На третьому етапі передбачається в рамках визначених 10 напрямів досліджень та завдань етапу створити нові наукові теорії, моделі досліджуваних явищ та процесів; створити нові методики досліджень; новітні технології, обладнання та впровадити їх. [2].
Програма визначає очікувані результати фундаментальних та прикладних досліджень, отримані за рахунок реалізації Програми. Вони повинні дати нові знання про закономірності розвитку природи, мати практичну цінність і мають бути використані в космічній, оборонній, рибопромисловій галузях, мореплавстві, гідрометеорологічній службі, харчовій промисловості, геологічній розвідці, охороні навколишнього природного середовища, системах зв'язку, біології та медицині, а також у політичній, освітній та інформаційній сфері. [2].
Згідно програми до її виконання мають бути задіяні науково-дослідні установи НАН України та інших галузевих академій, центральні органи виконавчої влади, науково-технологічні центри, вищі навчальні заклади II-IV рівнів акредитації та інші науково-дослідні організації. Така широка співпраця має надати можливість з одного боку залучення максимальної кількості різних підходів, точок зору, шляхів вирішення питань в антарктичній діяльності, а з іншого – збагатити наукові кола України свіжими знаннями, досвідом.
Як вже зазначалося, перший етап (2002 – 2004), передбачений Програмою, вже завершується. Виходячи з набутого досвіду, враховуючи проблеми, неточності, які виникали протягом цього часу, Програма доповнюється, розширюється, коректується. В цьому процесі враховуються також напрямки антарктичних досліджень, які визначаються як пріоритетні світовою спільнотою. Так зокрема SCAR формулює ключові питання антарктичних досліджень в майбутньому наступним чином:
· Яка роль Південного океану в обміні СО2?
· Що контролювало глобальні зміни клімату в минулому і які висновки на майбутнє?
· Як Антарктика буде впливати на загальний рівень Світового океану?
· Як екосистеми реагують на кліматичні зміни? [14].
Пріоритети світового рівня в антарктичних дослідженнях помітно впливають безпосередньо на напрямки українських досліджень. В рамках міжнародного співробітництва виконуються наступні наукові програми:
Кліматологія: дослідження еритемної ефективності УФ-B випромінювання, проведення моніторингу УФ-А та УФ-В радіації на станції “Академік Вернадський”, дослідження режиму обміну енергії (випромінювання та теплової) між поверхнею Землі, природними біологічними субстратами та атмосферою;
Фізіологія рослин: дослідження фізіології стресу комплексу рослин (лишайники, мохи) в умовах Антарктичного півострова. Вивчення залежності основних фізіологічних функцій рослин (фотосинтез) від переносу поживних речовин, фізичних та хімічних умов навколишнього середовища (Університет Масарика, Університет Південної Богемії - Чеська республіка);
Фізика верхньої атмосфери: постановка досліджень резонансних варіацій магнітного поля Землі та їх зв'язків з поперечною провідністю нижньої іоносфери у магнітоспряжених регіонах (УАС – Бостон, разом з AFRL, Haystack Observatory, Lowell University);
Скоординовані одночасні спостереження геомагнітного поля разом з Британською антарктичною службою (станція Порт-Локрой, Розера, разом з БАС, Велика Британія);
Фізика атмосфери: Вивчення часових варіацій органічних сполук та аерозолів в атмосфері прибережної Західної Антарктики за даними аналізу снігу та льоду деградуючих льодовиків (разом з вченими Німеччини та США);
Біологія (орнітологія): Дослідження структури популяцій пінгвінів дженту, аналіз мінливості генетичних маркерів та морфологічних ознак пінгвінів (разом з Болгарським антарктичним інститутом). [12].
Таким чином Україна намітила певні пріоритетні напрямки, зайняла впевнене положення в міжнародній системі наукових досліджень Антарктики.
В результаті виконаного дослідження було досягнуто поставленої мети. Було вивчено значення наукових досліджень в Антарктиці для України. Для цього було розглянуто історію відкриття і освоєння людиною Антарктиди, місце Антарктики в системі міжнародного співробітництва, вивчено природні умови материка і особливості проведення антарктичних досліджень.
Також було розглянуто історію утвердження українців в Антарктиді і сучасну діяльність українських науковців на льодовому континенті; вивчено особливості географічного положення та природних умов української науково-дослідної станції, правове забезпечення антарктичної діяльності України та українські плани на майбутнє в сфері наукових досліджень в Антарктиці.
Для багатьох представників як політичних кіл, так і широких верств населення України не є переконливою доцільність для України антарктичної діяльності. Це зумовлено, насамперед недостатньою інформованістю широкого загалу про наукову діяльність в Антарктиці. Хоча достатньо гострою залишається проблема фінансування антарктичної діяльності. Тому у багатьох постає питання: “чи варто в сучасних умовах витрачати кошти на наукову діяльність в далекій холодній Антарктиці, яка ніби то не приносить економічної вигоди?”.
