Друга група факторів включає антропогенні процеси, що викликають порушення ландшафтів: будівництво зрошувальних систем на півдні України (зрошувальні системи Північно-Кримського зрошуваного масиву, Краснознам'янська зрошувальна система, зрошувальні системи в дельті р. Дунай); будівництво на вищеперелічених масивах рисових зрошувальних систем; інтенсивне використання водних ресурсів поверхневих джерел зрошення; інтенсивна обробка фунту: підтоплення зрошуваних та прилеглих територій.
До третьої групи факторів в регіоні відносяться фактори прямого впливу на організм людини: забруднення навколишнього середовища в результаті використання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур в умовах зрошення протягом майже 50-ти років; використання в необмеженій кількості засобів захисту рослин та внесення їх за допомогою сільськогосподарської авіації. Скиди дренажно-скидних вод, що вміщують значну кількість мінеральних добрив, пестицидів і гербіцидів призводять до зменшення мінералізації морської води, забруднюють її, викликають знищення морської флори і фауни.
Четверта група факторів, що негативно впливають на особистість людини, включає соціально-економічні проблеми, що пов'язані зі скороченням площ зрошувальних систем, починаючи з 1991 року по 1998 рік. Зменшення площ вирощування сільськогосподарських культур та їх переробки призвело до звільнення великої кількості людей від роботи. Ця кількість людей на протязі 40-50 років працювала в даній галузі, а зараз залишилася без роботи. Дана ситуація викликає погіршення економічного та соціального рівня життя людей.
Остання група факторів прямого негативного впливу на тваринний і рослинний світ включає процеси, що виникають з приводу забруднення акваторії Чорного моря мінералізованими водами зі зрошувальних систем, дренажно-скидними водами, що вміщують пестициди, гербіциди та мінеральні добрива, промисловими стічними водами та забудовою берегових територій.
Всі п'ять груп факторів негативного впливу виникають внаслідок екологічної недосконалості технологій виробництва та нераціонального природокористування всіх галузей економіки регіону.
Протягом 1997-1998 років у Причорноморському регіоні України склалася надзвичайна ситуація - підвищення рівня ґрунтових вод, поверхневе затоплення, масове підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів. Площа підтоплених територій в Автономній Республіці Крим складала 4425,37 км2, в Одеській області - 13519,78 км2, а в Херсонській - 10453,92 км2. Основними причинами підтоплення є природні чинники (кліматичні фактори, слабка природна дренованість, посилення атмосферного живлення за рахунок атмосферних опадів) та техногенні (приток дренажних вод з боку зрошуваних земель, підпір ґрунтових вод зрошувальними, погіршення технічного стану колекторно-дренажної мережі, нестабільна робота свердловин вертикального дренажу і насосних станцій).
Регіональною особливістю природокористування в Причорноморській зоні є інтенсивне використання зрошуваних земель в межах розміщення значної кількості рекреаційних ресурсів. Наприкінці 80-х років XX століття виникли значні протиріччя між розвитком аграрного сектора економіки, у тому числі і галузі рисівництва, та екологічним станом зони рекреації.
Вирішення еколого-економічних проблем і усунення їх негативного впливу на навколишнє середовище є обов'язком сучасного суспільства, його головною соціальною функцією. Забезпечення даної функції можливо лише завдяки розвитку системи екологічної освіти населення та створення екологічно обізнаного суспільства. Основним принципом екологізації суспільства є формування еколого-економічного світогляду людини. Перш за все, мова йде про необхідність формування не тільки екологічного, але й соціально-економіко-екологічного мислення з метою усвідомлення свого значення в економічних і екологічних ситуаціях, розуміння взаємозв'язку і взаємозалежності між економікою та екологією і використання цих знань на практиці. У свою чергу, без екологізації суспільства не можливе впровадження екологізації виробництва в усіх галузях економіки України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Водний кодекс України /Відомості Верховної Ради (ВВР). - К, 1995. -№ 24.- Ст. 189.
2. Грановська Л.М. Економіка природокористування в зоні рисосіяння України: Монографія. - Київ - Херсон: Наддніпряночка, 2004. -300 с.
3. Дорогунцов С.І., Новоторов О.С., Ніколаєнко Г.С. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання: Наукова доповідь /РВПС України HAH України. -Київ, 1999.-С. 61
4. Дорогунцов СЛ., Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Екосередовище і сучасність. - Т.1: Природне середовище у сучасному вимірі: Монографія. - К.: Кондор, 2006. - 424 с.123, с.67
5. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Екологія Херсонщини. - Херсон, 2001. -153 с.
6. Коптюч В.А. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь 1992): Информационный обзор, РАН, 60. -Новосибирск, 1992. - 263 с.
7. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. - Суми: ВТД "Універс. книга", 2002. - 346 с.243,с.178
8. Мазур И.И., Іванов О.П. Опасные природне процессы. - Москва: "Экономика", 2004. - 701 с.230.