2. What musical styles did he combine in his different music?
3. How many operas, oratorios, vocal pieces and other works did he create?
4. What did he win in 1713?
5. Where was he buried in 1759? - Henry Purcell
The most original English composer of his time, Henry Purcell composed for the church, stage, and court and for private entertainment.
He combined thorough knowledge of past musical achievements with obvious interest in the work of his contemporaries, especially Italian music of the 17th century.
Purcell was born in Westminster (now part of Greater London), England, probably in 1659. As far as it is known he spent his entire life in Westminster.
His father was a musician in service to the king, and Purcell received his early training as a chorister in the Chapel Royal.
He held various posts, including that of organ tuner at Westminster Abbey.
Purcell became one of the organists at the Chapel Royal in 1682.
- Генрі Перселл
Найбільш самобутній композитор свого часу Генрі Перселл писав музику для церкви, сцени, двору і для приватних розваг. Він поєднував гарні знання музичних досягнень минулого з явним інтересом до робіт його сучасників, особливо до італійської музики 17 століття.
Перселл народився у Вестмінстері (тепер частина Лондона) в Англії в 1659 році.
Наскільки відомо, він провів усе своє життя у Вестмінстері.
Його батько був музикантом на службі в короля, і Перселл одержав освіту як хорист у Королівській Капелі.
Він займав різні посади, включаючи посаду настроювача органа у Вестмінстерському Абатстві.
Перселл став одним з органістів у Королівській Капелі в 1682 році.
After the death of King Charles II in 1685, he devoted much of his time to writing music for the stage.
Purcell’s compositions, many of which were not published until after his death, include numerous songs.
His opera “Dido and Aeneas” was first performed in 1689.
He also wrote music for the harpsichord and music for various combinations of instruments.
His instrumental music includes 13 fantasias for ensembles of varied numbers of viols and a series of sonatas for strings with organ or harpsichord.
He also composed music for 43 plays.
His music for “The Fairy Queen” (1692) is an adaptation of William Shakespeare’s “Midsummer Night’s Dream”.
His songs, while not quite operas, are still more than mere plays with added music.
Purcell’s work for the Chapel Royal includes a number of odes — six written for the birthday of Queen Mary and four for St Cecilia’s Day — and the anthem “My Heart Is Inditing” (1685), written for the coronation of James II. Purcell left his last work, the opera “The Indian Queen” (1695), unfinished at his death.
It was completed by his brother Daniel.
Purcell died in London on November 21, 1695.
Після смерті короля Чарльза II у 1685 році він присвятив багато часу написанню музики для сцени.
Композиції Перселла, багато з яких були опубліковані тільки після його смерті, включають численні пісні. Його опера «Дідона й Еней» була уперше виконана в 1689 році.
Він також писав музику для клавесина і сполучень різних інструментів.
Його інструментальна музика включає 13 фантазій для ансамблів з різної кількості віол і серію сонат для струнних інструментів з органом і клавесином.
Він також написав музику для 43 п’єс.
Його музика до «Казкової Королеви» (1692) є пристосуванням до п’єси Вільяма Шекспіра «Сон у літню ніч».
Його пісні, хоча і не цілком опери, були не просто п’єсами з додаванням музики.
Роботи Перселла для Королівської Капели містять у собі кілька од — шість з них написані до дня народження королеви Мері і чотири — до дня святої Сесилії і гімн «Моє серце пече» (1685), написаний до дня коронації Джеймса II. Опера «Індійська Королева» (1695), остання робота Перселла, залишилася незавершеною через його смерть.
Вона була довершена його братом Даніелем.
Перселл помер у Лондоні 21 листопада 1695 року.
Vocabulary:
Questions:
1. What kind of music did Henry Purcell compose?
2. Where was he born?
3. Did he write music for musical instruments?
4. What are his famous songs, operas and odes?
5. Was Henry Purcell’s last work finished?
- Dame edith evans (1—1)
Dame Edith Evans is a famous English actress.
She made her first appearance on the stage in 1912 as an amateur, playing in Shakespeare’s “Troilus and Cressida”.
She then became a professional actress and toured with Even Terry.
She was with many companies playing roles in the plays by Shakespeare, Shaw, Wilde, Congreve, Wycherley, Sheridan, Chekhov.
Dame Edith had an enormous success playing the part of Millament. The actress had to reflect a very real, feministic woman and had to be checked a bit.
Dame Edith concentrated her talent on the style of the character and didn’t think too much about being great but she thought exceedingly much about being true in a part.
There are some parts of the play which are very hard work for the actress but she did all her best to play in a very good way.
Dame Edith always remembered the words that “Mankind marches forward, perfecting its strength.
Everything that is unattainable for us will be near and clear one day; but we must work; we must help
- Дейм Едіт іванс (1—1)
Дейм Едіт Іванс — відома англійська акторка.
Вона вперше з’явилася на сцені в 1912 р. як аматор у п’єсі Шекспіра «Тройлес і Крессида».
Потім вона стала професійною акторкою і подорожувала з Івеном Тері.
Вона зіграла багато ролей у п’єсах Шекспіра, Шоу, Вайлда, Конгрива, Вичерлі, Шеридана, Чехова.
Дейм Едіт мала величезний успіх, граючи роль Мілламент.
