Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення (стр. 5 из 7)
· Відновлювання природної рослинності на часті орних земель для створювання екологічної сеті регіону (разом з об’єктами ПЗФ), яка забезпечить вільну міграцію тварин та поширених рослин, що знизить негативний вплив фрагментації екосистем;
· Зберігання рідких та загрозливих видів тварин та рослин, включив розробку та реалізацію планів дії для зберігання окремих видів;
· Регулювання аматорської охоти та рибної ловлі з ціллю зниження їх негативного впливу на тваринний світ;
· Посилення мер по боротьбі з браконьєрством, а також нелегальним вилученням яєць рідких видів птиць, вилученням яєць колоніальних видів птиць та розоренням колоній рибоїдних птиць;
· Створення умов для відновлення промислових запасів риби у Сиваші;
· Створення координаційного центру по управленню та охороні природних ресурсів Сиваша;
· Оптимізація солоності та водного балансу в Центральному та Східному Сиваші;
· Відновлювання солоності Східного Сиваша до 30 ‰, що створить сприятливі умови для розмноження глоси, піленгасу та бичків – найбільш цінних промислових видів риб цієї водойми.
· Підтримка необхідного рівня води у Центральному Сивашу;
· Оптимізація обсягу скиду прісної води у Сиваш (реконструкція існуючих зрошувальних систем) та зменшення його забруднення до рівня, які забезпечують реалізацію основних направлень охорони та відновлення біорізноманітності Сивашу;
· Запобігання "залпових " скидів прісної води в Сиваш в осіння – літній період, коли за короткий час скидається більший об’єм води, що призводить к сильним колиханням солоності в прибережній зоні Сивашу та негативно впливає на різноманітність гідробіонтів [6,44].
Розділ 3. Моніторинг за екологічним станомозера Сиваш
Моніторинг вод здійснюється за параметрами кількості та якості вод з метою забезпечення збирання, обробляння, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі використання та відтворення водних ресурсів [18ва].
Дані про існуючу мережу пунктів спостереження на Сиваші не знайдено.
Пункти стаціонарної мережі спостережень поділяють на чотири категорії. Пункти спостережень першої категорії розміщують на водотоках і водоймищах, що мають особливо важне народногосподарське значення, коли існує ймовірність перевищення концентрації певних показників. Пункти спостереження другої категорії розташовують на водних об’єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських полів, на граничних і кінцевих створах рік. Пункти спостереження третьої категорії розміщуються на водних об’єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (в районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств).Пункти спостереження четвертої категорії формуються на незабруднених водних об’єктах [33].
Оскільки не існує нормативних вимог щодо кількості постів, то визначити кількість постів спостереження кожної категорії можна тільки після обґрунтування місць їх розміщення.
Пости спостереження 1 категорії розташувати поблизу міста Красноперекопськ, тому що на базі мінеральних багатств Сивашу побудовані заводи, які скидають свої промислові відходи в озеро Старе та Красне.
2 категорії На замикаючих створах гирл рік Салгір, Побідна, Індол [56], бо це найбільші річки, що впадають до Сивашу. Поблизу сел.: Урожайне, Пшеничне та на Джанкойському скиді.
3 категорія рекомендується розташовувати пости спостереження в рекреаційних зонах: поблизу міста Генічеська, на косі Арабатськой Стрілці.
Сіть постів спостереження 4 категорії, пропонується розташувати поблизу заповідних територій, де відсутнє пряме антропогенне навантаження. Такими заповідними територіями є острови Чурюк і Куюк-Тук - Азово - Сиваський національний природний парк.
Окрім того для спостереження за розповсюдженням забруднень у Сиваші та для виявлення районів з найбільшою забрудненістю необхідно виконувати спостереження на пересувних постах спостереження.
На рис. 4.1 показано карту-схему, де позначено рекомендовані місця розміщення стаціонарних постів спостережень на Сиваші. Відповідно до цієї схеми на Сиваші має бути 1 поста категорії І, 6- категорії ІІ, 3 - категорії ІІІ, та 2- категорії 4. Усього 12 стаціонарних постів спостереження.За умови відсутності достатнього фінансування можна скоротити кількість пости спостереження – залишити їх в районах найбільшого антропогенного навантаження. Озерні екосистеми це специфічні об’єкти, які потребують спеціальних методів дослідження і спеціальних програм спостереження. У пунктах 1 та 2 категорій спостереження за гідробіологічними показниками рекомендують проводити щомісячно за скороченою програмою, щоквартально за повною програмою; в пунктах 3 категорії спостереження проводять щомісячно за скороченою програмою тільки у вегетаційний період та щоквартально за повною програмою; в пунктах 4 категорії спостереження слід проводити щоквартально за повною програмою [33]. Досліджуваний хімічний та параметричний склад, визначається відповідно до програм спостереження, що застосовуються на постах спостереження різної категорії.
