Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч (стр. 5 из 10)
Небезпечна швидкість вітру Um (м/c) при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій Сm, на відстані Хm від джерела викиду по осі факела має значення Um+0,78 так як
. Визначаємо віддаль, на якій спостерігаються максимально-приземлені концентрації за формулою (5.1.8), але спочатку визначимо коефіцієнт d: 
Газоподібні речовини (окис азоту, оксид вуглецю)
Рідини (сірчаний ангідрид, зважені речовини)
Тверді домішки (сажа)
Концентрації шкідливих речовин на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулами (5.1.12,5.1.13,5.1.14,5.1.15,5.1.16)
Розрахунок для сірчаного ангідриду
Розрахунок для окисів азоту:
Розрахунок для сажі
Розрахунок для оксиду вуглецю
Розрахунок для завислих речовин
5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації
Групи сумацій - декілька речовин, які володіють ефектом однакової дії:
При одночасній присутності у атмосфері декількох шкідливих речовин, які впливають одно направлено, безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову:
С1/ГДК1 + С2 /ГДК2 +. + Сн /ГДКн <=1
де C1, С2, Ст - концентрація шкідливих речовин в одній і тій же точці місцевості, мг/м3. Виходячи з умов проекту виявлена слідуюча група сумації: сірчаний ангідрит, окис вуглецю:
q= 0,1/0,05+1,5/3=2,5;
Приведена концентрація визначається за формулою:
Спр=С1+С2·ГДК1/ГДК2+С3·ГДК1/ГДК3+. +Сн·ГДК1/ГДКн
Де С1-н - концентрація речовин, які володіють ефектом сумації.
Розрахунок концентрації шкідливих речовин зазнають повністю або частково хімічного перетворення (трансформацію) в більш шкідливі речовини виконується для кожної речовини, встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.
Потрібно вибрати з даної групи сумації Смах
Спр сірч. анг. =0,1+1,5·0,05/3=0,125.
Спр ок. вугл. = 1,5+0,1·3/0,05=7,5.
Найбільшу концентрацію має окис вуглецю. Відповідно будуємо графік зміни концентрації речовин, що володіють ефектом сумації на різних віддалях.
Вище розрахований коефіцієнт S1 для оксиду вуглецю Спр ок. вугл. = 7,5 підставляємо у формулу (5.1.12) і визначаємо концентрацію шкідливих речовин:
С100 = 7,5·0,68=5,1 мг/м3.
С200 = 7,5·0,125=0,94 мг/м3.
С300 = 7,5·0,056=0,42 мг/м3.
С500 = 7,5·0,023=0,17 мг/м3.
С1000 = 7,5·0,007=0,05 мг/м3.
5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.
Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х1=10·хм=155,0м, Х2=116,4 м.
Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х2-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.
З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х2.
S1 = С/См = (0,05·ГДК) /См = (0,05·3) /3,7=0,04.
Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТу 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.
ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою:
,де Сф - фонова концентрація, яка дорівнює 0;
ГДК - середньодобові гранично допустимі концентрації.
Розрахунок ГДВ:
Сірчаний ангідрид:
г/сОкисли азоту:
г/сСажа:
г/Завислі речовини:
г/сОксид вуглецю:
г/с5.4 Біологічно - інженерна споруда.
5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди
Одним із методів очистки дрена жорно - скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними - спорудами (БІС).
При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні - через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.
Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Асrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.
Очерет звичайний - багаторічна злакова світло, волоk., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 м заввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 см завширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття - велика (до 40 см завдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка - тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище - білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища - сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.
Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів - азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію - 859 кг/га, натрію - 451, калію 95, магнію - 94, сірки - 277, мінерального азоту 167, кремнію - 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.