В рамках завдань Державної програми досліджень України в Антарктиці на 2002-2010 рр. дослідження по пріоритетним напрямам доповнилося новими проектами:
- фізика атмосфери та ближнього космосу, а саме дослідження іоносферних дрейфів в Антарктиці за допомогою когерентного імпульсно - допплерівського зондування спільно з науковцями Радіоастрономічного інституту НАН України (м. Харків);
- геологічні дослідження, що передбачають регіональне дослідження складу та потенційної рудоносності підльодовикових геологічних утворень Антарктиди спільно з Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (м.Київ);
- геофізичні дослідження, які включають електромагнітний моніторинг на станції “Академік Вернадський” спільно з Львівським Центром Інституту космічних досліджень НАН України (м. Львів); вивчення еволюції горизонтальних рухів Антарктичного півострова у мезо-кайнозої спільно з інститутом геофізики ім. С.І. Суботіна НАН України (м. Київ); петрофізичні дослідження при високих термодинамічних параметрах в районі УАС спільно з інститутом геофізики ім. С.І. Суботіна НАН України (м. Київ); неотектоніка, динаміка ландшафтів та льодового покриву Західної Антарктики спільно з Інститутом геологічних наук НАН України (м. Київ);
- гляціологічні дослідження, які передбачають дослідження динамічного та термічного режиму льодовиків Антарктичного півострова в межах Землі Грейама та островів Аргентинського архіпелагу (Галіндез, Вінтер, Скуа) для визначення змін сучасного їх стану та прогнозу на майбутнє спільно з українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом (м. Київ);
- геодезичні роботи, побудова ГІС, в рамках яких має бути здійснена побудова геодезичної та геодинамічної мережі території Аргентинських островів спільно з Національним університетом "Львівська політехніка" (м. Львів);
- медико-фізіологічні дослідження, а саме вивчення субклітинних механізмів порушення імунного стану людини в антарктичних умовах спільно з Інститутом медицини та праці (м. Київ), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (м. Київ);
- біологічні дослідження, які включають дослідження структури популяцій пінгвінів Дженту; ідентифікацію та вивчення концентрації речовин - "антифризів" у крові антарктичних риб; генетичні та біохімічні дослідження антарктичного криля; генетичний моніторинг популяцій криля спільно з Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (м. Київ);
- еколого-геохімічний моніторинг району станції Академік Вернадський спільно з Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (м. Київ);
- роботи з утилізації відходів, а саме оптимізація біотехнологій переробки харчових відходів і біоремедіації підводного сірководневого звалища за допомогою регуляторів мікробного метаболізму (РММ) для станції “Академік Вернадський” спільно з Інститутом мікробіології і вірусології НАН України (м. Київ). [9].
На станції був встановлений GPS-пункт SCAR 2002, що дозволило українським вченим приєднатися до виконання міжнародної програми досліджень руху літосферних плит. Виконані високоточні спостереження разом з Geodaetisches Institut Universitaet Karlsruhe (Німеччина) - це продовження досліджень векторів руху Антарктичної плити відносно сусідніх плит за програмою SCAR “Геодезична інфраструктура Антарктики” (GAP96, GAP98, SCAR2002). [9].
Дослідження динамічного та термічного режиму льодовикових куполів – реліктів давнього шельфового льодовика Антарктиди, дає можливість вивчати регіональні кліматичні зміни.
На українській станції проводяться також вивчення причин формування метеорологічних і гідрологічних аномалій в районі Антарктичного півострова, чисельність котрих останнім часом зростає і котрі можуть бути наслідками ефекту глобального потепління, а також проводиться пошук явищ-відгуків цих аномалій у стані екосистем. [10].
Станція “Академік Вернадський” географічно розташована у районі “озонової дірки”. Виміри озону, запроваджені Великою Британією на станції Фарадей ще у 1957 році, є одним з найдовших рядів спостережень в Антарктиці. Продовжуючи роботу розпочату британцями, українські вчені досліджують озоновий шар над Антарктикою. Вивчаються довгострокові варіації атмосферних озоноруйнуючих органогалогенідів та вуглеводнів в різних зразках Антарктичного льоду та снігу з деградуючих льодовиків, датованих від передіндустріального Голоцену до теперішнього часу у порівнянні з сучасними стандартами повітря та морської води. [9].
УАЦ, спільно з Київським університетом ім. Т.Шевченка, заснував науково-дослідну лабораторію "Антарктика", яка проводить свою роботу за наступними напрямами:
- фізичні процеси в атмосфері та магнітосфері,
- біологічні дослідження,
- екологічна геохімія та теригенна мінералогія. [9].
Спільно з Інститутом медицини праці УАЦ створив НДЛ "Медико-біологічних проблем в Антарктиці", яка виконує роботи за наступними напрямками антарктичних досліджень:
- проблеми адаптації зимівників до полярних умов та реадаптації.