Рис. 3.1. Розміщення стаціонарних постів спостережень на оз. Сиваш
Скорочена програма передбачає контроль змісту розчиненого кисню, одного чи двох забруднюючих речовин, специфічні для даного району і проводиться один раз в декаду.
Повна програма проводиться один раз в місяць (в середині місяця) і передбачає контроль за наступними показниками:
а) забруднюючі речовини: нафтопродукти, пестициди, тяжкі метали (ртуть, свинець), феноли, детергенти, а також забруднюючі речовини специфічні для даного району.
б) показники середовища: розчинений кисень, сірководень, біохімічне споживання кисню за 5 діб, нітрати і нітрити, азот амонійний, фосфор фосфатний, кремній.
в) елементи гідрометеорологічного режиму: солоність води, температура води і повітря, швидкість і направлення течії і вітру, прозорість води, колір води [24].
Для оцінки стану екосистем озера Сиваш необхідно також проводити спостереження за програмами біологічного моніторингу.
Оцінюється різні параметри, основними з яких є: число індувидів в популяції; різноманітність видів в спілках; розподіл популяції, сообществ и т. д.; кругообіг біомаси і обмін енергії; швидкість росту індивидумів; характер фізіологічних і біохімічних процесів; генетичні і поведінкові зміни; стан здоров’я і частота захворювань; народжуваність і смертність; зміни міграції.
Висновок: Проведення моніторингових досліджень включає в себе велику кількість операцій. Це по-перше підготовчі операції, такі як ознайомлення з районом досліджень, нормативними документами, розрахунок економічних витрат, підготовка обладнання та інші. Лише після цього приступають безпосередньо до проведення досліджень. Вони проводяться по повній та скороченій програмі спостережень, а також по програмі біологічного моніторингу. По їх завершенню необхідно обробити отриману інформацію[23].
Сиваш є найбільшою водоймою лиманного типу на Азово-Чорноморському узбережжі України, загальна площа якої 2,6 тис. км2 . У серпні 1998 р. була проведена міжнародна експедиція, яка вивчала чисельність та розміщення птахів на Сиваші. Було нарахувано близько 1 млн. 400 тис. птахів. Зрозуміло, що це лише частина птахів, які мігрують через Сиваш, зупиняючись там для відпочинку та годівлі. Вочевидь, загальна чисельність птахів за увесь сезон міграція складає не менше, ніж декілька мільйонів особин. Проведена експедиція довела світове значення Сиваша для охорони птахів[20].
Флора Сиваша є дуже специфічною, хоча не дуже багатою видами. Переважають види галофітного, пустельно-степового та прибережноводно-галофітного комплексів [40]. При дослідженнях виявлено ряд видів, занесених до "Червоної книги України" - це ковили волосиста, Лесінга українська, тамарикс стрункий, тюльпан Шренка, морківниця прибережна, цибуля скіфська. Із специфічних для Сиваша рослин слід відзначити покісницю Фомина, кравник солончаковий, хрінницю товстолисту. Рідкісними південно-степовими видами,що зростають тут,є белевалія сарматська, прангос травниковий, ефедра двоколосниковий, цибуля крапчаста та ряд інших [37].
Таким чином, фіто різноманіття Сиваша є дуже специфічним, на його охорону має бути звернута значна увага.
Ступень ботанічних досліджень на Сиваші є нині дуже низькою. Значна увага приділялась ботанічному вивченню Сиваша в 1910-1940рр. проводилось геоботанічне, флористичне та комплексне обстеження території. Тут слід згадати роботи Й. К. Пачоського, М. І. Котова, Ф. Я. Левіної, М. С. Шалита, Г. І. Білика, Ф. Я. Поповича. Значно меншу інтенсивність мали ботанічні дослідження у після – воєнні часи. Останні спеціальні ботанічні роботи по Сивашу(Ф. Я. Поповича, М. І. Котова, Н. П.Лоскот та В. В. Протопопової) належать до 70-х рр. за чверть століття, що минуло з тих пір, рослинний покрив Сиваша дуже змінився, насамперед, внаслідок меліоративних робот та випасання. Необхідно проведення сучасних грунтовних ботанічних досліджень на Сиваші. Бо рослинний світ цілого ряду територій зазнав значних змін. Моніторингові ботанічні дослідження, конче потрібні в цілому регіоні, нині на Сиваші не проводяться [48].
Розділ 4. Перспективи збереження озера Сиваш
Кримське Присивашшя характеризується високим рівням біотопного та біологічного різноманіття, що визначає його значення у реалізації зобов’язань України за Рамсарськой, Бонськой, Бернской Конвенціям, Конвенція по збереженню біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро), погодженню об охороні Афро-Евро-Азиатських водно-болотних птахів. Тому як природоохоронний об’єкт ця територія має велике значення у системі природно-заповідного фонду України та потребує підвищення природоохоронного статусу [46].