У зв’язку з цим слід зазначити, що економічно розвинуті антарктичні держави, такі як Велика Британія або Сполучені Штати Америки, витрачають на роботи у цьому регіоні відповідно $60 млн. та $120 млн. В українському ж бюджеті на антарктичну діяльність передбачено близько $1 млн. Але як видно з практики не лише фінансування визначає рівень досягнень науковців. Так Україна витрачає значно менші кошти, але результати дослідницької роботи українських вчених за основними напрямами не поступаються результатам діяльності науковців економічно розвинутих держав.
Варто зазначити, що витрати на антарктичну діяльність становлять 0,01%, від загальних витрат, передбачених українським бюджетом. Малу частку вони становлять не лише в загальнодержавному бюджеті, а й в бюджеті Міністерства науки та освіти України – 0,2 %. Окрім фінансування з бюджету України, яке зазвичай забезпечує організаційні питання дослідницької діяльності, залучаються також кошти міжнародних грантів, які частково допомагають виконувати наукову роботу. Таким чином зрозуміло, що фінансове питання не є настільки проблематичним, наскільки воно уявляється недостатньо обізнаним у цій сфері.
Хотілося б зазначити, що для України значною проблемою є явище “відтоку розуму” за кордон. Наша держава багата на найцінніший ресурс – людський інтелект, який обов’язково має знаходитися в діяльності, інакше він просто зникає. Отже, Україна має значну кількість науковців, фаховий потенціал яких має бути задіяний заради збереження та розвитку загальноукраїнського інтелекту та збагачення всесвітньої скарбниці.
Станція “Академік Вернадський” надає українським вченим можливість працювати з високоякісною апаратурою. Антарктична діяльність долучає їх до міжнародної бази наукових досягнень, які можуть бути використані не обов’язково під антарктичним кутом зору.
Адже Антарктика особлива в багатьох відношеннях. На її території знаходиться світовий полюс холоду, тут же відмічаються найсильніші вітри, саме Антарктида є полюсом сонячної радіації.
Унікально прозоре повітря, що формується над Антарктидою, в поєднанні зі значними абсолютними висотами формує оптимальні умови для вивчення верхніх шарів атмосфери та ближнього космосу. За умови, що Україна прагне утвердити за собою статус космічної держави, подібні дослідження мають цінне практичне значення.
Українська наукова станція географічно розміщена в зоні “озонової дірки”. Виміри озону на станції Вернадський були розпочаті британцями ще у 1957 році і є одним з найдовших рядів спостережень в Антарктиці. Проблема зниження вмісту озону в атмосфері Землі є загальнопланетарною, стосується кожної держави окремо і всього світу загалом та потребує міжнародної співпраці заради її вирішення.
В сфері метеорологічних досліджень провідним є стеження за довгостроковими змінами клімату. Станція “Академік Вернадський” є однією з 18 антарктичних станцій, що включені до глобальної системи спостереження за кліматом. Тому українські дослідження мають особливо вагоме значення, оскільки подібні спостереження були започатковані ще британцями в 40-х роках ХХ століття.
Дослідження у сфері біології моря можуть сприяти гармонійному розвитку промислу риби та криля у водах Антарктики, що є досить перспективним для України, як держави, що має власний флот, який активно розвивається.
Крім того на українській антарктичній станції ведуться дослідження у сфері геодезії, геології та геофізики, які мають глобальне значення для розуміння функціонування нашої планети та впливу процесів в надрах Землі на навколишнє середовище.
Українські науковці проводять і екологічні дослідження, з огляду на те, що на сьогодні екологічні проблеми мають глобальний характер і потребують дослідження по всій планеті задля повноцінної їх оцінки. Це має велике значення для України, як держави, що спрямована на висхідний, сталий розвиток і прагне забезпечити безпечні умови проживання для своїх громадян.
Медико-фізіологічні дослідження також актуальні для України, оскільки рівень здоров’я українського населення низький і потребує активних дій з оздоровлення населення, забезпечення умов, що сприятимуть здоровому способу життя. Дослідження фізіології людини в екстремальних умовах Антарктики дають новий оригінальний матеріал для медиків та фізіологів. Так, зокрема, були проведені дослідження процесів зниження радіаційного забруднення людського організму зимівників на станції “Академік Вернадський” в умовах екологічно чистого навколишнього середовища.
Окрім всього слід підкреслити, що Антарктика є ареною міжнародної співпраці, спільним надбанням людства. Проведення наукових досліджень в Антарктиці піднімає міжнародний авторитет України, надає більші повноваження для захисту національних інтересів.