Система команд конфігурування маршрутизаторів Cisco (стр. 4 из 5)
Інтерфейси Ethernet на витій парі мають з'єднувач RJ-45 (в деяких моделях AUI (DB-15), які потребують підключення зовнішнього трансивера, що реалізує той чи інший інтерфейс фізичного рівня Ethernet).
Послідовні інтерфейси обладнуються фірмовими з'єднувачами DB-60F або SmallSerial F (останній компактніший) (малюнок 2.3.1). Для підключення зовнішнього обладнання до інтерфейсу слід використовувати фірмовий кабель –свій для кожного протоколу фізичного рівня. Такий кабель, з одного боку, має з'єднувач DB-60M (male), а з іншого боку –з'єднувач обраного стандарту фізичного рівня для пристрою DTE або DCE. На кабель покладено наступні функції:
-шляхом замикання спеціальних контактів з'єднувача DB-60 сигналізує маршрутизатору про обраний протокол фізичного рівня та статус маршрутизатора (DTE або DCE).
-виконує функції перехідника універсального з'єднувача DB-60 на стандартний з'єднувач обраного протоколу фізичного рівня.
 |  |
Малюнок 2.3.1. З'єднувачі DB-60 та SmallSerial послідовних інтерфейсів Cisco.
В термінології Cisco кабель DTE підключається до пристрою DCE і навпаки, тобто тип кабеля вказує на тип маршрутизатора, а не тип зовнішнього обладнання.
Кабелі DTE використовуються для підключення модема (малюнок 2.3.2.), а сукупність кабелів DTE-DCE –для з'єднання двох маршрутизаторів напряму (back-to-back), при цьому один із маршрутизаторів виступатиме в ролі DCE а інший -DTE.
Малюнок 2.3.2. З'єднання DTE та DCE пристроїв.
Таблиця 2.3.1. Кабелі послідовних інтерфейсів.
| Артикул (Part Number) | Интерфейс | Тип | Разъем на стороне маршрутизатора | Разъем на дальнем конце |
| CAB-V35MT | V.35 | DTE | DB-60 M | M.34 M |
| CAB-SS-V35MT | V.35 | DTE | Smart Serial M | M.34 M |
| CAB-V35FC | V.35 | DCE | DB-60 M | M.34 F |
| CAB-SS-V35FC | V.35 | DCE | Smart Serial M | M34 F |
| CAB-232MT | RS-232 | DTE | DB-60 M | DB-25 M |
| CAB-SS-232MT | RS-232 | DTE | Smart Serial M | DB-25 M |
2.3.2. Логічні інтерфейси
Поряд із фізичними інтерфейсами на маршрутизаторі можуть бути організовані логічні інтерфейси: Loopback, Null, Dialer, Virtual-Template, Multilink та ін. Інтерфейси
Loopback та Null взагалі не пов'язані з фізичними інтерфейсами і існують лише у вигляді відповідних секцій файлу конфігурації.
Loopback –це інтерфейс зворотнього зв'язку і має наступні властивості:
· інтерфейс завжди активний (на відміну від фізичних інтерфейсів, де обрив кабеля приводить до відключення інтерфейсу.
· пакети, адресовані на такий інтерфейс, вважаються адресованими маршрутизатору, а уявна ІР –мережа, до якої він підключений вважається безпосередньо підключеною мережею.
· пакети, адресовані через цей інтерфейс до уявної ІР –мережі, знищуються.
Інтерфейс Null не має ІР –адреси та інших параметрів. Пакети, адресовані через Null, знищуються; Null застосовується при фільтруванні датаграм і створення захисних маршрутів при сумуванні маршрутів.
Інші віртуальні інтерфейси фактично транспортують дані через відповідні фізичні інтерфейси, однак в цьому випадку ІР –інтерфейс вже не асоціюється безпосередньо з фізичним портом.
2.4. Ідентифікація інтерфейсів
Ідентифікатор інтерфейсу складається з його типу (Ethernet, Fast Ethernet, Serial, Loopback, Null…) та номера. В маршрутизаторах з фіксованою апаратною конфігурацією номери фізичних інтерфейсів є абсолютними (малюнок 2.4.1.) і вказуються на корпусі. При роботі в Cisco IOS з такими інтерфейсами прийнята нотація:
<номер порту>[.номер субінтерфейсу]
Малюнок 2.4.1. Інтерфейси маршрутизатора Cisco 1601
В модульних маршрутизаторах (малюнок 2.4.2., 2.4.3., 2.4.4.) номер інтерфейсу залежить від слоту, в якому встановлено інтерфейс ний модуль. В такому випадку номер складається з декількох чисел, які вказують, відповідно номер слоту, модуля та інтерфейсу.
Малюнок 2.4.2. Конструкція модуля.
