Найкращі 1000 усних тем з перекладом для учнів 5-11 класів та абітурієнтів (стр. 54 из 84)
Das war ein großer Erfolg.
Seine Erzählungen “Nachts schlafen die Ratten doch”, “Die Kegelbahn”, “Das Brot”, “Generation ohne
Abschied” u. v. a. erfreuen sich großer Beliebtheit in Deutschland.
Am 20. November 1947 starb Borchert in Basel.
Erst nach seinem Tode wurde festgestellt, dass W. Borchert an einer Leberkrankheit gelitten hatte, die noch nicht untersucht war.
Am 17. Februar 1948 trugen die Eltern und die Hamburger Freunde des Schriftstellers die Urne auf dem Ohlsdorfer Friedhof zu Grabe.
У своєму короткому житті він зміг багато створити.
У своїх творах він описує перш за все те, що добре знав, — війну, в’язницю та повоєнний час у Німеччині.
Його лірика була першим ступенем його творчості.
Навіть зібрання пристрасних антивоєнних віршів «Ліхтарі, ніч і зірки» (1946) можна оцінити тільки як прелюдію його прози.
Узимку 1945–1946 рр. він написав у лікарні оповідання «Собача квітка».
Трагедію повернення «За дверима» Борхерт написав за вісім днів.
Другим твором у прозі була п’єса «У цей вівторок». 30 німецьких сцен прийняли цю п’єсу до свого репертуару.
Це був великий успіх.
Його оповідання «Але ж пацюки сплять уночі», «Кегельбан», «Хліб», «Покоління без прощання» та багато інших користуються великою популярністю в Німеччині.
Борхерт помер у Базелі 20 листопада 1947 р.
Тільки після його смерті був поставлений діагноз, що Борхерт страждав хворобою печінки, яка ще не була досліджена.
17 лютого 1948 р. батьки й гамбурзькі друзі письменника віднесли урну на Оледорфське кладовище.
300
Wörter und Wendungen
| die Kriegsleiden — лихо, страждання, біди, війни der Feldzug (-züge) — бій, кампанія zum Tode verurteilen — приректи на страту zur Bewährung — для випробування, перевірки entlassen (ie, a) — відпускати die Haftzeit — перебування під арештом | niederwerfen (a, o) — перемогти, подавити ungebeugt — непохитний der Verfall (-fälle) — руйнування erschütternd — приголомшливий das Gefängnis — в’язниця die Leberkrankheit — хвороба печінки die Vorstufe, -n — перший ступінь |
Fragen zum Text
1. Zu welcher Generation gehörte Borchert?
2. Wann entließen die Amerikaner Borchert?
3. Wie kämpfte er gegen seine schwere Krankheit?
4. Welche Werke hat Borchert geschrieben?
5. Sind Sie mit dem Schaffen von Borchert bekannt?
- Erich Kästner
Erich Kästner, der bekannte deutsche Kinderbuchautor wurde im Jahre 1899 in Dresden geboren. Er wurde mit seinem Jahrhundert groß.
Mit 15 Jahren erlebte er 1914 den Ausbruch des Ersten Weltkrieges, als junger Mann 1918 die Niederlage Deutschlands.
Als der kleine Erich in die Schule kam, verdiente sein Vater, früher ein selbständiger Handwerker, sein Brot als Arbeiter in einer Kofferfabrik.
Der Lohn war so niedrig, dass die lebenstüchtige Mutter sich als Friseuse ausbilden ließ und für Untermieter sorgte — es waren ausnahmlos Lehrer. Die hatten auf Erich einen großen Einfluss: er las viel und ging mit seiner Mutter ins Theater.
- ÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌÌ
Еріх Кестнер, відомий німецький дитячий письменник, народився в 1899 р. у Дрездені. Він виріс разом зі своїм століттям.
У 15 років він пережив початок Першої світової війни, будучи молодою людиною в 1918 р.— поразку Німеччини.
Коли маленький Еріх пішов до школи, його батько, раніше самостійний ремісник, заробляв собі на хліб робітником на чемоданній фабриці.
Зарплата була такою низькою, що старанна мама навчалася на перукаря й турбувалася про мешканців — це були винятково вчителі.
Вони мали великий вплив на Еріха: він багато читав і ходив з мамою в театр.
Erich lernte glänzend in der Schule.