Акторка повинна була зіграти справжню феміністку і повинна була відповідати цьому образу.
Дейм Едіт зосередила своє вміння на створенні образу і не думала про те, щоб стати великою, але вона думала надзвичайно багато над тим, щоб зіграти правдиво свою роль.
У п’єсі є моменти, які акторці важко грати, але вона робила все можливе, щоб зіграти щонайкраще.
Дейм завжди пам’ятала слова: «Людство рухається вперед, використовуючи свою силу. Усе, що недосяжно для нас, одного разу виявиться близьким і зрозумілим; але ми повинні працювати; ми with all our force those who seek for truth…”
That’s why Dame Edith has become a famous actress.
She said that her task was to govern the audience and never let it run away from the play.
повинні допомагати з усіх сил тим, хто шукає правду…»
От чому Дейм Едіт стала відомою акторкою.
Questions:
1. Who was Dame Edith?
2. When did she appear on the stage?
3. Then she became a professional actrees, didn’t she?
4. What role brought her an enormous success?
5. What was her attitude to the theatre?
Вона сказала, що її задача була володіти публікою, щоб та ніколи не пішла з вистави.
- Thomas Betterton’s an Ideal Model for actors
Thomas Betterton, the leading actor of the second half of the 17th century, appeared first on the London stage in 1660.
An original and inventive actor, he was greatly admired in his own days by many of his contemporaries.
He was Macbeth, Henry VIII, Mercutio, King Lear, Othello and Brutus.
Betterton’s admirers endowed him with the great virtues: passionate feeling, variety in characterization and judicious use of the voice instead of exhibitions of lung power for easy applause.
- Томас беттертон — ідеальний приклад для акторів
Томас Беттертон, видатний актор другої половини 17 століття, уперше з’явився на лондонській сцені в 1660 році.
Оригінальний і винахідливий актор, він захоплював у ті дні своїх сучасників.
Він був у ролі Макбета, Генріха VIII, Меркуціо, Короля Ліра, Отелло і Брута.
Шанувальники Беттертона наділяли його величезними достойностями: палкість у почуттях, розмаїтість у характеристиці і розважливість у використанні голосу замість показу сили легень.
Dignity in his work and personal life made Betterton the model for actors.
Many observers were impressed by Betterton’s acting in specific scenes.
Richard Steele, in “The Tatler” described a few important moments in “Othello”, while “The Laureat”, in 1740, quoted the memories of an old playgoer who remembered Betterton’s Hamlet upon meeting the Ghost.
One of Betterton’s admirers wrote about Mr. Betterton’s performing this part of Hamlet: he has observed the actor’s countenance in the Scene of the fourth act when his Father’s Ghost appears.
Through the violent and sudden emotions of amazement and horror it turns instantly on the sight of his Father’s spirit, as pale as his neckcloth. You can imagine well enough what loud applause accompanied this exit!
Почуття власної гідності, а також його особисте життя зробили Беттертона зразком для акторів.
Багато шанувальників було під враженням від гри Беттертона в окремих сценах.
Річард Стіл у «Татлер» описав декілька важливих моментів у «Отелло», у той час як «Лоурит» у 1740 р. посилався на спогади старих шанувальників театру, що пам’ятали Беттертона в ролі Гамлета, особливо в сцені зустрічі з Примарою.
Один із шанувальників
Беттертона писав про те, як Беттертон виконував роль Гамлета: він спостерігав за виразом обличчя актора в сцені четвертого акту, коли з’являється Примара батька.
Крізь палкі і раптові емоції подиву і жаху після побаченого Духа батька страх поступово опановує ним, актор стає блідим, як полотно.
Ви добре можете собі уявити шквал оплесків, що супроводжують цей вихід!
Vocabulary:
Questions:
1. When did Thomas Betterton appear on the London stage?
2. What roles did he act?
3. How did Betterton’s admirers endow him?
4. Many observers were impressed by Betterton’s acting, weren’t they?
10
- Charles Spencer Chaplin
With shoes and trousers too big for him, and jacket too tight, moustache, bowler hat and walking cane the famous tramp portrayed by Charlie Chaplin as the little man suffering all unfair things of life.
He produced a figure that would be immortal in film history.
Charlie Chaplin was born in London as the son of a poor variety artist and appeared on the stage when was a child. During a tour of the USA in 1913 he was offered an engagement by the Keystone film company. His role in the film “The Tramp” made him worldfamous during the 1920s. He also played in such films as “The Child” and “The Gold Rush” produced by United Artists, a film company he founded in 1919 together with Mary Pickford and others. Chaplin continued his work when the “talkies” appeared and produced such film as “Modern Times” and his masterpiece “The Great Dictator”.
After the Second World War he settled down in Switzerland.
He died in 1977.
Although he became famous in the USA he remained a British citizen all his life.
- Чарльз Спенсер Чаплін
У черевиках і штанях, занадто великих для нього, і в тісному піджаці, з вусами, у казанку і з тростиною — таким є відомий бурлака, представлений Чарлі Чапліном, як маленька людина, що страждає від несправедливостей життя.
Він створив образ, що буде безсмертним у кінематографії.
Чарлі Чаплін народився в Лондоні в родині бідного артиста вар’єте і ще дитиною виступав на сцені.