Технічні засоби, які входять до складу системи, повинні забезпечувати роздрукування змісту ФП за вказаний період:
– за всіма записами за період;
– ітоговий запис за період;
– за запитом, постійні дані ідентифікації ФП.
Інформація, яка записана до ФП (архівування) повинна зберігатись у системі обмінного пункту або централізованій системі уповноваженого банку відповідно до терміну, встановленого чинним законодавством, і визначається керівництвом уповноваженого банку.
Конструктивне виконання ФП повинне забезпечити неможливість безконтрольного доступу до інформації, як при роботі системи, так і при технічному обслуговуванні та ремонті.
Конструктивні деталі (кожух) обчислювальних засобів мають забезпечувати неможливість безконтрольного зняття їх, а також забезпечувати пломбування виробником або обслуговуючою організацією.
Технічні засоби (в залежності від функціональних завдань даного пункту обміну) мають передбачати можливість роботи з (або підключення додаткових пристроїв):
– засобами модемного зв’язку;
– зчитувачем кредитної картки.
Пункти обміну мають бути оснащені відповідними технічними засобами для визначення справжності грошових білетів (банки самостійно проводять вибір технічних засобів з урахуванням обов’язкових вимог щодо контролю ознак в ультрафіолетовому випромінюванні, контролю водяного знака, магнітних ознак, а також мікроелементів захисту (збільшувальні лупи)).
2. Підтвердження платежів СЕП
Платіжні документи готуються в АІС комерційного банку. Оскільки для передачі платіжних документів використовується ЕП НБУ, то одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Залежно від результатів перевірки пакета він може або не може бути прийнятий «у цілому» (без вилучення в ньому коректних документів).
Підготовлені в БАІС у вигляді файла типу А документи з початкових міжбанківських розрахунків надходять до АРМ‑3, де їх перевіряють на відповідність вимогам, що їх передбачено СЕП. Забраковані на рівні АРМ‑3 документи не потрапляють до СЕП. У такому разі АРМ‑3 формує для ОДБ БАІС файл помилок типу «О», в якому зазначаються номери забракованих документів файла А та коди виявлених у них помилок.
Якщо результат перевірки, здійснюваної на АРМ‑3, позитивний, пакет платіжних документів (файл типу А) із цього робочого місця надходить до АРМ‑2 РРП, що обслуговує даний банк.
На АРМ‑2 РРП пакет також перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. У противному разі пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому коректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т про отримання файлу типу А, вказуються номери забракованих у ньому документів та кодів наявних у них помилок.
Забраковані на рівні АРМ‑2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ‑3, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ‑2 і можуть бути використані як довідковий матеріал.
Якщо АРМ‑2 забракував файл, припустимою є спроба повторно надіслати на нього файл з таким самим іменем і тим самим змістом. Після того як файл прийнято на АРМ‑2, наступні примірники файла з тим самим іменем на цьому робочому місці не розглядатимуться. Квитанція про повторну обробку зазначених файлів також не формується. Відповідальність за розміщення в одному пакеті коректних і некоректних платіжних документів покладається на комерційні банки.
АРМ‑2, прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані документи за таким правилом.
Якщо банк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ‑2, то формується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку.
Якщо ж банк-отримувач платіжного документа обслуговується іншим АРМ‑2 тієї самої палати, то формується пакет (у вигляді файлу типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ‑2 для банків АРМ‑2 отримувача. Сформований такий пакет надсилається до АРМ‑2 РРП.
Якщо ж банк-отримувач обслуговується іншою РРП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної РРП для банків РРП-отримувача. Сформований такий пакет відправляється відповідному АРМ‑2 відповідної РРП.
АРМ‑2 у РРП-отримувачі приймає пакет платіжних документів від АРМ‑2 РРП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Зрештою платіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-отримувача і відправляється йому в разі його виходу на зв’язок з РРП.
Отже, на рівні РРП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів.
