається з води, мінеральних речовин (солей), які розчинені в ній, органічних речовин і газів. Вміст солей в грязьовому розчині змінюється доволі широко – від 0,1 г/дм

(в торфах і сапропелях) до 200 г/дм
і більше (в сульфідних мулових грязях). Склад мінеральних речовин може бути найрізноманітнішим і залежить від складу вод, які покривають поклади чи живлять їх. В межах одного і того ж родовища мінералізація грязьового розчину може коливатись в доволі широких межах на різних ділянках (як по площині, так і з глибиною) за сезонами року та в багаторічному періоді, що пов`язано з відповідними змінами мінералізації води, яка покриває грязьові поклади, або з особливостями водно-сольового режиму водоймища і гідрометеорологічних умов. В грязьовому розчині солі знаходяться, в основному, в дисоційованій формі, тобто у вигляді аніонів і катіонів, в зв`язку з чим мінеральний склад розчину характеризується окремо присутніми аніонами і катіонами. Окрім того, грязьовий розчин містить в собі різні мікроелементи: мідь, марганець, барій, титан, стронцій, амоній. Їх склад і концентрація залежить від вод, які живлять грязьові поклади, і екотоксикологічних умов оточуючої території.