Выравнивание <TD ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без перевода строки <TD NOWRAP>
Растягивание по колонке <TD COLSPAN=?>
Растягивание по строке <TD ROWSPAN=?>
N1.1 Желаемая ширина <TD WIDTH=?> (в точках)
N1.1 Ширина в процентах <TD WIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)
N3.0b Цвет ячейки <TD BGCOLOR="#$$$$$$">
Заголовок таблицы <TH></TH> (как данные, но жирный шрифт и центровка)
Выравнивание <TH ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без перевода строки <TH NOWRAP>
Растягивание по колонке <TH COLSPAN=?>
Растягивание по строке <TH ROWSPAN=?>
N1.1 Желаемая ширина <TH WIDTH=?> (в точках)
N1.1 Ширина в процентах <TH WIDTH="%"> (проценты ширины таблицы)
N3.0b Цветячейки<TH BGCOLOR="#$$$$$$">
Заглавиетаблицы<CAPTION></CAPTION>
Выравнивание<CAPTION ALIGN=TOP|BOTTOM> (сверху/снизутаблицы)
| Ошибка! Источник ссылки не найден.ФРЕЙМЫ |
N2.0 Документсфреймами<FRAMESET></FRAMESET> (вместо<BODY>)
N2.0 Высотастрок<FRAMESET ROWS=,,,></FRAMESET>(точкиили %)
N2.0 Высота строк <FRAMESET ROWS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)
N2.0 Ширина колонок <FRAMESET COLS=,,,></FRAMESET>(точки или %)
N2.0 Ширина колонок <FRAMESET COLS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)
N3.0b Ширинаокантовки<FRAMESET BORDER=?>
N3.0b Окантовка<FRAMESET FRAMEBORDER="yes|no">
N3.0b Цветокантовки<FRAMESET BORDERCOLOR="#$$$$$$">
N2.0 Определить фрейм <FRAME> (содержание отдельного фрейма)
N2.0 Документ <FRAME SRC="URL">
N2.0 Имя фрейма <FRAME NAME="***"|_blank|_self| _parent|_top>
N2.0 Ширина границы <FRAME MARGINWIDTH=?>(правая и левая границы)
N2.0 Высота границы <FRAME MARGINHEIGHT=?>(верхняя и нижняя границы)
N2.0 Скроллинг? <FRAME SCROLLING="YES|NO|AUTO">
N2.0 Постоянный размер <FRAME NORESIZE>
N3.0b Окантовка<FRAME FRAMEBORDER="yes|no">
N3.0b Цветокантовки<FRAME BORDERCOLOR="#$$$$$$">
N2.0 Содержание без фреймов <NOFRAMES></NOFRAMES>(для просмотрщиков не поддерживающих фреймы)
| Ошибка! Источник ссылки не найден.ЯЗЫК JAVA |
Applet <APPLET></APPLET>
Applet - имяфайла<APPLET CODE="***">
Параметры<APPLET PARAM NAME="***">
Applet - адрес<APPLET CODEBASE="URL">
Applet - имя <APPLET NAME="***"> (для ссылок из других частей страницы)
Альтернативный текст <APPLET ALT="***">(для программ не поддерживающих Java)
Выравнивание<APPLET ALIGN="LEFT|RIGHT|CENTER">
Размеры<APPLET WIDTH=? HEIGHT=?> (в точках)
Отступ<APPLET HSPACE=? VSPACE=?> (в точках)
| Ошибка! Источник ссылки не найден.РАЗНОЕ |
Комментарий <!-- *** --> (игнорируется просмотрщиком)
Пролог HTML 3.2 <!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 3.2//EN"> Поиск <ISINDEX> (означает начальную точку поиска)
Приглашение <ISINDEX PROMPT="***">(текст приглашения для поля ввода)
Запустить поиск<A HREF="URL?***"></a>(используйте действительно знак вопроса)
URL этого файла <BASE HREF="URL"> (должно быть в заголовке)
N2.0 Имя базового окна <BASE TARGET="***"> (должно быть в заголовке)
Отношение <LINK REV="***" REL="***" HREF="URL">(должно быть в заголовке)
Метаинформация <META> (должно быть в заголовке)
Стили <STYLE></STYLE> (часто не поддерживается)
Программа <SCRIPT></SCRIPT> (часто не поддерживается)
5.3. Створення і перегляд Web-сторінок. Browser.
