Смекни!
smekni.com

Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища (стр. 1 из 6)

Міністерство аграрної політики України

Вінницький національний аграрний університет

Агрономічний факультет

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Спеціальність: Екологія і ОНС

КУРСОВА РОБОТА

з моніторингу довкілля

на тему:

Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища

Виконав студент 3 курсу

Денної форми навчання групи 32-ЕО

Кондель Андрій Петрович

Перевірила: професор

Ковтун Катерина Петрівна

Вінниця 2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки і природоохоронної діяльності

1.1 Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля

1.2 Моніторинг як система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів

1.3 Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля

1.4 Організація спостережень за станом природного середовища

1.5 Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища

Розділ 2. Принципи класифікації систем моніторингу

2.1 Екологічний моніторинг і його завдання

2.2 Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні і прогнозуванні глобального стану біосфери

2.3 Кліматичний моніторинг і його завдання

Розділ 3. Моніторинг поверхневих вод

3.1 Сучасний стан поверхневих вод. Джерела і види їх забруднення

3.2 Принципи організації спостережень і контролювання якості поверхневих вод. Пункти спостережень, контрольні створи

3.2.1 Програми спостережень за гідрологічними показниками, терміни проведення гідрологічних робітна пунктах спостереження

3.2.2 Методи і терміни відбору проб

3.3 Прилади і системи контролювання водного середовища

Розділ 4. Характеристика Хмільницького району

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в даній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базується на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Ця проблема на сучасному етапі є дуже важлива. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’єктивна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованого стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економічного партнерства між суб’єктами підприємництва, між іноземними партнерами, на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації.

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.


Розділ 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки і природоохоронної діяльності

У різних видах наукової та практичної діяльності людина послуговується методом спостереження як способом пізнання що ґрунтується на тривалому цілеспрямованому планомірному сприйнятті предметів i явищ навколишнього середовища. Інформація про стан довкілля потрібна у щоденному житті людей, в їх господарській діяльності, особливо цінна вона за надзвичайних ситуацій, під час яких динамічно змінюються події, доводиться оперативно приймати необхiднi, часто нестандартні рішення.

1.1 Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля

Сутність моніторингу. Зміни у навколишньому середовищі відбуваються під впливом природних i зумовлених діяльністю людини біосферних факторів. Пізнання цих змін неможливе без виокремлення антропогенних процесів на фоні природних, для чого i організовують спецiальнi спостереження за різноманітними параметрами біосфери, які змінюються внаслiдок людської діяльності. Саме у спостереженні за довкіллям, оцiнюваннi його фактичного стану, прогнозуванні його розвитку полягає сутність моніторингу.

Як галузь екологічної науки моніторинг довкілля ґрунтується на загальних екологічних законах i взаємодіє з природничими, географічними i технічними науками. Його завдання полягають у постановці i виробленні теоретичних засад практичного розв’язання проблем організації спостережень; науковому обґрунтуванні складу, структури мережі й методів спостережень за природним фоном, природними явищами, планетарними процесами, рівнем забруднення середовищ, станом біоти (сукупності живих органiзмiв, що населяють певний район у певний проміжок часу), фізичними параметрами біосфери; виборі методів, методик оцінювання прогнозування стану довкілля; розробленні рекомендацій щодо управління станом складових біосфери.

Метою моніторингу довкілля є екологічне обґрунтування перспектив та удосконалення системи моніторингу навколишнього середовища, оцінювання фактичного i прогнозованого його стану; попередження про зниження бiорiзноманiтностi екосистем, порушення екологічної рівноваги у довкiллi, погіршення умов життєдіяльності людей.

Екологічна складова сталого розвитку України повинна забезпечити суттєве покращення стану навколишнього середовища України. Це має бути національна екологічна стратегія, яка, згідно з Національною доповіддю про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі, містить у собі:

• екологізацію усіх сфер життєдіяльності населення у контексті національної безпеки України;

• впровадження системи професійної екологічної підготовки державних службовців, керівників і посадових осіб, які приймають відповідальні рішення на локальному, регіональному і державному рівнях;

• вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, прискорення процесу гармонізації екологічного законодавства України з вимогами міжнародних стандартів, зокрема з нормативами Європейського союзу;

• забезпечення екологічної безпеки ядерних об’єктів та місць накопичення радіоактивних відходів, підвищення ступеня захищеності населення та довкілля від радіаційного впливу, пом’якшення наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС;

• захист, стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах, зокрема Донецько-Придніпровського регіону;

• запровадження інтегрованого управління водними ресурсами з метою їх збереження і відтворення, прискорення переходу до управління водокористуванням за басейновим принципом;

• поліпшення екологічного стану річок та підземних вод України, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;

• формування екологічно збалансованої системи природокористування на основі екологічно безпечних технологій та адекватної структури виробничого потенціалу у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

• реалізація заходів щодо пом’якшення негативного впливу глобальних екологічних проблем, зокрема змін клімату, на стан екологічної безпеки України.

Національна екологічна стратегія здійснюється у контексті реалізації національної стратегії переходу до сталого розвитку відповідно до рішень Всесвітнього саміту у Йоганнесбурзі та політичних орієнтирів пан’європейського процесу «Довкілля для Європи».

У даному контексті важлива роль надається екологічному моніторингу, який має визначити реальний стан навколишнього середовища в Україні.

Об’єктами моніторингу довкілля, залежно вiд рівня та мети досліджень, можуть бути навколишнє середовище, його елементи (атмосферне повітря, поверхневi й пiдземнi води, ґрунтовий i рослинний покриви, екосистеми, їх абiотичнi і бiотичнi складові, біосфера) і джерела впливу на довкiлля.

Моніторинг довкілля як комплексна галузь знань послуговується загальнонауковими методами досліджень, такими як аналіз i синтез, сходження вiд конкретного до абстрактного, узагальнення, математичне і статистичне оброблення iнформацiї. Разом з тим, моніторинг довкiлля розробляє власні методи аналізу, прогнозування стану екологічних систем i процесів, що в них відбуваються. На пiдставi дослідження зв’язків між процесами i складовими екосистем, впливу на них природних та антропогенних факторів моніторинг з’ясовує спiльнi закономiрностi функціонування, а також особливості стану екосистем, компонентів біосфери на різних просторово-територiальних рівнях. Ця наука забезпечує здобуття нових знань про навколишнє середовище з використанням методів оцінювання i прогнозування стану його елементів (атмосферного повітря, поверхневих i підземних вод, ґрунтового і рослинного покриву), розкриває їх взаємозв’язки i взаємовпливи.

Предметом моніторингу довкілля як науки є:

-органiзацiя i функціонування системи моніторингу;

-оцінювання i прогнозування стану екологічних систем, їх елементів, біосфери, характеру впливу на них природних i антропогенних факторів;

-організаційне,інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу довкілля;

-підготовка пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури у сфері моніторингу довкілля;