Найкращі 1000 усних тем з перекладом для учнів 5-11 класів та абітурієнтів (стр. 62 из 84)

Традиційні атрибути свята — крашанки, великодній заєць.

За легендою в цей день один раз на рік заєць ховає крашанки, а діти під час прогулянки шукають їх в городі та в лісі.

Wörter und Wendungen

хлопавка

Fragen zum Text

1. Welche Feiertage hält man in Deutschland für die schönsten?

2. Wann feiert man Weihnachten?

3. Welche traditionellen Speisen bereitet man zu diesem Fest zu?

4. Wie feiert man Neujahrsfest im Unterschied zu Weihnachten?

5. Auf welche Monate fällt Ostern?

6. Was gehört zu den Familienfesten?

До інших родинних свят належать день народження, конфірмація, заручини, весілля.

- Fasching in Deutschland

Der Februar ist die Zeit des Faschings oder Karnevals.

Nach altem katholischem Brauch wurde mit diesem Fest die Fastenzeit eingeleitet, die den Zeitraum von sechs Wochen vor Ostern umfasst.

Das ist auch ein Volksfest, das seinen Höhepunkt an den “drei tollen Tagen” erreicht.

Die eigentliche “Fastnacht” fällt dabei immer auf einen Dienstag, dem der

“Rosenmontag” vorangeht und der “Aschermittwoch” folgt. In der Fastnacht verkleideten sich früher fast alle Menschen.

Der einfache Mann übernahm — in der Verkleidung des Narren — die Macht und wies seine Herren in die Schranken, und es war auch nur für einen Tag.

Der Aschermittwoch ist Mittwoch der ersten Woche der Fastenzeit.

Heute umfasst das “narrische Treiben” Maskenbälle und Kostümfeste, auf denen “Prinz Karneval” mit seiner “Faschingsprinzessin” und einem “Elferrat” regiert.

Die “Narrenkappe” berechtigt ihn und alle Teilnehmer zu jeder Art Kritik und Satire, niemand darf etwas übernehmen.

Phantasievolle Faschingsfeste werden vor allem von den Studenten veranstaltet, unter denen sich die Kunststudenten besonders hervortun.

Aber auch die Kinder feiern schon im

Kindergarten jedes Jahr ihren Fasching, auf dem sie sich als Märchenfiguren verkleiden.

- ÌÌÌÌÌÌÌ Ì ÌÌÌÌÌÌÌÌÌ

Лютий — це час Масниці, або карнавалу.

За старим католицьким звичаєм цим святом починався піст, який охоплює період у шість тижнів до Великодня.

Це також і народне свято, котре досягає своєї кульмінації у три чудових дні.

Останній день карнавалу (Масниця) припадає завжди на вівторок, якому передує «рожевий понеділок», а за ним йде «попільна середа».

На Масницю раніше майже всі люди переодягалися.

Звичайний чоловік, який переодягнувся блазнем, брав на себе всю владу й указував своїм господарям на їхнє місце, але це був тільки один день.

«Попільна середа» — це середа першого тижня посту.

Сьогодні «блазнівська поведінка» включає балимаскаради та костюмовані свята, на яких панує «принц карнавалу» зі своєю «принцесою» та «рада ельфів».

«Ковпак блазня» дає йому і всім учасникам право на будьяку критику та сатиру, ніхто на це не може ображатися.

Повні фантазії карнавальні свята організуються перш за все студентами, серед яких особливо відзначаються студенти мистецьких вузів.

Але й діти також святкують кожен рік в дитячому садку Масницю, на яку вони переодягаються казковими персонажами.

Wasungen ist eine kleine Stadt in Sachsen, wo dieses Fest über 450 Jahren eine ununterbrochene Tradition hat.

Vom Bürgermeister bis zum letzten Einwohner nehmen alle daran teil und der große Umzug in lustigen Kostümen lockt jedes Jahr viele Schaulustige herbei.

So laut und lustig vergeht der Fasching vor den langen 40 Tagen der Fastenzeit. Der Fasching bedeutet auch die baldige Ankunft des Frühlings.

der Fasching — карнавал,

Масниця die Fastenzeit — Великий піст der Zeitraum — період часу, термін

der Höhepunkt — кульмінація die Fastnacht — останній день карнавалу (Масниці)

der Aschermittwoch — середа

на першому тижні Великого посту

sich verkleiden (te, t) — переодягатися

närrisch — шахрайський das Treiben — гонка, заняття Вазунген — маленьке місто, в якому це свято має безперервну традицію уже 450 років.

