На відміну від агрохімічного обстеження грунтів, яке починаючи з 1965 року періодично по 5 –ти річним циклам здійснюється обласними проектно – пошуковими станціями хімізації практично в усіх господарствах, суцільний грунтово –агрохімічний моніторинг сільгоспугідь підіймає цей надзвичайно важливий напрямок діяльності агрохімічної служби на більш високий науково - методичний рівень перед усім за рахунок ланки прогнозування і якості оцінки грунтів за комплексом агрохімічних, агрофізичних і токсикологічних показників.
З огляду на це доцільно вивчити і використати досвід зарубіжних країн в галузі організації агроландшафту в грунтового моніторингу (США); усунення негативних наслідків хімізації (Японія, Нідерланди, Швеція); радіоекологічних досліджень (Японія, Швеція); маркетінгу природоохоронних технологій (Німеччина, Японія); обчислювальної техніки для моніторингу (США, Болгарія); організації якісного водопостачання і контролю якості продукції (Франція, Австрія); організації і доведення до споживачів кліматичної інформації (Франція, Великобританія); еколого-виховної роботи (Німеччина, Швейцарія).
Використана література.
1. Методика суцільного грунтово- агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України \ О.О.Созінов, Б.С. Прістера\ Київ 1994 ст 56, 101.
2. Родючість грунтів. Моніторинг та управління \ В.В. Медведєв\ Київ 1992 “Урожай” ст 3, 153, 232.
3. Израель Ю.А. Экология и контороль состояния природной среды М. «Гидрометеоиздат» 1984 ст 177.
4. Анненков Б. Н.‚ Юдинцев Е.В. Основи сельськохозяйственной радиологии. М. Агропромиздат‚ 1191 ст .256
5. Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв (под редакцией С.Г. Малахова) М.‚ 1983 ч.1‚ ст. 127.
[1] Під родючістю розуміють здатність грунту як компонента біосфери забезпечувати необхідний для життєдіяльності рослин земні умови, що визначають поживний, водно-повітряний, температурний, окисно-відновний та інші режими. На цілині родючість тісно пов¢язана з з генетичними особливостями грунтів, а на ріллі, крім того, ще й з характером їх сільськогосподарського використання. Її рівень залежить від складу грунту, агрохімічно цінних властивостей і режимів, які в свою чергу зумовлені як грунтоутворювальними процесами, так і технологіями вирощування сільськогосподарських культур. Таким чином, родючість – не тільки природне, а й соціально - економічне явище.