Die Schule weckte bei ihm den Wunsch Lehrer zu werden.
Mit 14 Jahren trat der junge Erich in ein Lehrerseminar in Dresden ein.
An der Universität Leipzig studierte er die deutsche Sprache und Literatur.
Hier entschied er sich für einen anderen Beruf.
Das Geld war knapp, trotz der Zuwendungen seiner Eltern und trotz des Stipendiums.
Schon 1925 schrieb er Artikel und Gedichte für mehrere Zeitungen.
Man wurde auf den begabten jungen Mann aufmerksam.
Er erhielt eine Stelle als Redakteur in Leipzig und später in Berlin.
Der große Durchbruch als Schriftsteller gelang ihm 1928.
Es erschienen mehrere Gedichtbände und auch seine bekannten Kinderromane: “Emil und die
Detektive” (1928), “Pünktchen und
Anton” (1931) sowie “Der 35. Mai”
(1931), “Emil und die drei Zwillinge”, “Das doppelte Lottchen”, “Der kleine Mann” u. v. a.
Nach der Machtergreifung Hitlers am 30. Januar 1933 fuhr Kästner aus der Schweiz nach Berlin zurück.
Viele Schriftsteller flüchteten ins Ausland, er jedoch wollte in Deutschland bleiben.
Schon Wochen vor dem Tag der Bücherverbrennung stand der Name Kästners auf der Liste der unerwünschten Autoren.
Das war kein Zufall.
301
Еріх блискуче навчався у школі.
Школа пробудила в ньому бажання стати вчителем.
У 14 років молодий Еріх вступив до учительської семінарії в Дрездені.
У Лейпцізькому університеті він вивчав німецьку мову та літературу. Тут він зважився на іншу професію.
Грошей було мало, незважаючи на допомогу батьків і стипендію.
Уже в 1925 році він писав статті й вірші для деяких газет. На талановиту молоду людину звернули увагу.
Він отримав місце редактора в Лейпцизі, а пізніше в Берліні.
Великий перелом його як письменника відбувся в 1928 р.
З’явилися кілька томів його віршів, а також дитячі романи «Еміль і детективи» (1928), «Кнопка і Антон» (1931), а також «35е травня» (1931), «Еміль і три близнюки», «Подвійна Лотхен», «Маленька людина» та багато інших.
Після захвату влади Гітлером 30 січня 1933 Кестнер приїхав з Швейцарії до Берліна.
Багато письменників втекли за кордон, він же хотів залишитися в Німеччині.
Уже за тижні до спалення книжок ім’я Кестнера стояло в списку неблагонадійних авторів.
Це було не випадково.
 |
302
Kästner hasste das Militär, er teilte nicht die judenfeindliche Einstellung der neuen Machthaber, er galt als überzeugter Demokrat.
Man überwachte ihn, zweimal wurde er sogar verhaftet und erhielt ein Schreibverbot.
Nach 1945 lebte Kästner in München und arbeitete dort als Redakteur der “Neuen Zeitung” sowie als Herausgeber der Jugendzeitschrift “Pinguin”.
Er setzte sich in seinen Artikeln mit der nationalsozialistischen Vergangenheit auseinander und trat für das demokratische Deutschland auf.
Seit den 50–er Jahren widmete sich Kästner mehr der literarischen Arbeit.
Es entstanden Gedichte “Herz auf Taille” (1957), “Die kleine Freiheit” (1952), Romane und Bearbeitungen klassischer Jugendliteratur.
 |
Zu seinen Auszeichnungen gehört der Büchner–Preis 1957. Erich Kästner starb am 29. Juli 1974.
Кестнер ненавидів воєнщину, не поділяв вороже ставлення нових правителів до євреїв, він вважався переконаним демократом.
Він перебував під наглядом, двічі його заарештовували й він отримав заборону писати.
Після 1945 р. Кестнер жив у Мюнхені і працював там редактором «Нової газети», а також видавцем молодіжного журналу «Пінгвін».
 |
У своїх статтях він боровся з націоналсоціалістичним минулим і виступав за демократичну Німеччину.
Уже в 50ті роки Кестнер присвятив себе літературній роботі.
Так з’явилися вірші «Серце не томи» (1957), «Маленька воля» (1952), романи та обробка класичної молодіжної літератури.