У ньому беруть участь всі, від бургомістра до останнього мешканця, і великий хід у веселих костюмах привертає сюди кожен рік багато зацікавлених.

Так шумно й весело проходить Масниця перед довгими сорока днями посту. Масниця означає також близький прихід весни.

der Narr (-en) — блазень, дурень

der Elferrat — рада ельфів die Kappe — ковпак übernehmen (a, o) —

ображатися

j-n in seine Schranke weisen (ie, ie) — вказати комунебудь його місце

sich hervortun (a, a) — виділятися, відрізнятися

der Schaulustige, -n — цікавий, охочий до видовищ

der Umzug (-züge) — хід,

Fragen zum Text 1. Wann feiert man Fasching? 2. Wie feierte man früher Fasching? 3. Was meinen Sie, gefällt dieses Fest nur den Kindern? 4. Gibt es etwas Gemeinsames zwischen diesen Festen in der Ukraine und in Deutschland? 5. Haben Sie einmal an diesem Umzug teilgenommen? - Alte und neue - ÌÌÌÌÌ Ì ÌÌÌÌ Osterbräuche ÌÌÌÌÌÌÌÌÌ ÌÌÌÌÌÌ Ostern ist ursprünglich ein herma Великдень — спочатку німецькоязиnisch–heidnisches Fest, das später цьке свято, яке пізніше було прийняvom Christentum übernommen wurde. те християнством.

процесія

Woher der Begriff “Ostern” jedoch stammt, lässt verschiedene Vermutungen zu. Entweder wurde er von der germanischen Frühlingsgöttin “Ostara” abgeleitet oder in Zusammenhang mit der im Osten aufgehenden Sonne gebracht.

Viele Bräuche dieses Frühlingsfestes haben sich bis in die heutige Zeit erhalten. Der Sonntag nach dem Vollmond, der dem Frühlingsanfang folgt, ist der Ostersonntag.

Nach volkstümlicher Tradition weist schon der Donnerstag vor Ostern auf das bevorstehende Fest hin: es ist der Gründonnerstag, an dem man nach Möglichkeit das erste grüne Gemüse isst.

Ihm folgt der Karfreitag, nach christlicher Überlieferung der Tag der Kreuzigung Christi.

Der Ostersonntag ist das Fest der Auferstehung.

Es bedeutet die Auferstehung des gekreuzigsten Christus und der wiedererwachenden Natur.

Vom Ostersonntag aus werden sowohl Fastnacht wie Pfingsten berechnet: 40 Tage vor Ostern ist Fastnachtsdienstag, 50 Tage nach Ostern liegt Pfingsten.

Als Symbole des Festes gelten von alters her der Hase und das Ei — Zeichen für die Fruchtbarkeit.

Besonders schön bemalte sorbische Ostereier entwickelten sich zu wahren Kunstwerken.

Auf Bergen und Hügeln im Harz zündeten junge Leute Osterfeuer an und verbrannten den Winter als Stroh– oder Stoffpuppe.

Verliebte Paare übersprangen die Flammen.

Osterfeuer im Harz werden in der Nacht vom 30. April zum 1. Mai entzündet, in Однак, походження поняття «Великдень» дозволяє робити різні припущення. Чи походить воно від німецької богині весни «Остара», чи взяте у зв’язку з сонцем, яке піднімається на сході.

Багато звичаїв цього свята весни збереглися до сьогоднішнього дня.

Неділя після повного місяця, котра йде за початком весни, — великодня неділя.

За народною традицією четвер перед Великоднем уже вказує на свято, яке наближається: це «зелений четвер», у який їдять по можливості перші зелені овочі. За ним йде велика (страсна) п’ятниця — за християнською легендою день розп’яття Христа.

Великодня неділя — це свято воскресіння.

Це означає воскресіння розп’ятого Христа та природи, що знов пробуджується.

Від великодньої неділі відраховують як Масницю, так і Трійцю: за 40 днів до Великодня — Масниця, через 50 днів після Великодня — Трійця.

Символами свята здавна вважаються заєць і яйце — знаки родючості.

Особливо красиво розмальовані сорбські великодні яйця стали справжніми творами мистецтва.

На горах і горбах Гарца молоді люди запалювали великодні вогнища та спалювали зиму у вигляді ляльки з соломи або тканини. Закохані пари перестрибували через полум’я.

