Температура водного середовища є основним регулятором природних процесів у воді. Вона впливає на швидкість хiмiчних реакцій, функції бiлкiв всередині i між фiзiологiчними системами та органами тварин, той вимірювання обов’язкове.
3.2.2 Методи і терміни відбору проб
Режим моніторингу гiдрологiчних та гiдрохiмiчних показників за обов’язковою програмою спостережень зумовлюється водним режимом ріки. На бiльшостi водотоків вiдбiр проб проводять 7 разів на рік: під час повені — на пiдйомi, максимумі, спаді; під час літньої межені — при найменшій витраті та при проходженні дощового паводка, восени перед льодоставом та під час зимової межені.
Кiлькiстъ проб, що вiдбирається для аналізу за обов’язковою програмою, може змінюватися залежно від особливостей водного режиму окремих водотоків:
— на водотоках з довгим паводком (більше місяця) проби води відбирають на пiдйомi, максимумі, на початку та наприкiнцi спаду паводка (8 разів на рік);
— на водотоках 31 стійкою літньою меженню та слабо вираженим осiннiм підйомом води спостереження здiйснюють 5—б разів на рік;
— на тимчасових водотоках кiлькiсть спостережень не перевищує З—4 на рік;
— на водотоках у гірських районах, залежно від типу водотоку, кiлькiсть спостережень коливається від 4 до 11.
Гiдрохiмiчну iнформацiю про озера та водосховища збирають посезонно, тобто 4 рази на рік). Спостереження за хiмiчним складом води водоймищ поділяють на стандартні (обов’язкові) та спецiальнi.
Проба повинна характеризувати водоймище, водотік i якість води за певний проміжок часу. Ступінь характерності одиничної проби великій водній масі залежить від низки чинників: однорiдностi вiдiбраної водної маси; кiлькостi точок пробовiдбору; розмiрiв окремих проб; способів відбору.
Попередня обробка, транспортування та зберігання проб повинні проводитися у такий спосіб, щоб склад майже не змінювався.
Проби поділяють на прості та змiшанi.
Прості проби характеризують якість води у певному пункті відбору, відбираються у визначений час у необхідному об’ємі.
Змiшанi проби об’єднують кілька простих проб з метою характеристики якості води за певний період часу або певної ділянки досліджуваного об’єкта.
Батометр — прилад для відбору проб води з певної глибини э метою визначення її фізичних властивостей та вмісту розчинених і завислих речовин, а також гідробiонтiв.
Батометр має вiдповiдати таким вимогам: вода, що проходить крізь нього, не повинна в ньому затримуватися; він повинен щільно закриватися; матеріал пробовiдбiрника повинен бути хiмiчно інертний. На практиці широко використовують горизонтальні, перекидні та автоматичні батометри. За допомогою батометра Молчанова проводять вiдбiр проб води для визначення вмісту пестицидів. Вiдбiр проб на значних глибинах (20—ЗО м) проводиться за допомогою батометра Рутнера.
3.3 Прилади і системи контролювання водного середовища
Технiчнi засоби оперативного контролювання якості природних вод. Оперативне контролювання хiмiчного складу природних вод забезпечує автоматизована система контролю якості води АСЯНС-ВГ (автоматизовані спостереження якості навколишнього середовища—водний горизонт), створена вченими Гiдрохiмiчного інституту Держкомгiдромету.
Пересувні гiдрохiмiчнi лабораторії (ПГХЛ). Вони забезпечують оперативне контролювання якості води, яке неможливо здійснити за допомогою АСКЯВ одержують iнформацiю безпосередньо на водному об’єкті й одночасно доставляють проби для детального аналізу в стаціонарних лабораторіях.
Стаціонарна гiдрохiмiчна лабораторія (СГХЛ). У постiйнiй, непересувнiй гiдрохiмiчнiй лабораторії можна робити хiмiчний аналіз води, визначати багато компонентів й хiмiчного складу, отримувати ту iнформацiю про якість води, яку неспроможні надати АСЮВЗ і ПГХЛ.
Таблиця 3.2
Спостереження за гiдрохiмiчними показниками в поверхневих водоймах на протязі 6 років на річці Південний Буг
| Показник Мг/дм3 | Роки | |||||
| 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| Завислі речовини | 14,8 | 15,2 | 17,4 | 20,2 | 14,9 | 18,6 |
| Азот амонійний | 0,48 | 0,39 | 0,40 | 0,35 | 0,50 | 0,43 |
| БСК5 | 3,64 | 4,08 | 4,01 | 3,56 | 3,65 | 3,97 |
Центр оброблення гiдрохiмiчної iнформацiї. Завданням центру є опрацювання, систематизація i iнтерпретацiя iнформацiї, одержаної від АСКЯВ, ПГХЛ, СГХЛ; органiзацiя зв’язку з усіма ланками АСЯНС-ВГ i споживачами iнформацiї; технічне обслуговування засобів; збирання, перевірка на достовiрнiсть, опрацювання, збереження i надання користувачам рiзноманiтних видів iнформацiї, зокрема оперативних короткострокових прогнозів стану водного об’єкта.