До його нагород належить премія Бюхнера 1957 р. Еріх Кестнер помер 29 липня 1974 р.
der Ausbruch — початок die Niederlage — поразка der Handwerker — ремісник die Friseuse —
перукар (жінка)
der Untermieter — тимчасовий
мешканець
das Seminar — семінарія sich entscheiden (ie, ie)
für (Akk.) — зважуватися
(на щось) die Zuwendung — допомога,
тут: матеріальна допомога
knapp — нужденний die Machtergreifung — захват
влади
flüchten (te, t) — бігти der Zufall — випадок hassen (te, t) — ненавидіти judenfeindlich — ворожий у ставленні до євреїв
die Einstellung — ставлення der Machthaber — правитель gelten als (Nom.) — вважати кимось
überwachen (te, t) — стежити, тримати під наглядом
der Schreibverbot — заборона писати
sich auseinandersetzen (te,
t) — сперечатися, боротися з...
303
Fragen zum Text
1. Was erlebte Erich Kästner mit 15 Jahren?
2. Wer beeinflusste Erich Kästner?
3. Was studierte er an der Universität?
4. Welche Kinderbücher hat Erich Kästner geschrieben?
5. Welcher Meinung war Kästner über den Nationalsozialismus?
- Erich Maria Remarque
E. M. Remarque gehört zu den besten Vertretern des kritischen Realismus des 20. Jahrhunderts.
Er wurde am 22. Juni 1898 geboren. Er wuchs in einer kleinen westfälischen Stadt auf, in einer kleinbürgerlichen Familie.
Remarque erprobte viele Berufe, bevor er freischaffender Schriftsteller wurde.
Sein erstes Buch veröffentlichte er 1920.
Aber erst 1928/1929, als sein Roman “Im Westen nichts Neues” erschien, wurde Remarque bekannt.
Dieser Roman spiegelt persönliche
Erlebnisse des Autors wider, der als Freiwilliger in den Krieg ging und alle Schrecken des Krieges erlebte.
Das Werk wurde in zwölf Sprachen übersetzt und wurde Welterfolg.
Im Roman “Im Westen nichts Neues” wird die Lebensphilosophie von Remarque zum Ausdruck gebracht.
Er berichtet darin über eine “verlorene” Generation.
 |
Diese Generation wurde vom Krieg körperlich und seelisch ruiniert.
Der Schriftsteller sieht für sie keine Perspektive in Zukunft.
- ÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌ
Е. М. Ремарк належить до кращих представників критичного реалізму 20 сторіччя.
Він народився 22 червня 1898 р.
Він виріс у маленькому вестфальському місті у сім’ї небагатих буржуа.
Ремарк випробував багато професій перш ніж став добровільним письменником.
Свою першу книжку він видав у 1920 році.
Але тільки в 1928—1929 рр., коли з’явився його роман «На західному фронті без змін», Ремарк став відомим.
Цей роман відбиває особисті переживання автора, коли він добровольцем пішов на війну й пережив усі її жахи.
Твір був перекладений 12 мовами і став всесвітньо відомим.
У романі «На західному фронті без змін» висловлено основну філософію автора.
У ньому він розповідає про «загублене» покоління.
Це покоління знищене війною фізично й духовно.
Письменник не бачить для нього майбутнього.
Auch die späteren Werke von Remarque sind dem Thema der verlorenen Generation gewidmet.
Sie sind pessimistisch und hoffnungslos.
Das Leben seiner Helden ist auch nach dem Krieg ohne Ziel, ohne Freude und Erwartungen.
1932 übersiedelte Remarque in die
Schweiz, weil im faschistischen Deutschland seine Bücher verbrannt und verboten wurden.
1938 emigrierte er in die USA, aber 1948 kehrte er in die Schweiz zurück, wo er bis zu seinem Tod am 26. September 1970 lebte.
Seine bekanntesten Werke sind “Drei Kameraden”, “Arc de Triumphe”, “Zeit zu leben, Zeit zu sterben”, “Der schwarze Obelisk”.
Das Schaffen von Remarque hat viele Widersprüche, aber es propagiert Humanismus im Kampf gegen Krieg, Militarismus und Faschismus.
Deshalb haben seine Werke Millionen Menschen gewonnen.
Також і більш пізні твори Ремарка присвячені темі «загубленого» покоління.
Вони песимістичні й позбавлені надії. Життя його героїв після війни також позбавлене мети, радості й чекання.