Вогнища в Гарці запалюються в ніч з 30 квітня на 1 травня, у них спалюdenen altes Gerümpel und eine als Hexe gekleidete Strohpuppe verbrannt werden, um den Winter auszutreiben.

J. W. Goethe stellte das als die “Walpurgisnacht“ in seinem “Faust“ dar. Zu Ostern bäckt man Osterkuchen.

Am Ostermorgen geht jung und alt auf die Eiersuche.

An diesem Ostersonntag werden einander bemalte und gefärbte Eier geschenkt.

Es gibt jetzt Eier aus Schokolade,

Holzplastik usw., in die Überraschungen hineingelegt sind, sie gefallen auch den Kindern.

Zwischen Mitternacht und Sonnenaufgang zogen am Ostertag Mädchen und junge Frauen aus, das Osterwasser aus der nahen Quelle zu holen. Dabei durfte aber nicht gesprochen werden, um die heilbringende Wirkung des Wassers zu erhalten: es sollte Gesundheit und Schönheit bringen.

ється старий мотлох і солом’яна лялька, одягнута відьмою, щоб вигнати зиму.

Й. В. Гете зобразив це як «Вальпургієву ніч» у своєму «Фаусті».

На Великдень печуть великодні пироги.

Уранці на Великдень старі й молоді йдуть на пошуки яєць. У цей великодній день дарують один одному розписані або крашені яйця. Є також яйця з шоколаду, з дерева, пластика і т. д., в які вкладені сюрпризи, вони також подобаються дітям.

Між північчю та сходом сонця на Великдень дівчата та молоді жінки виходять, щоб принести великодню воду з найближчого джерела.

При цьому не можна розмовляти, щоб збереги цілющу дію води; вона повинна була принести здоров’я та красу.

Wörter und Wendungen

ursprünglich — первинно heidnisch — язичеський zulassen (ie, a) — припускати, робити можливим die Vermutung — припущення, здогадка die Göttin — богиня der Vollmond — повний місяць

hinweisen (ie, ie) auf (Akk.) — зазначати die Überlieferung — легенда die Kreuzigung — розп’яття die Auferstehung — воскресіння von alters her — здавна das Gerümpel — мотлох der Sorbe, -n — сорб (слов’янин)

Fragen zum Text

1. Was versteht man unter dem Begriff “Ostern”?

2. Warum nennt man den Donnerstag vor dem Ostersonntag den “Gründonnerstag”?

3. Was ist am Ostersonntag der Überlieferung nach geschehen?

4. Wohin gingen die Mädchen und junge Frauen am Ostertag?

5. Welche Symbole von Ostern sind für die Deutschen kennzeichnend?

XI. DIE FREIZEIT (ÂIËüÍèé ×ÀÑ)

- Wie ich mich ausruhe…

Am Freitag Nachmittag habe ich frei.

In den schulfreien Tagen muss ich das erledigen, was ich geplant habe.

Freizeit ist manchmal eine schwere Sache.

Bei schönem Wetter ist es noch zu ertragen, wenn nichts dazwischen kommt.

Ich muss sagen, dass ich an diesen Tagen länger schlafen kann.

Nach dem schmackhaften Essen, was meine Mutter zubereitet hat, gehe ich aus.

Mein Freund und ich schlendern durch die Straßen, dann besuchen wir unsere Mitschüler.

Hier haben wir die Möglichkeit uns Musik anzuhören oder einfach zu unterhalten.

An diesen Tagen gehen wir ins Kino oder besuchen ein Museum.

Da ich für Malerei schwärme, gehen wir ins Museum für bildende Künste.

Dort betrachten wir stundenlang die Gemälde der alten und modernen Maler.

Ist es draußen unfreundlich und kalt, was dann?

Dann muss man die Zeit so einrichten, dass sie interessant für mich ist.

- ÌÌ Ì ÌÌÌÌÌÌÌÌÌÌ

У п’ятницю в другій половині дня я вільний.

У вільні від школи дні я повинен зробити те, що я запланував. Вільний час — іноді важка справа.

В ясну погоду це ще можна перенести, якщо нічого не заважатиме.

Я маю сказати, що в ці дні я можу довше поспати.

Після смачної їжі, яку приготувала моя мама, я йду гуляти.

Мій друг і я блукаємо вулицями, потім заходимо до наших товаришів по навчанню.

Тут ми маємо можливість послухати музику чи просто поговорити.

У ці дні ми ходимо в кіно або відвідуємо музей.

Оскільки я захоплююся живописом, ми відвідуємо музей образотворчого мистецтва.