Досить важлива, а іноді і вирішальна, роль в боротьбі з повенями належить водосховищам. Створення регулюючих водосховищ дає можливість ліквідувати повністю чи частково повені, залучити в обіг нові землі для сільського господарства, покращати використання сільськогосподарські угіддя, знизити затрати на будівництво об’єктів різних галузей господарства.
З точки зору можливості і умов використання водосховищ для боротьби з повенями, виділяються такі групи:
Водосховища, спеціально створені для боротьби з повенями.
Комплексні, найважливішим призначенням яких є боротьба з повенями. Особливістю цих водосховищ є наявність спеціальної резервної ємності, яка заповнюється тільки в багатоводні періоди і швидко спорожнюється для прийняття можливої повторної повені.
Комплексні водосховища багаторічного і сезонного регулювання, які в тій чи іншій мірі зменшують повеневу витрату.
Водосховища, які не мають значення для боротьби з повенями (добового і тижневого регулювання).
5. ЗНАЧЕННЯ ВОДОСХОВИЩ ДЛЯ РЕКРЕАЦІЇ
Водоймам належить особлива роль в організації відпочинку людей.
Рекреаційні заклади пред’являють вимоги до режиму водойм, визначені екологічними умовами. Рекреація є споживачем води і вона потребує організації належного водовідведення.
Рекреаційне використання водосховищ викликає велику зацікавленість в силу таких причин:
- довжина берегової лінії водосховищ дуже велика і в Україні вона пере-
вищує довжину берегової лінії морів. Багато водосховищ на ряді ділянок мають благополучні ландшафтні, кліматичні і інші природні умови для відпочинку і спорту;
- в районах, бідних природними водоймами, водосховища підвищують рекреаційну цінність;
- більшість водосховищ комплексного призначення створені і будуть створюватись поблизу міст. Деякі невеликі водосховища рекреаційного призначення можуть створюватись навіть в межах міських територій;
- водосховища можуть проектуватись і створюватись з урахуванням вимог рекреації;
- спеціальні водосховища для рекреаційних цілей можуть створюватись в найбільш благополучних мікрокліматичних умовах;
- водосховища комплексного і цільового призначення, створені в гірських умовах, мають добрі під’їзні шляхи;
- дякуючи наявності при будівництві гідровузлів потужної бази будіндустрії, будівництво на берегах водосховищ готелів, турбаз, санаторіїв, доріг, пристаней і т.п. може здійснюватись якісно, в короткі терміни і із значно меншими капітальними затратами;
- поселення будівельників, при відповідному плануванні і проектуванні, після завершення будівництва гідровузлів можуть використовуватись для рекреації.
Проте необхідно відмітити, що створення водосховищ, в ряді випадків, приводить і до негативних наслідків для рекреаційного використання території. Це затоплення і підтоплення мінеральних джерел, санаторіїв, будинків відпочинку, пам’ятників архітектури і інших об’єктів.
До числа негативних умов для організації відпочинку також відносяться: “цвітіння” води, інтенсивна переробка берегів, особливо на великих водосховищах, відсутність на береговій території зелених насаджень.
Різкі добові і тижневі коливання рівня води у нижньому б’єфі гідровузлів суттєво утруднюють і ускладнюють використання пляжів, човнових станцій.
Суттєвого значення має і пониження температури води.
З метою підвищення ефективності рекреаційного використання водосховищ необхідно:
- при проектуванні водосховищ враховувати їх рекреаційне використання;
- проектування рекреаційних систем здійснювати з урахуванням перспективного плану створення водосховищ;
- скласти генеральну схему використання внутрішніх водойм , в тому числі водосховищ, в рекреаційних цілях і виявити потребу створення спеціальних водосховищ для відпочинку;
- розробити локальні схеми освоєння водних об’єктів;
- здійснювати чітке зонування рекреаційних територій і акваторій;
- провести дослідження “виносливості” ландшафту і акваторії щодо рекреаційних навантажень і розробити діючий механізм захисту природного середовища рекреаційних територій;
- при неможливості одночасного задоволення потреби як короткострокового, так і тривалого відпочинку біля води, необхідно надавати перевагу організації короткочасного відпочинку.
Проектування зон відпочинку повинне здійснюватись з урахуванням:
- досить тісних взаємозв’язків між типами водосховищ і можливими на них видами відпочинку;
- взаємозв’язку і взаємовпливу території суші і акваторії;
- динаміки природних явищ і процесів в прибережній зоні водосховищ;
- можливості підвищення рекреаційної ємності за рахунок різних заходів.
За можливостями і умовами використання для відпочинку водосховища бувають:
Водосховища, спеціально створені для рекреації.
Водосховища, практично повністю доступні для всіх видів відпочинку.
Водосховища, рекреаційне використання яких можливе в обмежених масштабах. Тут є три підгрупи:
водосховища питного призначення;
водосховища, доступ до яких обмежений;
водосховища, розташовані у важкодоступних районах (гори).
Одноцільові водосховища, рекреаційне використання яких неможливе.
ЛІТЕРАТУРА
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под.ред. О.Л.Юшманова/ -М.: Агропромиздат, 1985.
2.Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.
3.Грищенко Ю.М. Комплексне використання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.
4.Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов/ Под. ред. Непорожнего П.С./ -М.: Энергоиздат, 1982.