Малюнок 2.4.3. Інтерфейси маршрутизатора Cisco 2611. При конфігуруванні таких інтерфейсів прийнято нотацію: <номер модуля/номер порту>[.номер субінтерфейсу]або <номер слоту/номер модуля/номер порту>[.номер субінтерфейсу] 
Малюнок 2.4.4. Інтерфейси маршрутизатора Cisco 3640
Номери віртуальних інтерфейсів надаються їм при їх конфігуруванні. Логічний інтерфейс Null може бути лише один і завжди має номер 0.
2.5. Конфігурування інтерфейсів.
Конфігурування інтерфейсів здійснюється окремо для кожного інтерфейсу в контексті обраного інтерфейсу, перехід до якого здійснюється командою контексту глобального конфігурування:
interface <тип><номер>
В якості параметру <тип> допускаються наступні слова: Ethernet, Fast Ethernet, Serial, Loopback, Null.
Вказана команда приводить до зміни поточного контексту на контекст конфігурування обраного інтерфейсу (config-if#).
На інтерфейсах Ethernet, окрім встановлення ІР –адреси, як правило більше нічого робите не потрібно, однак Fast Ethernet може потребувати деяких примусових настройок дуплексного режиму або встановлення фіксованої швидкості (по умовчанню ці параметри встановлюються шляхом переговорів, однак в окремих випадках переговори можуть не дати необхідних результатів).
Послідовні інтерфейси по умовчанню на фізичному рівні є інтерфейсами DTE, а на канальному рівні –інтерфейсами HDLC (фірмову модифікаціюCisco HDLC). Якщо інтерфейс переведено в режим DCE, -для нього слід задавати тактову частоту синхронізації передачі даних.
Для надання фізичному інтерфейсу ІР адреси слід використовувати команду:
ip address <IP-address><address-mask>
де <IP-address> -ІР –адреса інтерфейсу; <address-mask> -маска під мережі.
В деяких випадках може бути необхідність встановлення ширини смуги пропускання командою:
bandwith <ширина-смуги-пропускання, кБіт/с>
По умовчанню значення bandwith мають наступні значення:
- для Ethernet 10000
- для Fast Ethernet 100000
- для Serial 1544
Слід зауважити, що значення параметра bandwith не впливає на фізичну швидкість передачі, а використовується деякими протоколами маршрутизації для оцінки маршруту.
Тип середовища передачі вказується командою:
media-type <тип-середовища-передачі>
Параметр <тип-середовища-передачі> може приймати значення:
-для Ethernet "10BASE-T"
-для Fast Ethernet "100BASE-T", "100BASE-TX"
Для послідовних інтерфейсів, які використовують функції DCE, необхідно вказати фізичну швидкість передачі даних. Це можна зробити командою:
clock rate <фізична-швидкість-передачі, кБіт/с>
Параметр <фізична-швидкість-передачі, кБіт/с> може приймати фіксовані значення, перелік яких можна попередньо проглянути, ввівши clock rate ?.
Для послідовного інтерфейсу, що виконує функцію DTE також може бути вказаний цей параметр, однак він буде проігнорований Cisco IOS і жодного впливу на роботу інтерфейсу не матиме, оскільки обладнання DTE запозичує цей параметр від DCE.
По умовчанню фізичні інтерфейси виключені (неактивні –administratively down). Для їх активації використовується команда:
[no] shutdown
Ця команда переводить інтерфейс до стану manual up. Якщо зовнішнє обладнання вимкнено, то Cisco IOS автоматично переведе фізичний інтерфейс до стану manual down, а при активізації зовнішнього обладнання фізичний інтерфейс підніметься до стану manual up автоматично.
Для послідовних інтерфейсів іноді виникає необхідність використовувати протокол канального рівня, відмінний від протоколу по умовчанню (HDLC). Cisco IOS надаэ можливість вказати тип використовуваного протоколу командою:
encapsulation <протокол>
Параметр <протокол> може приймати фіксовані значення, для яких Cisco IOS передбачені зарезервовані ключові слова, наприклад PPP, Frame-Relay і т.п. Повний перелік значень параметра <протокол> доступний для перегляду командою encapsulation ?
Логічні інтерфейси конфігуруються тими ж командами, які наведені вище, за винятком того, що параметри media-type, clock rate та операція [no] shutdown для них не має сенсу.
2.6. Маршрутизація
Загальний порядок заповнення таблиці маршрутів наступний:
· Менеджер таблиці маршрутів по мірі настройки інтерфейсів автоматично встановлює маршрути в безпосередньо приєднані мережі з адміндистанцією 0.
· Статичні маршрути настроюються адміністратором.
· Кожен протокол маршрутизації обирає найкращий маршрут до кожного з відомих йому префіксів (можливо, один префікс матиме декілька рівнозначних маршрутів).
· Менеджер таблиці маршрутів розглядає маршрути, що надійшли від протоколів маршрутизації; для кожного префікса обирається маршрут з кращим пріоритетом і заноситься до таблиці маршрутів.