- вимагати від банків та кредитно-фінансових установ усунення виявлених порушень;
- надсилати вимоги на проведення фінансового оздоровлення банків та кредитно-фінансових установ;
- забороняти здійснення окремих банківських операцій на термін до 1 року та відкликати ліцензію на здійснення окремих або всіх банківських операцій;
- забороняти відкриття нових філій на строк до одного року;
- підвищувати норми обов'язкових резервів;
- стягувати штраф з керівників банків та кредитно-фінансових установ до ста мінімальних розмірів заробітної плати;
- стягувати у безспірному порядку з банків та кредитно-фінансових установ штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу (в тому числі за порушення показників економічних нормативів);
- усувати керівництво (правління та головного бухгалтера) від управління банком або кредитно-фінансовою установою і призначати тимчасову адміністрацію для управління банком або кредитно-фінансовою установою;
- звертатись з поданням до арбітражного суду про припинення діяльності банків або кредитно-фінансових установ.
Відкликання Національним банком ліцензії на здійснення усіх банківських операцій є підставою для вживання акціонерами (учасниками), вкладниками, кредиторами та Арбітражним судом України заходів щодо реорганізації або ліквідації банку або кредитно-фінансової установи.
Національний банк встановлює порядок застосування санкцій до банків та кредитно-фінансових установ.
Національний банк вилучає з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх у безспірному порядку з кореспондентських рахунків банків та кредитно-фінансових установ, що першими зарахували їх на рахунки одержувачів.
Фіктивними коштами слід вважати також кошти, що зараховані на рахунки одержувача без фактичного списання з рахунків відправника.
З метою взаємодії з банками та кредитно-фінансовими установами Національний банк має право створювати з залученням їх представників, представників організацій, які діють на громадських засадах, робочі групи для вивчення окремих питань банківської діяльності.
За порушення валютного законодавства встановлені такі санкції: незаконні скуповування, продаж, обмін або використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі фінансові санкції:
- за здійснення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку - штраф у розмірі, еквівалентному сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із книги реєстрації банків або без такого виключення;
- за здійснення операцій з валютними цінностями без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку - штраф у розмірі, еквівалентному сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку на день здійснення таких операцій;
- за торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із книги реєстрації банків або без такого виключення;
- за невиконання уповноваженими банками обов'язків з продажу та купівлі іноземної валюти - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком;
- за порушення резидентами порядку розрахунків у іноземній валюті - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку на день здійснення таких розрахунків;
- за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком.
Суми стягнених штрафів спрямовуються до Державного бюджету України.
Питання 5. Метод наведених відхилень
Відповідь
Контроль точності ТС за альтернативною ознакою методом приведених відхилень провадиться розрахунком приведених відхилень (під якими розуміється відхилення параметра, що контролюється, відносно його номінального значення, виражене у відносниходиницях) та перевіркою відповідності їх необхідним значенням.
Даний метод застосовують в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва, коли кількість однойменних деталей, що обробляються, меньше обсяга, необхідного для визначення показника точності ТС розрахунковими методами.
Розрахунок приведених відхилень провадиться за вибірками. В одну вибірку повинні включатися детали, що характеризуються конструктивною подобою, спільністю технологічного процеса обробки (методи обробки, технологічне обладнання та оснащення, що застосовується, матеріал заготовок тощо) та таке, що відрізняється номінальними значеннями контролюємого параметра (розміру).
Відхилення розмірів деталей, що вимірені, що об’єднані в одну вібірку, приводят до єдиного масштабу обчисленням приведених відхилень.
Приведені відхилення (
) обчислюють за формулами:– при розрахунку відносного нижнього граничного відхилення
(рис. 3), що відповідає даному номінальному розміру , (1)де
— наведене відхилення розміру i-ї деталі; — дійсне відхилення розміру i-ї деталі; — нижнє граничне відхилення розміру i-ї деталі;Ti — допуск на розмір i-ї деталі;
Рисунок 3
– при розрахунку відносного верхнього відхилення
, що відповідає даному номінальному розміру ; (2)– при розрахунку відносно координати середини поля допуску
, що відповідає даному номінальному розміру . (3)Наведені відхилення для параметрів форми та розташування поверхонь деталей, об’єднани в одну вибірку, обчислюються за формулою
, (4)де
— допуск на парамет форми або розташування поверхонь i-ї деталі.Точність ТС технологічної операції вважається задовільною при виконанні однієї з наступних умов:
а) якщо наведене відхилення розраховано за формулами (1) — (3)
0≤
≤1;б) якщо наведене відхилення розраховано за формулою (4)
-1≤
≤1.Питання 6. Визначення показників технічної підготовки виробництва
Відповідь
Технічна підготовка — системно організований процес, що керується.
Метою технічної підготовки на етапі освоєння є забезпечення повної технічної готовності підприємства і його виробничих підрозділів до освоєння випуску нових виробів високої якості, в установлені директивні строки, при ефективному використанні обладнання, оснащення, виробничих площ, трудових, палево-енергетичних, матеріальних та інших ресурсів.
Під повною технічною готовністю слід розуміти наявність на підприємстві, в його підрозділах комплекту конструкторсько-технологічної документації на усі освоювані види виробів, а також наявність необхідного технологічного обладнання, в тому числі контрольного та випробувального, технологічного оснащення, інструменту та засобів контролю, засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, включаючи між операційні транспортні засоби, засоби пересунення та складування нової продукції, що забезпечують випуск нових виробів в необхідній кількості, в задані строки та при мінімально можливих затратах.
Для загальної оцінки технічної підготовки підприємства в цілому може бути використаний інтегральний показник, що визначається як середнє зважена величина значень часткових коефіцієнтів
де Кі — часткові коефіцієнти технічної готовності;
mі — вагомість і-го показника.
Таблиця 1
Показник | Формула | Позначення |
Коефіцієнт готовності технічної документації (кресленні, технологічні процеси тощо) | Тф — фактична кількість на момент початку освоєння нових виробів;Тп — загальна кількість креслень, технологічних процесів, що передбачені за планом (розрахунком) | |
Коефіцієнт забезпеченості виробничими потужностями | Мф — фактична (наявна) середнє річна потужність підприємства (провідного цеху, обладнання);Мр — розрахункова (необхідна) потужність підприємства (провідного цеху, обладнання) з урахуванням об’ємів випуску нового виробу | |
Коефіцієнт оснащеності нового виробу необхідним технологічним обладнанням, енергетичними установками, транспортними засобами | Сф — фактична наявність даного типу обладнання, транспортних засобів тощо; Сп — необхідна кількість даного типу обладнання, що забезпечує випуск нового виробу | |
Коефіцієнт готовності технологічного оснащення (штампи, пристосування, прес-форми тощо) для нового виробу | Оф — фактична забезпеченість операцій технологічним оснащенням;Оп — забезпеченість виробництва інструментом на момент початку виготовлення нових виробів, що планується | |
Коефіцієнт забезпеченості виробництва нового виробу інструментом загального і спеціального призначення | Рф — фактична забезпеченість виробництва інструментів на момент початку виготовлення нових виробівРп — забезпеченість виробництва інструментів, що планується, (нормативна) |