Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману (стр. 3 из 9)
Таблиця 3 Ділянки, на яких здійснювалася медико-біологічна оцінка пелоїдів та ропи південної частини Куяльницького лиману, визначалися наступними координатами кутових точок.
| Кутові точки ділянки І | Довгота (E) | Широта (N) | Кутові точки ділянки 2 | Довгота (E) | Широта (N) |
| т. 1 | 30° 44' 06" | 46° 34' 24" | т. 1 | 30° 44' 33" | 46° 35' 04" |
| т. 2 | 30° 44' 14" | 46° 34' 25" | т. 2 | 30° 45' 01" | 46° 35' 04" |
| т. 3 | 30° 44' 28" | 46° 34' 19" | т. 3 | 30° 45' 07" | 46° 34' 48" |
| т. 4 | 30° 44' 28" | 46° 34' 09" | т. 4 | 30° 45' 18" | 46° 34' 34" |
| т. 5 | 30° 43' 57" | 46° 34' 10" | т. 5 | 30° 44' 46" | 46° 34' 34" |
| т. 6 | 30° 43' 57" | 46° 34' 16" |
Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів – науково-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності природних лікувальних ресурсів, в тому числі преформованих засобів, можливості їхнього використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
1.1 Фізико-хімічні властивості ропи
Ропа – насичений соляний розчин у водоймищах, підземних пустотах та порах донних відкладів соленосних озер. За хімічним складом розрізняють ропу карбонатну, сульфатну та хлоридну. Використовується в промислових та лікувальних цілях.
Ропа Куяльницького лиману має наступні органолептичні показники: без запаху, прозора, безбарвна. За смаком – дуже гіркосолона.
За період досліджень 2007 – 2009 рр. мінералізація ропи коливалась від 102,77 г/дм3 до 157,01г/дм3, рН - від 6,9 до 7,55 од. рН. Ропа Куяльницького лиману відноситься за основним іонним складом – до хлоридних натрієвих, натрієво-магнієвих. Вміст хлорид-іонів становить 58,57 – 94,95мг/дм3 (95 екв.%), вміст іонів натрію і калію 34,00 – 44,72 мг/дм3,(69 – 76 екв.%), магнію 5,59 – 8,97 мг/дм3 (24 – 26 екв.%) .
Серед специфічних біологічно активних компонентів та сполук в терапевтично значній кількості визначалися: йод 2,33 – 13,20 мг/дм3 , бром 278,40 – 398,40мг/дм 3 , ортоборна кислота 36,40 – 100,50мг/дм 3.
Концентрації компонентів, що зазвичай нормуються в мінеральних водах: свинцю, кадмію, міді, цинку, ванадію, хрому, ртуті, а також фенолів не перевищувало вимог, які зазначені у ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні. Технічні умови".
Радіоактивні компоненти: радій і уран - не виявлено.
Для порівняння: один літр води з Чорного моря містить 16 – 18 г солі, а в знаменитого своїми лікувальними властивостями Мертвого моря – 300 г. Цікаво, що у 1945 році в одному літрі води лиману містилось всього 29 г, а в 1962 році – 285 г. (дані на червень 2008 р.)
Таким чином, ропа Куяльницького лиману, що відбирається у межах визначеної прощі, може використовуватись з лікувальною метою при зовнішньому застосуванні.
Медичні показання для застосування :
– захворювання кістково-м`язової системи;
– захворювання периферичної нервової системи;
– захворювання судин;
– захворювання шкіри;
– захворювання тканин парадонту, слизової оболонки ротової порожнини.
1.2 Хімічний склад ропи
Хімічний склад ропи Куяльницького лиману за дослідженнями УкрНДІМРтаК у 2007 – 2009 р.р. відображує наступна формула:
| Н3ВО3 0,036-0,1Br 0,28-0,40 І 0,002-0,013 | М | 102,77-157,01 | Cl 95(Na+K)70-97Mg 24-26 | рН6,9-7,55 |
За класифікацією, яка використовується при здійсненні медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, поверхнева ропа Куяльницького лиману — міцний розсіл борний, бромний, йодний, хлоридний, магнієво-натрієвий.
Вимоги до специфічних біологічно активних компонентів та сполук такі:
Н3ВО3>35 мг ;
Br > 25 мг ; І > 5 мг.
Кондиціями для поверхневої ропи Куяльницького лиману є вимоги до хімічного складу, що наведені у наступній таблиці.