Кiлькiсть спостережень, які здійснюються на рiзноманiтних рівнях АСЯНС-ВГ залежно від поставлених завдань, коливається від 1—4 на місяць до 12 за добу. Їх доцільно виконувати в басейнах річок, де є напружений водний баланс. При цьому АСЯНС-ВГ стають частиною загальної системи управління якістю води, що сприяє оптимiзацiї водоохоронних заходів.
Таблиця 3.3
Кількість забруднюючих речовин та їх концентрації в стічних водах комунальних господарств міст і сіл Хмільницького району
| № з/п | Назва забруднюючих речовин | К-сть забр. реч. в г/добу на 1мешканця | Кількість забруднень т/добу | Витрати побутових вод м3/с | Концентрац. Забруднених речовин мг/л | ||||
| КГМР | КГСР | КГМР | КГСР | КГМР | КГСР | КГМР | КГСР | ||
| 1 | Завислі речовини | 65 | 21,45 | 1,885 | 0,34 | 0,11 | 0,028 | 1,5 | 1 |
| 2 | БСК | 40 | 13,3 | 1,16 | 0,21 | 0,11 | 0,028 | 0,9 | 0,6 |
| 3 | Азот амон.солей | 8 | 2,64 | 0,232 | 0,04 | 0,11 | 0,028 | 0,18 | 0,1 |
| 4 | Фосфати | 3,3 | 1,09 | 0,095 | 0,017 | 0,11 | 0,028 | 0,07 | 0,05 |
| 5 | Хлориди | 9 | 2,97 | 0,261 | 0,04 | 0,11 | 0,028 | 0,2 | 0,1 |
| 6 | СПАР | 2,5 | 0,83 | 0,072 | 0,01 | 0,11 | 0,028 | 0,05 | 0,03 |
Кількість населення м. Хмільник становить 29000 осіб
Кількість населення сіл Хмільницького району становить 16000 осіб
1. Кiлькiсть забруднюючих речовин розраховують за формулою:
Nз.р. = А *n (т/доб),
де А — кiлькiсть забруднюючих речовин на 1 мешканця г/доб;n — кiлькiсть мешканців тис/осiб.
2. Концентрацію забруднюючих речовин розраховують за формулою:
С з.р. =Nз.р./Q* 0,0864 (мг/л),
де Q — витрата побутових вод, м3 /с.
Таблиця 3.4
Кiлькiсть забруднюючих речовин ва 1 тварину в стічних водах тваринницьких комплексів
| Назва забруднюючих речовин | Кiльк. забр. реч. в г/добу на 1 тв. | Кiлькiсть поголів’я | Кiлькiсть забр.реч. т/добу | Витрати стічних вод м3 /с | Концентрація забр.реч. мг/л |
| БСК | 0,3 | 900 | 0,00027 | 0,15 | 0,00015 |
| К | 0,2 | 900 | 0,00018 | 0,15 | 0,00010 |
| Nзаг | 0,246 | 900 | 0,00022 | 0,15 | 0,00012 |
| Фосфати | 0,15 | 900 | 0,00013 | 0,15 | 0,00007 |
| Завислі реч. | 46 | 900 | 0,04 | 0,15 | 0,023 |
1. Кiлькiсть забруднюючих речовин розраховують за формулою:
Nз.р. = А *n (т/доб),
де А — кiлькiсть забруднюючих речовин на 1 тварину г/доб;n — кiлькiсть поголів’я.
2. Концентрацію забруднюючих речовин розраховують за формулою:
С з.р. =Nз.р./Q* 0,0864 (мг/л),
де Q — витрата побутових вод, м3 /с.
Розділ 4. Характеристика Хмільницького району
Населення міста складає 27,9 тис. мешканців (2008). З них: 95,3% становлять українці, 2,9% - росіяни, 1,0% - поляки, 0,2% - євреї. Кількість чоловіків всього – 12,8 тис., в тому числі працездатного віку (16-60 років) – 7,4 тис. (57,8%), пенсіонерів – 2,3 тис. (18,0%). До Другої Світової Війни більшість населення міста становили євреї (1926 — 56%, українці — 41%; 1959 відповідні числа — 2% і 92%).
Вперше згадується в 1363 р. в літописі в зв`язку з перемогою у 1362 році війська литовського князя Ольгерда над військом татар.
Із 1434 до 1793 року (з малими перервами) Хмільник входив до складу Речі Посполитої, 1443 року дістав магдебурзьке право, відіграв роль в козацьких повстаннях проти Польщі. У 1648—1667 роках входив до складу козацько-гетьманської держави. В 1672 році захоплений турками, які залишили його у 1699 році. Із 1793 року Хмільник належав до Російської імперії і був заштатним містечком Подільської губернії.
Із 1923 року Хмільник є районним центром, з 1959 року — містом районного підпорядкування (приєднано села: Порубинці, Мазурівка, Сидориха, Слобода, Вугринівка, частина c. Вудкова). З 1979 року Хмільник віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
Клімат - помірно-теплий, м’який, без різких коливань температури, сприятливий для організму людини. Висота над рівнем моря становить 250-285м.Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агрокліматичного району. Максимальна температура повітря може сягнути +38°С, мінімальна - -33°С, а середньорічна +7°С. Такі кліматичні умови сприяють всебічному розвитку землеробства.
З корисних копалин видобуваються граніт, вапняки для хімічної та цукрової промисловості, вапняк для випалювання вапна, будівельні піски, цегельна сировина.