Команди мови HTML можна набрати за допомогою звичайного текстового редактора, але розширення повинно бути .html. проте існують спеціальні редактори для створення Web-сторінок. Їх поділяють на:
Кодорієнтованіта WYSIWYG (What you see is what you get)/
Відмінністьвтому, що WYSIWYG дозаоляєстворюватисторінкибеззнаннямови HTML.
В кодорієнтованому редакторі вигляд сторінки не завжди можна побачити, а в WYSIWYG ви одразу бачите вигляд сторінки.
Серед кодорієнтованих редакторів можна назвати:
- HTML Assistent
- Allaire Come Site
- HotDog Professional
WYSIWYG редактори:
- Font Page Express
- HTML Composer
- Word
Для перегляду Web-сторінок використовуються Browser. Вони інтерпритують команди мови HTML і представляють документ у відповідному вигляді. Перший Browser був розроблений в 1993 році студентом ілінойського університета. Перший Browser називався Mosaic.
Другий броузер Netscape Navigator - самий поширений в світі - складається:
Browser, клієнт електронної пошти Missager, Conferense, клієнт новин Колабро, HTML-компоузер (16 Мб - RAM, 15 Мбайт - диск, ОС - з Windows 3.1)
Internet Explorer складається з: Browser, E-Mail, Outlook Express, Net-Meeting - конференція, для електронних бесід MS-Hart, HTML-Font Page Express, Web Public Wizard (16 Мбайт RAM, 25 Мбайт HDD, ОС - з Windows 95)
Т6.Цифрові мережі.
1.Поняття цифрової системи передачі даних.
2.Стандарти ISDN.
3.Технічне забезпеч. для підключення до Internet через ISDN.
1.Поняття цифрової системи передачі даних. Процес оцифровування був розробл. в телефонії в 60-х для уникнення обмежень передачі аналогових сигналів(АС). АС хар-ся постійною зміною амплітуди в часі. Щоб запобігти затуханню АС- його періодично підсилювали. Шуми на лінії спотворюють сигнал, його відновлення - проблема. В цифров. сигналах(ЦС) шуми і затух-ня можна повністю видалити. Дискретність ЦС передбачає: досить відмічати відсутн/наявн-ть 2-го цифр-го імпульсу в каналі(0;1), а не абсол-не його значення як в АС. Реконструкція здійснюється відновлюючими пристроями - повторювачами, що розміщуються на каналі через певні інтервали, які визнач-ся типом лінії. Ц. технол-ї надійніші, швидші,т.я. ЕОМ можуть кодувати/де-||- цифр. дані в 100раз швидше ніж здійсн-ти аналогову вибірку сигналів. М-д для перетвор. АС в ЦС: *імпульсно-кодова модуляція(38р); *аналіз форми хвилі; *параметричного кодування. ЦС: Switched56(для комутованого зв'язку), Dedicated56(для виділених каналів зв'язку)-old; T1/T4- кабель - вита пара, протоколи: TDM, PCM (технологія імпульсно-кодової модуляції(>1,5Mbit/c), E1/E4, FrameRelay(56 КБіт/с), Sonet(на оптоволокні-600Mbit/c), ISDN.
2.ISDN. ISDN- інтегрована цифрова мережна служба. Переваги: *передача і-ції зіщвидк. 64Kbit/c; *збільш. діапазону передачі звук. сигналу(3-7КГерц)-вища якість звуку; *можл-ть підключ. до 1 лінії 8 користув-х терміналів; *мож-ть об’єднання віддал. ЛОМ; *м-ть роботи в пакетному режимі; *м-ть додатков. послуг: визнач. № абонента, факс-зв’язок, переадресація виклику, відеотелеф, 3-сторон. зв’язок. Типи ISDN: *BRI (DSL)- інтерфейс базового доступую Для місцевого використ-ня телефонних ліній, дешевий. В рамках 1 лінії виділ-ся 3 дуплексних канали(2 з них -»В-канали», по них м.б. передані дані, мова, V=64Kbit/c. 3-й -»Д-канал» для передачі служб. і-ції, швидк-ть=16Kbit/c ); *PRI (ISDN23, EDSL)- інтерфейс основного доступу, для підключ. до ISDN груп кор-чів.1) ISDN23(Північно-амер. стандарт)- виділення 23 "В"- канали+ 1 "Д" розшир. до 64Kbit(S=1.5 Мбіт/с); 2) ISDN30(Європ-й станд-т):30"В"- канали +1"Д"(S=2.048Мbit/c); *BISDN-широкополосна ISDN(>600Мbit/c).
