Можловостi використання iнформацiї Internet в просторових дослiдженнях (стр. 1 из 4)
Курсова робота
студента I-го курсу
факультету економіки підприємства
групи 6.107 - 1
НАПАДОВСЬКОГО АНДРІЯ
по РПС на тему:
"Можливості використання інформації "Internet" в просторових дослідженнях".
План
1. Порівняльній аналіз рівня "інформативності" "Internet" та "Реферативних журналів".
2. Оглядовий аналіз спеціальних серверів "Internet", де накопичується "просторова" інформація.
3. Приклади використання інформації з "Internet" в конкретних просторових дослідженнях.
Вступ
Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Internet має біля 15 мільйонів абонентів в більш ніж 150 країнах світу. Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі, однієї з іншою.
Якщо раніше мережа використовувалася виключно як середа передачі файлів і повідомлення електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Біля двох років тому були створені оболонки, підтримуючі функції мережевого пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронних архівів.
Internet, що служила колись виключно дослідницьким і учбовим групам, чиї інтереси тягнулися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стає все більш популярною в діловому світі.
Компанії знаджують швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення своїм власним локальної мережам.
При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за лінії, що використовуються, або телефон) користувачі можуть отримати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії і багатьох європейських країн. У архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично по всіх сферах людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.
Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного і конфіденційного глобального зв'язку по всьому світу. Це виявляється дуже зручним для фірм що мають свої філіали по всьому світу, транснаціональних корпорацій і структур управління. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямому комп'ютерному зв'язку через супутниковий канал або через телефон.
Електронна пошта - сама поширена послуга мережі Internet. У цей час свою адресу по електронній пошті мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Посилка листа по електронній пошті обходиться значно дешевше за посилку звичайного листа. Крім того повідомлення, послане по електронній пошті дійде до адресата за декілька годин, в той час як звичайний лист може добиратися до адресата декілька днів, а те і тижнів.
У цей час Internet випробовує період підйому, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США. Щорічно в США виділяється біля 1-2 мільйонів доларів на створення нової мережевої інфраструктури. Дослідження в області мережевих комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Однак, державне фінансування - лише невелика частина поступаючих коштів, так як все більш помітної стає "комерцизація" мережі (очікується, що 80-90% коштів буде поступати з приватного сектора).
Діаграма 1
Объектом исследования является, как вы могли уже догадаться, интернет.
Как вы видите – цифры впечатляющие. Сегодня, когда информация является самым дорогим товаром, можно утверждать, что интернет – самая актуальная тема сегодня. Так как он обладает невиданным досель потенциалом наличия просторової информации. По этому лишь признаку можно сделать такое заключение, но это казывается не все – ТО ЧТО МЫ МОЖЕМ (используя стандартные источники информации) ПРИОБРЕСТИ ЗА БЕШЕННЫЕ ДЕНЬГИ – в интернет это можно найти БЕСПЛАТНО, или по крайней мере за цену, на много меньшую.
Целью и задачей данной курсовой работы является сравнение "информативности" реферативных журналов и интернет. Я буду доказывать, что использование интернет сегодня не только выгоднее в количественном наличии информации, но также в быстроте и в денежном эквиваленте.
Для решения данной задачи используется все, что хоть как-то касается интернет: книги, опыт людей, но в основном это сам интернет. Если конкретнее, то множество электронных библиотек, множетво поисковых машин, электронная почта, дружественные отношения с киберфрэндами, большое количество чатклубов, журналы, посвященные интернет, собственный сайт и усердие автора.
Для большей ясности и для подкрепления своих слов в заключение этого проэкта я представил вашему вниманию несколько приложений (странички из интернет) для тех, у кого не т возможности подключения и работы в интернет, и список адресов для тех, у кого такая возможность имеется.
1. Порівняльній аналіз рівня "інформативності" "Internet" та "Реферативних журналів".
Перш ніж проводити порівняльний аналіз, задля уникнення непорозумілостей, я гадаю, потрібно вирішити для себе значення деяких слів та словосполучень1 . Отже:
· інформативність - обізнаність, відомість, знання про щось.
· "Internet" - інтерактивна мережа, яка об'єднує різні інформаційні мережі по всьому світі. А якщо простіше, то мережа, яка об'єднує комп'ютери по всьому світі (звичайно, якщо вони підключені до цієї мережі).
