Смекни!
smekni.com

Аналіз викидів пересувних джерел в місті Черкаси і перспективи впровадження енергозберігаючих технологій (стр. 3 из 7)

Впровадження альтернативного транспорту - це електромобілі, застосування альтернативного палива, будування ліній для швидкого трамвая, метро.

1.2.2 Законодавча база, щодо регламентування впливу пересувних джерел

Згідно закону України “Про охорону атмосферного повітря” Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел стаття 7). Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:

поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;

перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання. Статтею 8 цього закону Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел.

Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів.

Нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів встановлюються на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі, з урахуванням перспектив його розвитку, в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).

Статтею 9Нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел.Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності.

1.2.3 Проблеми екологізації автомобільного транспорту України

Екологічні проблеми, зв'язані з використанням традиційного моторного палива в двигунах транспортних засобів, актуальні не тільки для України, але і для всіх країн світу. В багатьох країнах світу прийняті жорсткі вимоги по екологізації автотранспорту. В результаті з 2000 року по 2007 рік кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобілів за рубежем знизилася приблизно в 2 рази, а всього за останні 40 років зміст токсичних компонентів зменшився на 70%. В даний час багато моторобудівних фірм узяли курс на рішення задачі досягнення нульової токсичності відпрацьованих газів. Їх багаторічний досвід показує, що добитися цього можна тільки у разі використовування альтернативних видів моторного палива. Саме тому, практично всі перспективні екологічно чисті автомобілі, проектуються під альтернативні види палива.

Значні матеріальні витрати на створення екологічно чистих машин, пов'язані не з благородністю і альтруїзмом західних моторобудівних компаній, а визначаються тиском державних законів. Побічно ці закони торкнулися і України - до нас хлинув потік зарубіжних автомобілів, які в розвинених країнах були визнані екологічно не безпечними, тим самим поповнивши вітчизняний автопарк автомобілів, що завдають колосального збитку екології наших міст. Справедливості ради необхідно визнати, що вироблені в Україні автомобілі відстають на 8-10 років по всіх показниках у тому числі і по екології від автомобілів, що випускаються в даний час в промислово розвинених країнах.

В 1992 році був прийнятий Закон України про охорону атмосферного повітря. Законом встановлені єдині для України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, до яких відносяться гранично допустимі концентрації ГДК забруднюючих речовин від автомобілів в атмосферному повітрі. Для транспортних засобів встановлюються нормативи змісту забруднюючих речовин в відпрацьованих газах автотранспорту.

Передбачаються заходи по зниженню токсичності і знешкодженню відпрацьованих газів автомобілів і других транспортних засобів переходу транспорту на менш шкідливі види енергії і палива, обмеженню в їзду автотранспорту в житлові зони. Заборонено виробництво і експлуатацію транспортних засобів, в яких перевищує встановлені норми вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту. Поліпшення конструкцій транспортних засобів і умов їх експлуатації. Організація в межах міста режимів руху всіх видів транспорту.

Введення на території України з січня 2001 року норми Євро-2 поки є чисто декларативним актом, оскільки, нераціональна структура вітчизняної нафтопереробки, недостатні потужності вторинних процесів визначає низьку якість вироблюваних бензинів і дизельного палива, не відповідного сучасним вимогам.

Якість вітчизняних автомобільних двигунів повинні бути кращими, в більшості поступаються зарубіжним по таких показниках, як питома потужність, економічність, експлуатаційна технологічність, екологічність.

Тому, в даний час єдиним шляхом підвищення екологічності автотранспорту є його перехід на природний газ, що забезпечить скорочення шкідливих викидів в оточуючу середовище двигунами автомобілів до рівня, що відповідає жорстким європейським нормам. Норми токсичності вихлопних газів автомобілів представлені в таблиці 1.4.


Таблиця 1.4 - Норми токсичності вихлопу автомобілів для розвинених європейських країн

Найменуваннястандартів Рік введення Вміст у вихлопі токсичних речовин
CO
Тверді частинки
Євро - 0 1988 14,4 11,2 2,5 -----
Євро - 1 1993 8,0 4,5 1,1 0,36
Євро - 2 1996 7,0 4,0 1,1 0,15
Євро - 3 1999 5,0 2,0 0,6 0,1
Євро - 4 2005 3,5 1,5 ----- 0,02
Євро - 5 2008 2,0 1,5 ----- 0,02

Проблема переводу автотранспорту на природний газ є рішенням комплексу складних задач, серед яких найзначущішими є: серійне виробництво газобалонних автомобілів, створення інфраструктури (мережі) заправних комплексів; розробка і виробництво надійного газобалонного устаткування; створення сервісної мережі для переобладнання автотранспортних засобів; підготовка кадрів; праве і рекламно-інформаційне забезпечення і т.д. У зв'язку з чим, програми газифікації автотранспорту і поліпшення екологічної обстановки можуть бути реалізовані не тільки по указу зверху, але і при підтримці і безпосереднім участь регіональних властей.

1.2.4 Використання систем очищення викидів автотранспорту

Рішення проблеми зниження токсичності відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) є однією з найскладніших і найактуальніших задач захисту навколишнього середовища від забруднення СО, CnHm, NOx та іншими токсичними речовинами. За оцінками фахівців, автотранспортні засоби є постачальниками 50 – 80% від загальної кількості оксиду вуглецю (II) та оксидівазоту, що надходить в атмосферу великих міст. Забруднення повітря відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згорання – проблемаглобального масштабу, особливо для густонаселених промислових центрів. За останні 60 років кількість транспортних засобів збільшилась від 40 до більш як 700 мільйонів. За прогнозами до 2010 року ця цифра досягне 920 мільйонів [1]. Вимоги по обмеженню токсичності відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання почали застосовувати у 70–х роках минулого століття в США і Японії, а потім і в інших країнах. У зв`язку зі збільшенням кількості автомобілів і їх негативним впливом на навколишнє середовище ці вимоги стають все жорсткішими.

В таблиці 1.2.4 наведено склад викидних газівдизельних і бензинових двигунів[2]. Як видно з таблиці до складу викидних газів входять чотири типи компонентів: вуглеводні, оксиди азоту, оксиди сірки та оксид вуглецю (ІІ).

Таблиця 1.1.2.4 − Склад викидних газів двигунів

Компонентивикидних газів Вміст увикидних газахдизельногодвигуна Вміст увикидних газахбензиновогодвигуна
NOx 350-1000 ppm 1200 ppm
CnНm 50-330 ppm 1300 ppm
CO 300-1200 ppm 1300 ppm
O2 10 - 15% 4 - 12%
H2O 1,4 –7% 12%
CO2 7% 11%
SOx 10-100 ppm 20 ppm
Сажа 65 мг/м3 --

При повному згоранні вуглеводневого палива утворюється лише вода і вуглекислий газ, однак, через недосконалість процесу горіння і високі температури в камері згорання, автомобільні викиди містять значні