Для однозначного визначення «долі» кожного пакета платіжних документів використовується механізм файлів-квитанцій ЕП НБУ про підтвердження отримання пакета. При цьому кожний АРМ СЕП, який отримав пакет ПД, обов’язково формує файл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (в останньому разі наводяться причини відмови). Файл-квитанція надсилається АРМ-відправникові пакета платіжних документів. Лише після отримання квитанції про прийняття документів абонент-відправник (КБ або РРП) виконує відповідні розрахункові операції, пов’язані з платіжними документами пакета.
На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів.
Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і РУ НБУ.
Бухгалтерський облік і контроль виконання платежів на рівні КБ здійснюють, як правило, також і ПТК ОДБ.
У СЕП існує й система бухгалтерського обліку, яка забезпечує облік і контроль проходження грошових коштів по міжбанківських розрахунках, в розрізі таких основних операцій.
{І} – списання коштів із кореспондентського рахунка КБ (сума файлу типу A).
{ІІ} – зарахування коштів на транзитний рахунок КБ (сума файлу типу B).
{ІІІ} – зарахування коштів на кореспондентський рахунок КБ після підтвердження їх отримання (сума файлу типу S).
{ІV} – переміщення коштів між різними АРМ‑2 одного регіону, тобто зарахування коштів на транзитний рахунок АРМ‑2‑одержувача (сума файлу типу C).
{V} – переміщення коштів між різними АРМ‑2 одного регіону, тобто зарахування коштів на внутрішній рахунок АРМ‑2‑одержувача після підтвердження їх отримання (сума файла-квитанції підтвердження типу R про отримання файлу С).
{VІ} – переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на транзитний регіональний рахунок (сума файлу типу C).
{VІІ} – переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на рахунок регіону в Головній установі НБУ (сума файлу типу R).
{VІІІ} – перерахування коштів між регіонами, виконуване в Головній установі НБУ (сума файлу типу R).
{ІX} – зарахування на внутрішній рахунок АРМ‑2 – одержувача коштів, що надійшли з іншого регіону (сума файлу типу R).
{X} – списання коштів із рахунка установи НБУ (сума файлу типу A).
{XІ} – зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України (сума файлу типу B).
{XІІ} – зарахування коштів на рахунок установи Національного банку України після підтвердження (сума файлу типу S).
У разі, якщо платіжний документ був прийнятий у СЕП, але не доведений до одержувача того самого банківського дня, він залишається в одній із РРП, через які проходить, і відправляється одержувачу наступного банківського дня. Суми коштів, які залишилися в РРП, відображаються на відповідних транзитних і технічних рахунках стосовно одержувачів коштів. Отже, із закінченням роботи всієї системи на підставі даних РРП про кошти на зазначених рахунках можна визначити загальний розмір платежів, які залишилися на «ночівлю» у СЕП, хто є їх одержувачами і т.д. Можна також, урахувавши обороти коштів за день, визначати переміщення грошової маси між регіонами тощо.
У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП дуже важливими є регламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі.
ЦРП працює протягом усіх робочих днів. Упродовж робочого дня ЦРП працює у звичайному режимі з передачі та контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП – комплекс АРМ‑1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуються зведені баланси міжрегіональних платежів. За умови їх успішного завершення із ЦРП до РРП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу – «Кінець робочого дня».
Коли від усіх РРП отримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування та передачі до Центрального управління НБУ звітних форм, а також системні процедури, пов’язані із закінченням поточного робочого дня і підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.
У РРП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. До цього часу ОДБ відповідного РУ НБУ передає кожному АРМ‑2 інформацію про стан кореспондентських рахунків банків, які ним обслуговуються. Протягом робочого дня в РРП обробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ‑2 РРП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повної обробки даних) становить від 15 до 30 хв. залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них. Після кожного циклу створюються дублі (копії) баз даних АРМ‑2 за станом на кінець технологічного сеансу.