· "Реферативні журнали" - журналы, которые, во-первых разделены по темам, а во-вторых имеют короткий обзор последних статей по конкретной теме в виде короткой аннотации и ссылки на источник.
· Уровень информативности включает в себя такие факторы:
- способы получения информации;
- уровень сложности получения информации;
- себестоимость информации;
- время, требуемое для получения условной единицы информации;
- наличие информации в количественном отношении;
- наличие информации в качественном отношении;
Теперь, когда мы выяснили, что означает каждое слово, можно приступать к сравнительному анализу.
Я взял для примера: в качестве Реферативного журнала - Реферативний журнал, щомісячник, Книжкова Палата України, 5'99, Київ, Політика. Політичні науки; в качестве Internet'а один из лучших русских поисковых серверов "Rambler" (в процессе анализа будут добавляться и другие источники).
Итак, начнем по порядку с самого начала.
Способы и уровень сложности получения информации (рассматриваться будет конкретно каждый случай по отдельности для избежания путаницы).
I. Что нужно для того, чтобы достать "свежий" реферативный журнал по теме, скажем, Экономика?
1. Для этого нужно (идеальный вариант) пойти в специализированный магазин и приобрести это издание. Для этого нужно заплатить за дорогу (в среднем 1,2 грн.) и заплатить за издание (12 грн. - стоимость взятого мной для примера журнала). В среднем жителю нашего города нужно затратить около 1,5 часа. При этом мы получим журнал, где есть то, что нам надо. Но специфика этого издания в том, что там находятся лишь ссылки (от 2 до 8 на каждую подтему, которых примерно около 10, то есть всего в среднем 50 ссылок) на другие периодические издания. Таким образом, подробно изучив аннотации и составив список того, что меня интересует, я должен теперь направится в библиотеку и проработать весь список. На это у меня уйдет столько времени, сколько мне нужно для того, чтобы прочитать и выписать главное из 50 статей (примерно - около 12 часов, естественно, не учитывая того факта, что не в каждой библиотеке вы сможете найти всю периодику, которая вам нужна). Так как ни одна библиотека в городе не работает 11 часов подряд, то мне придется посетить ее дважды. Следовательно, издержки на дорогу (+ 1,2 грн. и +1,5 часа.).
Таким образом, я потрачу 15 часов времени и 15 гривен деньгами и приобрету нужную мне информацию (качественную) в размере 150000 знаков (из расчета 30% от общего объема). Себестоимость - за каждые десять тысяч знаков 1 час и 1 гривна.
2. Для этого (наихудший вариант) я объезжу все магазины, все библиотеки, потрачу много денег, скажем, 15 гривен, два дня и ничего не найду по своей теме. Обидно, но это очень даже может быть правдой, так как нынче реферативные журналы не пользуются особым спросом, и поэтому их не выгодно выпускать. Разве что небольшими тиражами и по довольно высокой цене, что мы и видим (например: для того, чтобы достать журнал, мне пришлось посетить 4-е библиотеки; в последней нашелся один и тот по политике).
Таким образом, я потрачу 15 часов времени, 15 гривен деньгами и ничего не приобрету. Себестоимость - за каждый ноль знаков нужной информации 15 часов и 15 гривен (представим для ориентировки, что ноль - это знак).
Подведем итоги:
· Информацию можно получить: в местном магазине или в библиотеке, если нет, то нужно ехать в другой город или делать спецзаказ.
· Информация одним реферативным журналом не ограничивается - нужно искать те источники, на которые последний ссылается.
· Сложность заключается в том, что нужно проявить определенную настойчивость и затратить определенную сумму денег.
· Себестоимость ссылок на источники, где вы можете найти десять тысяч знаков информации, колеблется от 1 грн./час до 15000 грн./час.
· Реферативный журнал является ежемесячником и начал выпускаться с 1997 года. Это означает, что максимум вышло 34 журнала, то есть мы можем найти информацию только по 34 темам.
· Так как информация имеет свойство устаревать, при чем очень быстро, следовательно, первая тема, выпущенная в журнале, имеет возраст 34 месяца, почти три года. За этот срок определенный вид информации может уже 10 раз потерять свою истинную ценность. Получается, что максимальную пользу может принести только реферативный журнал за этот месяц.