3.Технічне забезпеч. для підключ. до Internet через ISDN. Для підкл-ня ЕОМ за станд-м BRI треба обладнання: ISDN- термінальний адаптер ($500), ISDN- телефон, NTU(Network terminate) для перетвор.2-х каналів в 1 лінію з V=128 кБіт/с, CSU/DSU- модуль цифрової обробки, ISDN- маршрутиз-р.
Т7.Система сотового зв’язку.
1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).
2.Стандарти сотових мереж.
3.Використання сотових мереж для передачі даних.
1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).UMC- мережаNT-450, GSM-900. С-ма сотового зв’язку буд-ся у вигляді сук-ті ячеек(сот), які покрив-ть тер-рію. В центрі кожн. ячейки- базова станція(BSS), яка обслуг-є всі абонент-кі телефони в межах ячейки.Склад технічн. забезпеч.: *антени (min 2 приймаючі, 1 передаюча); *BTS (прийомо-передатчики); *BSC (контролер базової станції). Для надійності блоки блоки BSS дублюються; *автономні станції безперебійного живлення. Всі базові станціїодн. с-ми залиш-ся на мобільному центрі комутації (MCS), звідти-> на комутовану телефонну мережу. Компоненти MCS: *комутатор, що перемикає потоки і-ції; *центральнй контролер - заг. керування роботою центру комутації; *термінали операторів; * БД:-HRL- домашній реєстр місцеположення (міст-ся і-ція про всіх абон-тів, зареєстров-х в дан. с-мі, про види послуг, які їм м.б. надані); -VRLвизитерський реєстр -||-(і-ція про гостей с-ми); -EIR-реєстр апаратури (і-ція про всі мобільні телефони, які викор-ся в дан. с-мі); -AC-центр атентиф-ції (опізнавання кор-чів і шифрув-ня повідомлень).
1 СМ м. мати декілька MCS, рамки 1 СМ визнач-ся спільним домашнім реєстром. Осн. принцип роботи СМ- повторне викор-ня частот. Ідея - в сусідніх сотах с-ми викор-ся різні полоси частот, через кілька ячеек повтор-ся.
2.Стандарти сотових мереж(СМ). Для Аналог-х СМ: *AMPS (частоти-800Герц) -США,Канада, Укр,Рос.; *TACS- Австрія, Італія, Анг, Іспанія; *Radiocom200 Франц; *NMT450 (R соти-1-40км) -Скандінавія, Рос, Укр; *T450-Германія; *RTMS-Італ; *NTT-Японія. Всі станд-ти Анал.СМ відрізн-ся парам-рами: *типовий радіус соти; *потужність передачі базової станції; *частоти передачі для базової станції. Для цифр-х СМ: *GSM (найб. розповсюдж. R<=35км, частота=890-915МГерц. Принцип побудови -відкриті с-ми, повторне викор-ня частот, часове розділення прийому/передачі, м-д доступу-TDMA)-Укр; *DAMOS-США; *DHS-Японія.
Осн. послуги СМ: *rouning-викор-ня мобільн. телеф. за кордоном при відповідн. домовленності між операторами; *визначення №; *факс,якщо підключ. до комп-ра; *очікування,утримання виклику; *конференц-зв»язок; *блокування викликів; *голосова пошта; *SMS (2-стор. пейджер); * переадрес-ція виклику.
3.Використання сотових мереж для передачі даних. Необх. обладн-ня для передачі д-х: *портативний комп-р зі слотом PC-Card; *сотовий телефон; *модем; *шнур до сотов. телефона. Для передачі д-х через аналогову СМ сотовий модем пов. підтримувати пртокол MNP10, що дозволяють працювати на лініях з високим рівнем перешкод
Т8.Електронна пошта (e-mail).
1.Поняття ЕП, Списки розсилки, телеконференції.
2.Адресація повідомленьв ЕП.
3.Формати повідомлень і програми для роботи з ЕП.
4.Викор-ня ЕП в бізнесі, стандарти ЕП.
1.Організація системи ЕП. ЕП передбачає викор-ня каналів зв’язку для передачі повідомлень в електрон. вигляді. Для пересилки Еп м.б. івикористані глобальні мережі. СлужбиЕПвСНД: *MCI-Mail, *Internet, *Relcom, *Fidonet. ЕП передається по телефонним, або виділеним каналам зв'язку, для пересилки (через локальні та глобальні мережі).