Таблиця 4 Вимоги до хімічного складу ропи Куяльницького лиману
| Загальна мінералізація, г/дм | Основні іони,мг-екв% | Хімічний склад, г/дм | |||||
HCO  | SO   | Cl  | Mg  | Na  +K | специфічні компоненти | ||
| 50 - 270 | Cl >90, (Na +K )60-85,Mg 20-35 | <1 | від 2 до 10 | <3 | від 4 до 15 | від 20 до 85 | Br > 0,025 |
Таблиця 5 Макросклад ропи Куяльницького лиману
| точки відбору проб | CO | HCO  | Cl | SO |
| г/л | г/л | г/л | г/л | |
| т.1 | 0,04 | 0,15 | 52,48 | 2,75 |
| т.2 | 0,04 | 0,15 | 52,12 | 2,76 |
| т.3 | 0,04 | 0,15 | 51,77 | 2,81 |
| т.4 | 0,04 | 0,15 | 53,54 | 2,78 |
| т.5 | 0,04 | 0,15 | 52,83 | 2,78 |
| т.6 | 0,06 | 0,1 | 54,6 | 2,88 |
| точки відбору проб |  |  |  |
| г/л | г/л | г/л | |
| т.1 | 0,98 | 4,76 | 25,32 |
| т.2 | 0,96 | 4,77 | 25,09 |
| т.3 | 1 | 4,62 | 25,11 |
| т.4 | 0,86 | 4,95 | 25,79 |
| т.5 | 0,9 | 4,8 | 25,56 |
| т.6 | 1,12 | 4,85 | 26,41 |
Судячи з таблиць 4 та 5, перевищення нормативів є по одному показнику, по Cl
.1.3 Хімічний склад ропи та грязьового розчину
Як видно із хімічної формули ропи, її загальна мінералізація становить 102,77 – 157,01 г/дм
. За хімічним складом ропа представляє собою міцний розсіл борний, бромний, йодний, хлоридний, магнієво-натрієвий. По специфічним біологічно активним компонентам (ортоборна кислота, бром, йод) ропа відповідає всім вимогам. Що стосується макроскладу, то перевищення є тільки по іонам хлору. Всі інші показники в нормі. При аналізі даних можна відмітити деяку закономірність: зі збільшенням вмісту хлору збільшується також вміст іона натрія. Наприклад, в т.1 вміст іонів хлора і натрія складає 52,48 і 25,32 г/л, а в т.6 відповідно 54,60 і 26,41 г/л (Таблиця 5, ст.27).Вміст сірководню в ропі становить 0,02 – 0,04 %.
Хоча при порівнянні ропи і грязьового розчину можна відмітити відмінності у кількісному вмісті окремих компонентів, тим не менше ропа і грязьовий розчин в якісному відношенні мають однорідний хімічний склад.
Грязьовий розчин представляє собою метаморфизовану воду лимана, яка змінила свій склад під впливом ряду біохімічних та фізико-хімічних параметрів. Звичайно склад рідкої частини осаду відповідає напряму інтенсивності процесів, які в ньому проходять. Велике значення для хімічного складу грязьового розчину і ропи має характер взаємодії між твердою і рідкою фазами, а також вміст і склад похованої органічної речовини. Між твердою і рідкою фазами грязьового осаду, вмістом окремих компонентів фаз в середовищі пелоїдів встановлюється динамічна рівновага.
Грязьовий розчин за своїм хімічним складом істотно відрізняється від водної витяжки з пелоїдів, тому що в процесі його отримання відбуваються фізико-хімічні процеси, що змінюють склад грязьового розчину.
Для отримання грязьового розчину проф. С.А. Щукарев запропонував метод його віджиму шляхом механічного видавлювання пресом.
Обсяг грязьового розчину в пелоїдах грубого остова, які містять мало колоїдів, звичайно складає від 50% до 60%, а в пелоїдах тонкого остова, багатих колоїдами – 60% до 95%.
Грязьовий розчин складає від 25% до 97% маси пелоїдів. Будучи похідним ропи, що покриває відкладеннями, грязьовий розчин по іонному складу в певній мірі відбиває її склад.
Загальна мінералізація грязьового розчину варіює від 0,01 – 0,05 г/дм
(для торфових відкладень) до 250 – 300 г/дм (для мулових сульфідних).Грязьовий розчин складається з води, мінеральних речовин (солей), які розчинені в ній, органічних речовин і газів. Вміст солей в грязьовому розчині змінюється доволі широко – від 0,1 г/дм
(в торфах і сапропелях) до 200 г/дм і більше (в сульфідних мулових грязях). Склад мінеральних речовин може бути найрізноманітнішим і залежить від складу вод, які покривають поклади чи живлять їх. В межах одного і того ж родовища мінералізація грязьового розчину може коливатись в доволі широких межах на різних ділянках (як по площині, так і з глибиною) за сезонами року та в багаторічному періоді, що пов`язано з відповідними змінами мінералізації води, яка покриває грязьові поклади, або з особливостями водно-сольового режиму водоймища і гідрометеорологічних умов. В грязьовому розчині солі знаходяться, в основному, в дисоційованій формі, тобто у вигляді аніонів і катіонів, в зв`язку з чим мінеральний склад розчину характеризується окремо присутніми аніонами і катіонами. Окрім того, грязьовий розчин містить в собі різні мікроелементи: мідь, марганець, барій, титан, стронцій, амоній. Їх склад і концентрація залежить від вод, які живлять грязьові поклади, і екотоксикологічних умов оточуючої території.