- вивчення впливу середовища Антарктики на стан організму людини. [9].
У 2002 році, за ініціативою УАЦ МОН України, створена спільна науково-дослідна лабораторія Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та УАЦ "Новітні технології електромагнітного моніторингу Антарктики", яка виконує роботи за наступними напрямками антарктичних досліджень:
- вивчення динаміки геомагнітного поля Землі у високих широтах Південної півкулі;
- електромагнітний моніторинг станції “Академік Вернадський” та прилеглої території Антарктичного півострова;
- постійну реєстрацію компонент магнітного поля Землі та передачу даних через космічний канал зв’язку у міжнародну систему INTERMAGNET;
- розробку, виготовлення, сертифікацію та технічне обслуговування пристроїв для реєстрації електромагнітних полів;
- участь у створенні геоінформаційної системи ГІС "Антарктика - Вернадський" з метою розробки сучасних методів просторового та часового аналізу і моніторингу природне середовище Антарктики. [9].
Українські вчені плідно співпрацюють з науковцями інших держав. Так лише за час 8-ї Української Антарктичної експедиції були виконані такі наукові програми в рамках міжнародного співробітництва:
- по напрямку “кліматологія, фізіологія рослин” були проведені дослідження еритемної ефективності УФ B2 випромінювання, постановка моніторингу УФА та УФВ радіації на станції “Академік Вернадський”, дослідження режиму обміну енергії (випромінювання та теплової) між поверхнею Землі, природними біологічними субстратами та атмосферою; дослідження фізіології стресу комплексу рослин (лишайники, мохи) в умовах Антарктичного півострова. Вивчення залежності основних фізіологічних функцій рослин (фотосинтез) від переносу поживних речовин, фізичних та хімічних умов навколишнього середовища проводиться разом з Університетом Масарика (Брно), Університетом Південної Богемії (Требонь) Чеська республіка.
- по напрямку “фізика верхньої атмосфери” були запроваджені досліджень резонансних варіацій магнітного поля Землі і їхніх зв’язків з поперечною провідністю нижньої іоносфери у магнітоспряжених регіонах УАС – Бостон разом з AFRL, Haystack Observatory, Lowell University та Радіоастрономічним інститутом НАН України (м. Київ). В тому ж напрямку були скоординовані одночасні спостереження геомагнітного поля разом з Британською антарктичною службою станція Порт-Локрой, Розера разом з БАС (Велика Британія). Також разом з вченими Німеччини та США проводилося вивчення часових варіацій органічних сполук та аерозолів в атмосфері прибережної Західної Антарктики за даними аналізу снігу та льоду деградуючих льодовиків.
- по напрямку “біологія (орнітологія)” проводилися дослідження структури популяцій пінгвінів Дженту, аналіз мінливості генетичних маркерів та морфологічних ознак пінгвінів разом з Болгарським антарктичним інститутом та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (м. Київ). [10].
Як видно з вищенаведених прикладів, діяльність українських науковців в Антарктиці дуже різноманітна, їх внесок в міжнародну базу Антарктичних досліджень значно перевищує їх матеріальні можливості.
4. Перспективи українських наукових досліджень в Антарктиці
4.1. Правове забезпечення антарктичної діяльності України
Діяльність України в Антарктиді має вже 8-річну історію, в цьому році вже дев’ятий раз українська експедиція вирушила до Льодового континенту, де знаходиться власна українська науково-дослідна станція. На даний момент Україна вже є не-консультативною стороною Договору про Антарктику, членом Конвенції з охорони антарктичних живих морських ресурсів (КОАМР), асоційованим членом Наукового комітету з Антарктичних досліджень (SCAR). Така активна антарктична діяльність нашої держави поставила чимало організаційних, адміністративних, правових проблем. До сьогодні в Україні не достатньо розроблена чітка правова база антарктичної діяльності.
Українським Антарктичним Центром разом з іншими урядовими та неурядовими організаціями, діяльність яких пов’язана з проведенням антарктичної діяльності, було розроблено проект Закону України “Про антарктичну діяльність”. Він вже пройшов перше слухання у Верховній Раді України і опрацьовується до другого читання.
Цей закон покликаний визначити правові засади антарктичної діяльності з метою забезпечення національної присутності України в Антарктиці, підняти геополітичну, економічну роль нашої держави в цьому регіоні, відстоювати стратегічні інтереси держави, а також сприяти поширенню у його межах української наукової, господарської діяльності. Положення закону поширюється на всі види діяльності, пов'язані з дослідженням Антарктики Україною. Закон містить і цілий ряд соціальних гарантій для тих людей, які там перебувають. У законі передбачено систему державного нагляду за безпекою антарктичної діяльності, дії у надзвичайних ситуаціях, страхування при здійсненні цієї діяльності тощо. [11].